Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Управління інноваційною діяльністю підприємств агропромислового комплексу в умовах діджиталізації та розвитку електронної комерції
    (Національний університет "Одеська політехніка", 2024) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Нечепоренко, Денис Анатолійович
    В статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку інноваційної діяльності на підприємствах агропромислового комплексу в умовах діджиталізації та розвитку електронної комерції. Визначено основні напрямки інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств, до яких віднесено поряд з традиційними і такі оригінальні напрямки, як агрохімічна, біологічні та генетичні дослідження. Обґрунтовано основні фактори впливу на ефективність інноваційної діяльності агропідприємств, серед яких автори відзначають науково-технічні, економіко-географічні, технологічні, інформаційно-комунікативні та політико-правові чинники. Доведено, що діджиталізація виробничо-комерційної діяльності значно підвищує ефективність управління ресурсами та процесами в агропромисловому комплексі, а впровадження електронної комерції відкриває нові ринки збуту та підвищує прибутковість підприємств.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження зарубіжного досвіду оцінки інтелектуального потенціалу організацій
    (ВД "ІНЖЕК", 2016) Перерва, Петро Григорович; Глізнуца, Марина Юріївна
    Використання інтелектуального капіталу (ІК) розглядається в розвинених країнах як стратегічний інструмент управління досягненням успіху організацій в інноваційній діяльності. Метою статті є дослідження зарубіжного досвіду оцінки інтелектуального потенціалу організацій і визначення напрямків її вдосконалення та використання на вітчизняних підприємствах для підвищення ефективності їх інноваційної діяльності. Започатковано підхід до структури капіталу, в якому виділяються три частини: людський капітал, структурний капітал, капітал взаємодій. Запропонована загальна модель дослідження ІК фірми або регіону дозволяє оцінювати не тільки потенціал, а декілька важливих ліній зв’язку, а саме: виробничо-технологічну, ринково-клієнтську, бізнес-середовища і соціуму, комерційних операцій (технологій), створення вартості та загальну стратегію розвитку. У запропонованому варіанті дослідження ІК-потенціалу аналітика поєднується з управлінням стратегією і тактикою розвитку на базі використання ресурсів інтелектуального капіталу. Також рекомендується схема управління розвитком через систему заходів впливу. Кінцевим результатом аналітико-проектної роботи виступає пакет розробок, який оформляється як документ підтримки стратегії розвитку. Оцінку рівня розвитку інтелектуального капіталу в розрізі окремих підприємств та в цілісному регіональному комплексі рекомендуємо включити в Регіональну інноваційну систему (РІС) як її функціональне завдання.