Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.destruction of statehood

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток України в аспекті "збереження" ефективного рівня її економічної безпеки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гармаш, Сергій Володимирович
    Метою роботи є аналіз відкритих джерел інформації з ціллю систематизації інформації щодо аналізу ситуації, яка склалася в Україні за роки незалежності у розрізі аспектів діяльності заради «збереження» максимально ефективного рівня економічної безпеки; виявлення негативних тенденцій розвитку українського суспільства та надання практичних рекомендацій щодо запобігання подальшому руйнуванню державності. За тридцять років незалежності доведено, що у України є два головні вороги: 1) іноземний спекулятивний капітал; 2) місцевий олігархат, який обслуговує цей самий капітал заради власних преференцій, знаходячись на кримінально-офшорному «гачку» у цих самих іноземних «партнерів», які цинічно та планомірно роздирають країну, грабують її народ. Основними взаємопов’язаними похідними від цих «ворогів» та навіть вже складовими процесу перетворення країни з суб’єкту в об’єкт закордонного впливу, є: 1) непрофесіоналізм на всіх рівнях моральних та інтелектуальних деградантів, які всі ці роки намагаються дотовпитися до державного корита заради власних преференцій, видаючи з себе «державників» за всебічної підтримки іноземних «партнерів»; 2) моральне та інтелектуальне зубожіння представників української влади всіх рівнів, які діють у своїх власних «кишенькових» інтересах за рахунок інтересів пересічних громадян України під час цинічного пограбування країни кількома місцевими олігархічними кланами та закордонними монополіями з ціллю власного збагачення. Політичні події останніх місяців демонструють, що Україна повинна мати власні державні інтереси: для країни важливі американські інвестиції, європейські технології, російські ринки. Доки українські олігархи та ті, хто обслуговує їхні інтереси у владі, не зрозуміють, що не слід робити зі своєї країни та свого народу «витратний матеріал» заради інтересів сторонніх гравців, доти країна не буде мати шансів для свого незалежного розвитку на майбутнє.
  • Ескіз
    Документ
    Новітні виклики для вітчизняного машинобудування (застосування логістичного підходу для вирішення проблем)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гармаш, Сергій Володимирович
    Метою роботи є аналіз відкритих джерел інформації (статистичні дані, науково-аналітичні довідки, публікації та виступи експертів) з ціллю простеження тенденцій розвитку вітчизняного машинобудування, яке ще нещодавно було одним з пріоритетів у розвитку національної економіки України; аналіз причин та наслідків штучного занепаду цієї галузі та надання практичних рекомендацій запобіганню подальшому руйнуванню вітчизняної промисловості, яка виготовляє наукоємну та високотехнологічну продукцію з високою доданою вартістю. Це може запобігти планомірному перетворенню країни у сировинний ресурс для міжнародних транснаціональних компаній та банкомат для політичних вітчизняних і закордонних гравців. Створення наглядових рад, в які входять переважно іноземці з захмарною заробітною платнею тільки за їхню номінальну бездіяльну присутність, а частіше за створення ще більшого безладу заради лобіювання власних інтересів – штучного знищення потенційного конкурента та тимчасове швидке власне збагачення, призводить до подальшого занепаду ключових галузей економіки, перетворенню країни на сировинний ресурс та до планомірного вивільнення території від її населення. Декларативні вислови українських високопосадовців – ставлеників олігархату щодо необхідності розвитку вітчизняної промисловості мають на меті лише виправдовувати видимість діяльності "нових облич" української "державності" з відсутністю у них не тільки професійного досвіду, відповідного мислення, але й совісті. У статті робляться висновки, що при наявності політичної волі і попри зовнішнього правління Україна може дати поштовх розвитку вітчизняному машинобудуванню навіть під час світової кризи, яка виникла з-за пандемії COVID-19 та масштабних карантинних заходів,оскільки ринок продукції машинобудування відіграє значну роль для технологічної, енергетичної та економічної безпеки країни, адже ступінь економічного розвитку країни визначається рівнем виробництва продукції машинобудування та її технічною досконалістю.