Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Цифровізація як перспективний напрямок інноваційного розвитку економіки України
    (Політехніка, 2022) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Ілляшенко, Наталія Сергіївна
    Отримані результати поглиблюють теоретико-методологічні засади управління цифровізацією економіки України в контексті забезпечення умов переходу до випереджаючого інноваційного зростання.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблеми і перспективи розвитку в Україні цифрової економіки в контексті забезпечення економічної безпеки держави
    (2021) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна
    Виконана оцінка передумов формування і розвитку в України цифрової економки, яка показала середній рівень готовності до реалізації відповідної стратегії. Показано, що її реалізація пов’язана з підвищеним рівнем ризику. Виконана систематизація можливих позитивних і негативних наслідків цифровізації національної економіки на базі цифрових технологій четвертої промислової революції яка стрімко проникає практично у всі сфери людської діяльності. Зазначено, що з одного боку вона ініціює радикальні трансформації існуючих виробництв, методів управління всіх рівнів, галузей та ринків тощо і несе загрози економічній безпеці держави. З іншого – надає шанси га випереджаючий інноваційний розвиток на базі цифрових технологій і підвищує рівень економічної безпеки держави шляхом долучення до глобальних процесів цифровізації. Виділено і систематизовано конкурентні переваги і недоліки цифрової трансформації економіки України. Запропоновано рекомендації щодо заходів, які сприятимуть реалізації наявних конкурентних переваг і нівелюванню негативних аспектів цифровізації. Показано, що пандемія COVID-19 вимушено прискорила процеси цифровізації практично усіх сфер людської діяльності в Україні: виробництва; логістики; купівлі-продажу продукції (виробів і послуг); державних послуг; науки і освіти; культури і туризму і т.п. Отримані результати розвивають засадничі аспекти обґрунтування доцільності розвитку в Україні цифрової економіки в контексті реалізації стратегії випереджаючого інноваційного зростання і забезпечення економічної безпеки держави в період трансформації технологічних укладів і четвертої промислової революції.
  • Ескіз
    Публікація
    Методологічні засади організаційно-економічного механізму управління стратегіями випереджаючого інноваційного розвитку промислового підприємства
    (Триторія, 2020) Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Смоляр, Юрій Юр`євич; Шипуліна, Юлія Сергіївна
  • Ескіз
    Публікація
    Засадничі аспекти визначення перспективних напрямів продукування нових знань як основи інноваційного розвитку
    (Сумський національний аграрний університет, 2018) Ілляшенко, Сергій Миколайович; Шипуліна, Юлія Сергіївна; Ілляшенко, Наталія Сергіївна; Нагорний, Євгеній Ігорович
    Метою дослідження є розроблення методичних засад визначення перспективних напрямів продукування нових знань як основи інноваційного розвитку господарюючих суб’єктів. Запропонована концептуальна схема вибору перспективних напрямів випереджаючого інноваційного розвитку господарюючого суб’єкта, яка відображає види і схему взаємодії актуальних комплексів знань, що покладі в їх основу. Виділено і апробовано на практиці авторські теоретико-методичні підходи, які дозволяють отримати актуальні знання щодо: потенціалу інноваційного розвитку господарюючого суб’єкта; маркетингових прогнозів тенденцій зміни споживчого попиту у прогнозному періоді; оцінки стану розвитку науки і техніки, а також можливостей втілення наявних і перспективних науково-технічних розробок у нові продукти, технології їх виготовлення і способи споживання. Окреслено особливості застосування зазначених підходів. Отримані результати у сукупності поглиблюють теоретико-методичні засади менеджменту і маркетингу знань в частині формування передумов розроблення організаційно-економічного механізму управління продукуванням і комерціалізацією знань на рівні держави, галузі, регіону, окремої організації тощо які б дозволяли визначати і посилювати їх порівняльні переваги, обирати і реалізовувати на цій основі перспективні напрями їх інноваційного розвитку в перманентно нестабільних умовах сучасної економіки.