Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Механізм ціноутворення як фактор розвитку систем управління інноваційною діяльністю в сфері електронної комерції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шаульська, Лариса Володимирівна; Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Марчук, Леся Сергіївна; Гречаний, Олександр Володимирович
В статті поставлена та вирішена задача формування стратегій ціноутворення на послуги міжнародного аутсорсингу науково-технічних послуг в європейській регіональній політиці. Доведено, що для успішного і ефективного виконання поставленої задачі необхідно використання цифрових технологій, які в цей час успішно забезпечують ефективне функціонування багатьох сфер виробничо-комерційної діяльності підприємств та організацію, включаючи і стратегію і методологію ціноутворення. Визначено, що основні переваги міжнародного аутсорсингу науково-технічної продукції в Європейській регіональній політиці включають на основі активного використання цифрових технологій, методів та інструментів доступ до глобального таланту, зниження витрат, збільшення швидкості виконання завдань і підвищення конкурентоспроможності. Узагальнення існуючих переваг використання в Європейській регіональній політиці цифрових інструментів міжнародного аутсорсингу науково-технічних послуг надало змогу стверджувати, що цифрові інструменти міжнародного аутсорсингу можуть стати потужним інструментом для підтримки і зміцнення науково-технічного розвитку в Європейському регіоні, сприяючи інноваціям, зниженню витрат і підвищенню конкурентоспроможності. Доведено, що встановлення цін на міжнародний аутсорсинг може бути складною задачею, оскільки вона зазвичай вимагає урахування різних факторів, таких як рівень спеціалізації, географічне розташування, вартість праці, конкурентоздатності на ринку та інші. Цінові стратегії в системі міжнародного аутсорсингу в Європейській регіональній політиці можуть значно впливати на успіх або невдачу підприємства. Запропоновано для практичного використання в міжнародному аутсорсингу науково-технічних послуг загальні та оригінальні цінові стратегії. До оригінальних цінових стратегій віднесено: стратегію цінного пакету, стратегію аналізу цільового ринку, стратегію вартості праці та витрат на життя, стратегію додаткових послуг та значення. Результати проведеного дослідження можуть допомогти підвищити ефективність процесу ціноутворення, забезпечити конкурентоспроможність бізнес-процесів компанії та максимізувати прибуток. Вони дозволяють швидко реагувати на зміни на міжнародному ринку, використовуючи аналіз даних та автоматизовані стратегії. Однак важливо враховувати контекст та особливості міжнародного бізнесу при використанні цих методів для досягнення оптимальних результатів.
Діджиталізація бізнес-процесів на підприємствах агропромислового комплексу
(Національний університет "Одеська політехніка", 2024) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Шаульська, Лариса Володимирівна
У статті розглянуто проблеми та бар’єри, які гальмують процеси діджиталізації на аграрних підприємствах та розроблено можливі шляхи їх подолання. Технологічний бар’єр пов'язаний з технічними складнощами розробки, надання та доступу працівників агропідприємств до інформаційних технологій. Людський бар’єр пов'язаний з формування знань та компетенцій працівників в сфері ІТ-бізнесу та формуванням впевненості керівників всіх рівнів в доцільності та ефективності їх впровадження та використання. Досліджено еволюцію та сформовані методичні рекомендації щодо переходу агропідприємств від традиційних бізнес-моделей до єдиного цифрового простору процесів виробництва та здешевлення агропродукції в рамках цифрової екосистеми. Доведено, що розвиток та впровадження цифрових аграрних екосистем на базі національних та регіональних цифрових платформ дозволить створити необхідне інвестиційне середовище, наявність якого є ключовим фактором інтенсивного розвитку аграрного сектору.
Впровадження маркетингових інновацій в термінологію та еволюцію електронного бізнесу
(Національний університет "Одеська політехніка", 2024) Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Ткачова, Надія Петрівна; Шаульська, Лариса Володимирівна
На основі узагальнення досліджень науковців різних наукових шкіл, запропоновано маркетингове удосконалення термінологічної сутності понять, які широко використовуються в сфері електронного бізнесу, за рахунок розкриття кола бізнес-процесів, що входять до сфери діяльності електронного бізнесу, електронної комерції та інтернет-торгівлі. Дослідження процесу еволюції електронного бізнесу дозволило авторами виділити три основні етапи розвитку електронного бізнесу та його технологій. На першому етапі розвитку електронного бізнесу підприємства він повністю інтегрується тим самим надаючи можливість інтерактивної взаємодії з споживачами. На другому етапі свого розвитку електронний бізнес інтегрує свої веб-сервери та внутрішні бізнес-системи для впровадження служб та послуг електронної комерції. У системах електронного бізнесу третього етапу розвитку фокус зміщується з постачальника на споживача.
Entrepreneurial Risks: Essence, Classification and Management Opportunities
(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Pererva, P. G.; Kobielieva, T. O.; Shaulska, L. V.
The article is dedicated to studying the methodological essence of entrepreneurial risks and developing methods of their classification. The possibilities of managing the state, occurrence areas and entrepreneurial risks consequences have been determined. It has been proposed to define entrepreneurial risk as the danger of unforeseen losses of expected profit, income or property, funds in connection with a random change in the conditions of economic activity and adverse circumstances. An original approach to the entrepreneurial risks classification has been developed, which is based on the sources of their formation, on the one hand, and the types of risks arising from each of the proposed sources, on the other. A detailed substantiation and determination of the methodological essence of political, technical-technological, industrial, commercial, financial, sectoral, innovative and intellectual risks, which are inherent to entrepreneurial activity to the greatest extent, has been carried out.
