Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20202

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-4909-252XКлючові слова: search.filters.subject.generation of ideas

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз та специфіка використання методів креативного мислення на промислових підприємствах
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович
    У статті розглянуті методи креативного мислення та генерації ідей на підприємстві; виявлено проблеми прояву креативності у працівників саме на промислових підприємствах; визначено, що зараз креативність розглядається як психологічна характеристика особистості, що залежить від комплексів дрібних рис та не зводиться до інтелекту, втім і наразі наявні певні ускладнення із її психологічною діагностикою та прогнозуванням структурного та рівного розмаїття її проявів у повсякденному житті. Також з’ясовано, креативність, в першу чергу, це вміння підходити з творчої сторони до повсякденних справ. Більш детально розглянуто основні етапи методу мозкового штурму та порівняно проведення та результати цього методу на керівниках та на робітничих професіях. Отже, при використанні методів креативного мислення на підприємствах, ми можемо не тільки покращити спосіб управління, а й дати змогу персоналу відчути свою значимість. Це дасть змогу робітникам підійти до своєї повсякденної роботи з більш цікавої сторони. Люди зможуть більш проявляти свої творчі та інтелектуальні здібності. Вони будуть не тільки існувати на роботі, як це прийнято в наших реаліях, а й реалізовувати свій потенціал. Талановиті працівники, котрі здатні мислити нестандартно, є критично важливим активом, який допомагає підприємствам долати труднощі і знаходити нові можливості. Ось чому виховання робочої сили так важливо, адже вона дійсно може бути різницею між успіхом і провалом. Сприяння середовищу, яке заохочує оригінальну думку, виграє від кращого розуміння роботи мозку; як тільки ми дізнаємося обставини, які сприяють більш неупередженому підходу і стилю мислення, які природним чином схиляються до творчих рішень, робочу культуру і середу можна злегка змінити можливо розпорядок дня робітників, умови праці, щоб забезпечити оптимальні умови для розкриття прихованої творчості працівників підприємства.
  • Ескіз
    Документ
    Креативне мислення і генерація ідей у контексті стратегічного управління персоналом
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2018) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович; Курченко, Альона
    У статті розглянуто та розкрито поняття креативного мислення, як складного, багатопланового, неоднорідного поняття, яке охоплює різноманітні теоретичні й практичні напрями її вивчення. Деякі дослідники зазначають, що процес розуміння того, що таке креативність, сам потребує креативної дії; виявлено, що креативне мислення та генерація ідей у стратегічному управлінні персоналом сучасного підприємства дозволяє здійснити нові або унікальні підходи і отримати результати, які можуть бути названі корисними або прийнятними. Таке мислення описує те, як ми бачимо і розуміємо світ, наші основні переконання і нашу індивідуальність. Вміти генерувати свої ідеї та якісно впроваджувати ці ідеї у виробництві, бізнесі, керуванні персоналом, стратегічному управління сучасним підприємництвом тощо, тому креативне мислення називають однією з необхідних якостей 21 століття. Виділено одне із аспектів креативності – креативне мислення – один із різновидів мислення, що характеризується створенням суб'єктивно нового продукту та "новизною" щодо мотивації, мети, оцінок самої пізнавальної діяльності. Наголошено, що на сьогодні дуже багато дітей страждають через те, що їх батьки та вчителі не можуть розкрити їх креативність, а просто ставлять штамп "недостатньо розумний", це насамперед впливає на розвиток креативності у майбутньому, на нездатність персоналу вийти "за рамки" книжкових знань, не спроможність оперативно реагувати на плинність зовнішнього та внутрішнього середовища. Якщо ввести таке поняття у стратегічне управління персоналом, як креативне мислення та генерація ідей, то це дасть можливість: вирощувати спеціалістів різних областей спираючись на їхні таланти; робітники будуть витрачати менше часу на пошук свого покликання, а будуть розвиватися в обраній сфері; робота стане більш цікавою, ідеї більш інноваційними. Отже, необхідно корегувати з саму застарілу систему управління персоналом, щоб в майбутньому ми не мали потреби у висококваліфікованих, ризикових, інноваційних, креативних кадрах. Створювати умови для розвитку креативності у персоналу організації, особливо при стратегічному управління персоналом сучасної організації.