Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20222

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.innovation environment

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особливості управління впровадженням регіональних інноваційних перетворень
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Мехович, Сергій Анатолійович
    В статті розглянуто проблеми інноваційних перетворень вітчизняних виробництв з огляду на стан та привабливість інноваційного середовища, провідне місце в якому належить науковим дослідженням. Відзначено, що серед усіх сфер діяльності саме наука зазнала найістотніших втрат. В Україні зберігається тенденція скорочення кількості дослідників, що призводить до поступової деградації наукового потенціалу. Турбує стан передання технологій за першим, другим і третім стратегічними пріоритетами тому, що це реальний сектор економіки, від якого залежить конкурентоспроможність країни та який потребує реінжинірингових перетворень в першу чергу. Концепція технологічного реінжинірингу в умовах кластеризації національної економіки спирається на підприємства високотехнологічного сектору. Наукоємний сектор в Україні генерує ВВП на рівні найбільш відсталих у світі країн через занадто малу кількість видів економічної діяльності (ВЕД), що відповідають критеріям високої технологічності. У той же час, частка його доданої вартості у випуску продукції є найбільшою серед інших технологічних секторів. Це свідчить про те, що наука виробляє високотехнологічну і конкурентоспроможну продукцію. Кластер з його системою зв'язків має спрямованість на створення систем машин, що відповідає потребам ринку. Для сучасних кластерів наукоємного виробництва таке завдання виконати можна якщо акцентувати увагу не тільки на ресурсному забезпеченні, але й на різних (декількох) детермінантах ринкової затребуваності, що формуються на різновидах ринкової діяльності. Обґрунтовано, що кластер з його системою зв’язків має спрямованість на створення систем машин, що відповідає потребам ринку. Поєднання усіх складових ефекту здійснює позитивний вплив на готовність фірм і організацій до співробітництва із структурами кластеру, а це є фактор регіонального розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методологічне підгуття інноваційних перетворень сучасного промислового виробництва
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Попов, Олександр Вікторович; Фадєєв, Валерій Андрійович; Мехович, Сергій Анатолійович
    Розглянуто проблеми розвитку інноваційного середовища в економіках пострадянського періоду. Доведено, що саме у періоди кризи та депресії економіка найбільш сприйнятлива до інновацій. У цих умовах виробничники шукають можливості для виживання, а інноваційні перетворення підприємств можуть їх надати. Розглянуто підходи до створення методологічної бази проведення діагностичного аналізу функціонально-технологічної основи машинобудівного виробництва щодо здійснення необхідних інноваційних і реінжинірінгових перетворень. Розглянуто механізми формувати стратегії розвитку з використанням передових досягнень вітчизняної та світової науки. Розглянуто проблеми залучення фінансових ресурсів для здійснення технологічних інновацій на підприємствах. Визначено основні чинники інноваційного середовища Наведено авторські тлумачення окремих положень, характеризуючих інноваційні перетворення сучасного промислового виробництва.