Кафедра "Економіка бізнесу і міжнародні економічні відносини"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1316

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/bapm

Від 2021 року кафедра має назву "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини", попередня назва – "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин".

Кафедра заснована в 1950 році, первісна назва – кафедра "Економіка промисловості та організації підприємств", у подальшому перейменовувано на: кафедра "Економіка і організація хімічної і приладобудівної промисловості" (1984); кафедра "Організація виробництва та управління персоналом" (1997); кафедра "Менеджмент інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин"; кафедра "Економіка бізнесу i міжнародні економічні відносини" (2021).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" . Міжнародні зв’язки кафедри збагачують навчальний процес досягненнями іноземних науковців.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють : 6 докторів економічних наук, 19 кандидатів наук: 17 економічних, 2 – технічних; 7 співробітників мають звання професора, 16 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 66

Активізація інвестиційної діяльністі в Україні після закінчення воєнного конфлікту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Цибульська, Е. І.; Лічман, С. С.
Сучасний стан та перспективи розвитку інвестиційної привабливості України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Білокопитова, М. О.; Лежепьокова, В. Г.
Платіжний баланс України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Посохов, Ігор Михайлович; Білоус, Я. Є.
Методичні вказівки щодо виконання розрахункового завдання з дисципліни "Економіка підприємства"
(2024) Верютіна, Вікторія Юріївна
Дані методичні указівки визначають порядок виконання розрахункового завдання, сутність якого складається в економічному обґрунтуванні проєктування цеху по виробництву означеної продукції. Розрахункове завдання включає виконання наступних економічних розрахунків: – визначення річної виробничої програми (плану виробництва) проєктованого цеху; – розрахунок поточних витрат (собівартості) на виробництво 1 т продукції і річного випуску (виробничої програми); – визначення інвестиційних (капітальних) витрат, необхідних для здійснення проєктованого виробництва; – розрахунок показників ефективності виробництва і доцільності використання капітальних вкладень. Перераховані розрахунки являють собою окремі блоки, що включають цілий ряд проміжних розрахунків, що здійснюються по формулах, приведених у відповідних розділах. Вихідні дані для розрахунків приведені в додатку А. Виконання завдання здійснюється по варіантах, номер якого відповідає номеру студента в журналі успішності або за узгодженням з керівником роботи. Дані, що є загальними для усіх варіантів, приводяться в тексті методичних указівок після відповідної розрахункової формули або таблиці.
Методичні вказівки для проведення практичних (семінарських) занять з навчальної дисципліни "Економіка підприємства"
(2024) Верютіна, Вікторія Юріївна; Дьякова, Наталія Миколаївна
Економіка підприємства як навчальний курс є системою знань про закони, закономірності і правила взаємовідносин підприємства з іншими суб’єктами ринку, використання на підприємстві різних форм господарювання певних, суворо обмежених ресурсів для випуску корисної продукції (робіт і послуг) і розподілу її серед споживача. Наука економіка підприємства вивчає середовище господарювання підприємств, основи управління підприємством, поведінку підприємства на ринку, ресурсне забезпечення підприємства, визначає напрями підвищення якості продукції, шляхи впливу на результативність виробництва. Формулює направленість інновацій та їх економічну оцінку, а також ефективність реалізації нових інвестиційних проєктів, впровадження нової техніки і обладнання, маючи за мету – критерій максимізації доходу. Вказана наука, розкриває сутність прибутку як економічної категорії, методику його визначення на різних стадіях формування, а також процес розподілу доходу підприємства, дає можливість оцінити конкурентоспроможність підприємства в сучасних умовах. Навчальним планом передбачається самостійна робота студентів, тематика якої направлена на вивчення законодавчих та інструктивних матеріалів, роботу з навчальними посібниками, з матеріалами періодичних видань, розрахунок задач і виконання тестів різного рівня складності. Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів здібностей самостійно мислити приймати управлінські рішення, виконувати комплексні економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності на рівні підприємства з урахуванням чинників дії зовнішнього та внутрішнього середовища. Практикум створений з метою поєднання самостійної роботи здобувача з роботою на лекціях та практичних заняттях. У практикумі представлено завдання, питання для самоперевірки, список рекомендованої літератури. З метою засвоєння теоретичних знань з кожної теми передбачені практичні завдання. Це забезпечує самостійність навчання, сприяє глибокому і всебічному вивченню навчальної дисципліни «Економіка підприємства», дає можливість навчитися швидко й правильно орієнтуватися у вихідній інформації та вирішувати важливі питання. Практикум буде корисним для аудиторної та самостійної роботи для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти хімічних спеціальностей денної та заочної форми.
До питання ефективності управління інтелектуальною власністю
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро Григорович
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання дисциплін "Організація виробництва, менеджмент та управління стартап проєктами", "Організація, менеджмент виробництва та управління стартап проєктами"
(2023) Попов, Микола Олексійович; Верютіна, Вікторія Юріївна; Дьякова, Наталія Миколаївна
Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання у формі розрахункової роботи, представлено теоретико - методичні підходи і здатність знаходити можливості сприйняття бізнес-ідеї стартапу та мінімального життєздатного продукту (MVP) ринком, розробляти стартап - проєкт, реалізовувати його на основі бізнес-плану в реальних ринкових умовах, залучати ресурси, інвестиції, забезпечувати партнерську співпрацю у процесі реалізації стартап-проєкту. Навчально-методичний комплекс з дисциплін «Організація виробництва, менеджмент та управління стартап проєктами», «Організація, менеджмент виробництва та управління стартап проєктами» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» сприятиме засвоєнню студентами знань та набуттю практичних навичок з управління стартап-проєктами, оволодіння методами і інструментарієм їх планування, організування, реалізації та розвитку.
Моніторинг інноваційно-інвестиційного потенціалу промислових підприємств
(2022) Долина, Ірина Володимирівна; Перерва, Петро Григорович
Доведено, що механізм економічного моніторингу практично не використовується для потреб управління станом комерційного потенціалу інтелектуальних технологій, виявлення часових моментів його зростання та падіння, визначення найбільш сприятливих часових відрізків для виходу на ринок інтелектуальних технологій, прийняття управлінських рішень щодо сфери їх використання та інше.
Сучасні стратегії в міжнародному маркетингу
(Університет економіки та права "КРОК", 2022) Лошенюк, О. В.; Галан, Л. В.; Посохов, Ігор Михайлович
Реалії глобалізаційних процесів у світовій економіці створюють нові вимоги для забезпечення сталого розвитку бізнесу, особливо для інноваційно-активних компаній, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю або мають на меті освоєння нових ринків збуту. Важливість застосування новітніх маркетингових стратегій, як в українських, так і в зарубіжних компаніях, була зумовлена необхідністю переорієнтації бізнесу у відповідності до нових викликів і загроз спровокованих наслідками корона-кризи й процесами активної цифрової трансформації практично в усіх галузях економіки. Метою дослідження є аналіз теоретичних аспектів та розроблення практичних рекомендацій формування ефективних маркетингових стратегій для мультинаціональних компаній в розрізі сучасних ринкових тенденцій. У статті розглянуто особливості процесу розроблення сучасних стратегій в міжнародній маркетинговій діяльності крізь призму основних ринкових тенденцій. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти формування конкурентних маркетингових стратегій. Запропоновано процедуру вибору маркетингового інструментарію, застосування якого сприятиме розробці найбільш ефективних управлінських бізнес-рішень при виході компаній на зовнішні ринки. Узагальнено інтерпретації поняття «маркетингова стратегія», а також визначено основні фактори впливу на процес формування міжнародної маркетингової стратегії в розрізі основної бізнес-стратегії компанії. Розглянуто види маркетингових стратегій та наведено їх класифікацію. Запропоновано алгоритм створення міжнародної маркетингової стратегії при виході компаній на світові товарні й високотехнологічні ринки. Обґрунтовано пропозиції щодо реалізації ефективних маркетингових заходів, застосування яких сприятиме досягненню визначених маркетингових цілей компаній у довгостроковій перспективі. Зокрема обґрунтовано доцільність використання інструментів цифрового маркетингу задля посилення конкурентних позицій компаній на міжнародних ринках, забезпечення якісної комунікації та зворотного зв’язку зі споживачами та бізнес-партнерами. Розроблено практичні рекомендації, які допоможуть компаніям створити власну автентичну міжнародну маркетингову стратегію для досягнення конкурентних переваг та довгострокового успіху при виході на нові міжнародні ринки збуту.
Гонконг, Сінгапур, Україна – генезис міжнародних фінансових центрів, перспектива розвитку України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Посохов, Ігор Михайлович; Новік, Ірина Олексіївна
Проведено аналіз особливостей формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону. Проведене дослідження продемонструвало, що досвід Сінгапуру та Гонконгу свідчить, як залучаючи кращих спеціалістів можна перетворитись на процвітаючу країну, міжнародний фінансовий центр. Україна має великі можливості і ресурси для розвитку, в неї є потенціал стати одним з провідних фінансових центрів, але для цього потрібно перейняти досвід становлення існуючих міжнародних фінансових центрів, врахувати слабкі і сильні сторони, виробивши власну унікальну концепцію розвитку, готуючи кваліфікованих спеціалістів, даючи підтримку усім сферам діяльності країни для їх розвитку. Виокремлено особливості формування світових фінансових центрів Азійсько-Тихоокеанського регіону: вигідне географічне положення на шляхах регіональної та світової торгівлі, тісні комунікативні зв’язки з Лондоном та наявність пільгового податкового режиму; Сінгапур є фінансовим центром країн Південно-Східної Азії з розвиненим набором усіх складових, а саме: розвиненим ринком золота, розвиненим валютним ринком; розвиненим ринком банківського кредитування та розвиненим фондовим ринком; Гонконг є другим за IPO міжнародним фінансовим центром та другим фондовим ринком Азії, має представництва 70 найбільних банків планети; тісною партнерською співпрацею (кооперуванням) фінансових центрів Гонконгу і Шанхаю та підтримкою інвесторів та ринку в цілому; зростанням ролі світового господарства у світі та розвитком спеціалізації міжнародних фінансових центрів. Наведено пропозиції поступового перетворення України на світовий фінансовий центр: програми державного регулювання та підтримка системи освіти для поступового вдосконалення ефективністі рівня освіти: значна перепідготовка фахівців, безкоштовні державні тренінг-програми збільшення фінансування освіти тощо; реформа медичної системи є чинником, що сприятиме залученню іноземних інвестицій, як у медичний, так і у промисловий сектор, вирішення проблеми трудової трудової міграції медичних працівників, внаслідок невисокого рівня їх заробітньої платні; розробка та проведення актикорупційних заходів; розвиток фінансової галузі України (банківського, фондового, страхового ринку тощо), з метою досягнення статусу «Міжнародного фінансового центру»; створення умов для залучення державних та приватних інвестицій у фінансовий сектор, вдосконалення законодавчої та податкової політики фінансового сектору тощо.