Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm
Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".
Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ The difference between economic development and sustainable development(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Savchenko, Olga; Poberezhnyi, Roman; Veriutina, ViktoriiaThe article shows approaches to studying the understanding of the differences between economic development and sustainable development to enhance innovation activity and targeted development of Ukraine's innovative potential based on European experience. The publication is devoted to the peculiarities of forming sustainable development in accordance with the needs of small and medium-sized businesses. Traditionally, economic development was determined by basic indicators; a need arose to study sustainable development, both at the level of national economies and individual enterprises. There was a need for practical solutions. The article presents a comparative analysis of various definitions and approaches to their formation. It is emphasized that fundamental research can only be carried out with the support of the state and industry, which also contributes to the development of this area. It explores and demonstrates how global cooperation can contribute to a better understanding and use of the fundamental principles of sustainable development. It is sustainable development that allows us to shape ecosystems. The need to provide appropriate conditions for the development of entrepreneurial activity is emphasized. The effectiveness of management decision making is discussed and the need to use a proactive approach is determined. In modern conditions, issues of “green sustainable development” are being considered.Документ Державна підтримка розвитку малого та середнього підприємництва в Україні в умовах сьогодення(Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, 2020) Побережний, Роман ОлеговичДокумент Класифікація дослідницьких проєктів та їх зміст(Український державний університет науки і технологій, 2024) Косенко, С. А.; Побережний, Роман ОлеговичПроведено класифікацію дослідницьких проєктів як одну з форм інноваційних проєктів. Визначено зміст кожного з видів дослідницьких проєктів та надано їх характеристику.Документ Щодо подальшого розвитку університетів та ролі освіти у підприємництві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Савченко, Ольга Ігорівна; Побережний, Роман Олегович; Верютіна, Вікторія ЮріївнаУ статті продемонстровано підходи до розвитку підприємницьких якостей для активізації інноваційної діяльності та цілеспрямованого розвитку інноваційного потенціалу України на основі європейського досвіду. Публікація присвячена особливостям формування підприємницьких, дослідницьких та комунікативних навичок у студентської спільноти відповідно до потреб малого та середнього бізнесу. Класично було так, що університети створювали базові знання, а підприємства та науково-дослідні інститути переводили прикладні "ноу-хау" у практичні рішення. У статті представлено порівняльний аналіз міжнародних освітніх програм. Показано приклади успішних результатів проєктів ERASMUS+. Наголошується, що фундаментальні дослідження можуть проводитися лише за підтримки держави та промисловості, яка також робить свій внесок. 3GU не є комерційним підприємством, у якого головна мета – це максимізація прибутку. Це не технологічне підприємство з освітньою програмою, а створення надійної освітньої екосистеми. Підкреслюється необхідність забезпечення відповідних умов для розвитку підприємницької освіти, що поширюється на різні дисципліни та пронизує різні сфери університетських програм. Вивчається та демонструється, як глобальна співпраця може сприяти підприємницькій освіті, описується досвід як викладачів, науковців так і лідерів думок. Обговорюється ефективність прийняття управлінських рішень та визначається необхідність використання проактивного підходу. За таких умов місія університету залишається незмінною та спрямована на створення нових знань, робить освіту частиною процесу створення таких знань, що відповідає сьогоднішньому контексту.Документ Економіко-математичне моделювання в управлінні персоналом сучасного підприємства(ГО "Львівська економічна фундація", 2019) Побережний, Роман Олегович; Побережна, Наталія МиколаївнаПублікація Обліково-аналітичне забезпечення управління трудовими ресурсами підприємств готельно-ресторанного бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Побережна, Наталія Миколаївна; Фальченко, Олена Олександрівна; Побережний, Роман ОлеговичНа основі аналізу загальних показників діяльності підприємств за видами економічної діяльності за 2015–2019 роки визначено їх тенденції та фактори впливу на розвиток та відтворення персоналу підприємств готельно-ресторанного бізнесу, до яких основним запропоновано відносити: рівень рентабельності діяльності підприємства, середньомісячну заробітну плату, облікову чисельність працівників та витрати на персонал. Визначено негативний вплив розосередженості інформації про стан, наявність трудових ресурсів підприємства та ефективність їх використання у різних видах обліку (фінансовому, управлінському, бухгалтерському, кадровому обліку) на оперативність прийняття управлінських рішень. Доведено доцільність використання матриці функціональних процесів управління персоналом (в межах функцій обліку та аналізу) з метою формування системи обліково-інформаційного забезпечення управління трудовими ресурсами на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу за визначеними критеріями системи облікових та аналітичних показників. Обґрунтовано відображення витрат на формування, використання та відтворення персоналу закладів з тимчасового розміщення та організації харчування, як основних функцій управління, з використанням витратного підходу в оцінці людського капіталу. Такий підхід включає метод визначення початкових витрат; метод обліку витрат на відновлення; метод обліку витрат на заміщення трудових ресурсів. Запропоновано структурно-логічну послідовність відображення операцій, пов'язаних з витратами на трудові ресурси за такими етапами: документальне оформлення положень кадрової політики підприємства; впровадження в документообіг документів, що підтверджують операції з персоналом, відображення в бухгалтерському обліку витрат на персонал; формування внутрішньої бухгалтерської звітності за підрозділами та службами підприємств готельно-ресторанного бізнесу.