Формування та використання системи моніторингу підприємницьких ризиків як запорука сталого розвитку бізнес-структур
(Донецький національний університет ім. Василя Стуса, 2023) Перерва, Петро Григорович; Шаульська, Лариса Володимирівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
В статті розглянуто теоретико-методичні питання моніторингу підприємницьких ризиків з метою забезпечення сталого розвитку промислового підприємства. Досліджено методологічну сутність підприємницьких ризиків та надано методичні рекомендації щодо їх моніторингу. Визначено можливості управління станом, сферами виникнення та наслідками дії підприємницьких ризиків. Запропоновано визначати підприємницький ризик підприємницький ризик як небезпеку виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, доходу чи майна, коштів у зв'язку з випадковою зміною умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Розроблено оригінальний підхід до моніторингу підприємницьких ризиків, в основу якої покладено ієрархію структурних рівнів сталого розвитку: країна – регіон – підприємство – окремі показники сталого розвитку. Сформовано алгоритм практичного проведення моніторингу підприємницьких ризиків та визначено і обґрунтовано основні стадії його реалізації в бізнес-структурах. До основних стадій даного алгоритму віднесено стратегічну мета бізнес-структури і напрямок, по якому буде проводитися оцінка практичної реалізації моніторингової стратегії; розробка системи оцінних показників для моніторингу підприємницьких ризиків в розрізі окремих напрямків; методика оцінювання кожного показника з використанням первинної інформації; процедура порівняння фактичного стану показників економічного моніторингу підприємницьких ризиків з їх прогнозованим (бажаним) станом і оцінювання отриманих результатів цього порівняння. Запропоновано модель розрахунку інтегрального показника, який характеризує ефективність моніторингу підприємницьких ризиків в бізнес-структурі.
Моніторинг комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина Володимирівна
В статті доведено, що принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій мають одну спільну властивість – системність, тобто, не дивлячись на високу важливість кожного окремого фактору (показника), економічний моніторинг розглядає їх тільки в певній сукупності (системі). Крім того, розгляд окремих чинників комерційного потенціалу може призвести до певного перекосу результуючого показника, так як кожний показник має свій ранг, свою ступінь впливу на кінцевий результат, що, безперечно, слід також враховувати. Виходячи з цих посилок, пропонуємо до системи традиційних принципів моніторингу додати ще, на наш погляд, два надзвичайно важливих принципи: принцип системності і принцип інтеграції. Обґрунтовано, що моніторинг комерційного потенціалу інтелектуальних технологій повинен проводитися з урахуванням певних вимог, сутність яких відтворюється в пропонованих в статті принципах моніторингу комерційного потенціалу: принцип організації; принцип ідентичності; принцип цілеспрямованості; принцип точності; принцип деталізації; принцип інтеграції; принцип цілеспрямованості; принцип об’єктивності; принцип ефективності результатів моніторингу. Розроблено організаційна система моніторингу комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур для забезпечення стійкості його розвитку і функціонування передбачає наступні заходи на промисловому підприємстві: визначення складу підрозділів, що беруть участь у здійсненні моніторингу комерційного потенціалу; підготовка фахівців, відповідальних за моніторинг, методологію та методи аналізу інформації, отриманої від підрозділів; проведення роботи та зустрічей з керівниками зацікавлених підрозділів для надання їм допомоги в організації роботи зі створення та функціонування системи моніторингу; визначення джерел вихідної інформації; систематизація, обробка та інтерпретація отриманих показників; розробка стратегії сталого інтелектуально-інноваційного розвитку підприємства; регулярне коригування поточних управлінських рішень в сфері комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій. Застосування розроблених інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства на основі формування та використання системи моніторингу інноваційного потенціалу на практиці дає можливість обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири підприємства щодо впровадження інновацій та отримати економічний ефект, виражений у сталому розвитку підприємства, зміцненні його позицій на ринку, підвищенні ефективності його функціонування.
Розвиток систем економічного моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина Володимирівна
В статті показано, що проблемам моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності в цей час приділяється особлива увага. Націоналізація багатьох показників інноваційної діяльності, створення національної, галузевої, регіональної та корпоративної статистичних баз даних, визначення джерел даних та методології їх ведення, обліку, розрахунку та споживання є пріоритетом державної політики, особливо в умовах кризи, коли підприємства потребують вдосконалення ефективності виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та впровадження ефективних форм господарювання в управлінні виробництвом. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться моніторингу стану комерційного потенціалу підприємств, оскільки він є одним з найбільш ефективних методів діагностики виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств. Аналітичні матеріали, підготовлені в процесі моніторингу, допомагають здійснити всебічний аналіз і прогноз фінансового стану підприємства і, тим самим, отримати реальну оцінку можливостей підприємства. Обґрунтовано, що моніторинг бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності є однією з найважливіших функцій менеджменту по оцінці (аналізу) наявності, розміщення і використання ресурсів промислового підприємства. Моніторинг - це механізм відслідковування найважливіших поточних результатів комерційної та інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури. При формуванні системи моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності необхідно виділити об'єкт моніторингу з метою контролю його поточного та перспективного стану, і суб'єкта моніторингу, який буде безпосередньо контролювати і оцінювати результати. Запропонована система показників моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній, яка має здійснюватися на державному рівні, дозволить знизити ризик неплатоспроможності, банкрутства цих компаній, а головне – ризик негативного впливу погіршення комерційного та інтелектуально-інноваційного стану стратегічних підприємств на економіку країни в цілому. У зв'язку з цим моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній сприятиме своєчасному виявленню ознак значних відхилень від нормального економічного розвитку і, тим самим, надасть реальну можливість уряду та керівництву бізнес-структур вживати необхідних заходів щодо запобігання появи та розвитку кризових ситуацій.