Документ Економічна сутність та місце трудових ресурсів в менеджменті, бухгалтерському обліку та звітності підприємств малого середнього та великого бізнесу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Побережний, Роман Олегович; Побережна, Наталія Миколаївна; Мелень, Олена ВалентинівнаВиділено різноманітні функції праці в житті людини та суспільства, а саме: спосіб задоволення матеріальних та духовних потреб людини; засіб створення суспільного багатства; функція формування суспільного прогресу; визначальна сфера соціалізації людини в суспільстві та ін. Визначено головні фактори впливу на загальну чисельність персоналу сучасних національних підприємств малого, середнього та великого бізнесу до яких віднесено: демографічні тенденції; загальні тенденції розвитку економіки країни, середньомісячну заробітну плату, кількість підприємств та рівень їх рентабельності, відсоток збиткових підприємств до їх загальної кількості; рівень безробіття та ін. На основі аналізу загальних показників діяльності підприємств за видами економічної діяльності за 2014-2018 роки визначено тенденції їх змін та визначено, що розвиток трудових ресурсів України залежить головним чином від рівня життя населення, який визначає можливість відтворення працездатного населення. Сформульовано фактори впливу на розвиток та відтворення персоналу підприємства, серед яких основними запропоновано вважати заробітну плату працівника та витрати підприємства на персонал. Розглянуто погляди різних науковців на визначення терміну "трудові ресурси" та "персонал". Сформульовано особливості у підході до поняття трудових ресурсів при вирішенні управлінських питань з їх менеджменту, бухгалтерського обліку та відображення у звітності підприємства. Запропоновано найсуттєвішими факторами ефективного формування, використання, нарощування та розвитку трудових ресурсів підприємства вважати три головні фактори: ефективний менеджмент, своєчасний і безпомилковий бухгалтерський облік та формування фінансової та управлінської звітності підприємства. Для покращення організації аналітичної управлінської роботи запропоновано створення відділу інформаційного забезпечення на базі бухгалтерського, кадрового та інших відділів підприємства.Документ Інновації в туризмі: теоретичний аспект(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Побережний, Роман Олегович; Побережна, Наталія Миколаївна; Савченко, Ольга Ігорівна; Побережна, Катерина ВікторівнаВизначено основні стратегічні пріоритетні цілі розвитку туризму в Україні на період до 2026 року – створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту на засадах системної маркетингової діяльності; забезпечення економічного, соціального, екологічного та інноваційного використання наявного туристичного потенціалу; підвищення якості інфраструктури курортів; створення центрів туристичної інформації під час проведення ярмарків, фестивалів та виставок; удосконалення інформаційної інфраструктури туристичних послуг; забезпечення відповідності ціни та якості туристичних продуктів, організація системи якісної підготовки фахівців туристичного бізнесу. Надано загальну характеристику суб’єктів туристичної діяльності. Визначено головні фактори гальмування розвитку туристичного бізнесу в умовах сьогодення (відсутність цілісної системи державного управління туризмом у регіонах; недосконалість нормативно-правової бази, недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки держави; недостатність інвестицій у розвиток сфери туризму; відсутність об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами; скорочення кількості підприємств готельного господарства; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму; неефективне використання рекреаційних ресурсів та необхідність їх збереження; недостатність рівня розвитку інформаційної інфраструктури; недостатність державної підтримки рекламування національного туристичного продукту та ін.). Розглянуто погляди різних науковців на визначення терміну «інновації в туризмі». Сформульовано особливості інновацій у туризмі та визначено принципи їх застосування (принцип науковості, системності, відповідності інновацій потребам туристів, відповідності інноваційної діяльності рівню розвитку суспільства, позитивності результатів, зв’язаності та безпеки).Документ European experience and Ukrainian realities in the policy of financial support entrepreneurial sector(University of Economics in Katowice, 2017) Savchenko, Olga; Poberezhnyi, RomanAim/purpose – We want to provide recommendations to bridge the gap in access to financing of the entrepreneurial sector in Ukraine based on the analysis of European experience, EBF approaches, financial funds for SMEs and the current state of the credit market in Ukraine. Design/methodology/approach – We used the general scientific methods of knowledge, conceptual tenets of the theory of market economy, abstract logical analysis and synthesis, induction and deduction, historical (to determine the nature and causes of bank investment in SMEs, refine categories and terms); formalization, systems analysis (to determine factors of investment banking, institutional and legal environment); statistical, retrospective analysis. The results of surveys conducted by the EBF on the issues of support and development of SMEs are used, own research of 120 Ukrainian SMEs, which was conducted during the period from January to July 2016. The nature of the research questions was reinforced by the decision to survey only SMEs. Independent reporting (from entrepreneurs or CEOs) was used to account for both business activity and the external sources of information. Findings – Policy initiatives should primarily be developed at the national level in the field of lending to SMEs based on the European experience and Ukrainian realities; it is necessary to develop an understanding of the need for access to certain types of information; SMEs are the main providers and the most valuable source of credit information. Research implications/limitations – When using the methods of calculation creditworthiness perhaps to take into account the methods for assessing the quality of management, the image of the enterprise, ISO certificates. Originality/value/contribution – Based on the cross-country comparison of the EU and Ukraine, highlight the necessity of focusing on some legal unification of SME lending procedures for the development of a culture of sustainable entrepreneurship on the European continent.