Вісник № 03. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62664

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13

Проблеми соціалізації та профорієнтації осіб з інвалідністю в працездатному віці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Кучинський, Володимир Анатолійович
В статті описано питання соціальної, професійної, комплексної адаптації, інтеграції людей з інвалідністю в суспільно-економічні відносини. Вказано, що українське суспільство не готове до сприйняття людей з інвалідністю на робочих місцях після завершення ними навчального процесу та отримання певної професії за фахом. Суспільство не готове, тому що його ніхто не готував досі в інклюзивному напрямку сприйняття людей з особливими потребами. Вказано, що прийняття людей з інвалідністю в повнолітньому віці у суспільство натикається на проблеми з обох сторін. З боку суспільства відсутні важелі виконання законодавчо визначених гарантій дотримання прав та свобод людей з інвалідністю на отримання робочого місця. З іншого боку, перебування людей з інвалідністю в соціальній ізоляції через їх постійні особливі потреби в догляді та опіці впливають на їх відношення до реального світу: зацікавленість – вкрай рідко, бажання включитися в можливі процеси – практично завжди, ігнорування суспільства і зациклення на власній хворобі – часто. В таких умовах завдання суспільства визначається створенням інклюзивного середовища для інтеграції людей на робочих місцях. Наголошено, що в Україні для цього Міністерство соціальної політики створило платформу «ВІЛЬНО! [працевлаштування]» та пілотний проєкт «Рука допомоги», які направлені на формування інклюзивного суспільно-економічного простору для людей з інвалідністю. В ході дослідження було використано загальні методи наукового вивчення, а саме: порівняння, опису, спостереження, аналогії. Також було застосовано спеціальні методи вивчення, а саме системний підхід і структурно-функціональний аналіз, синтез, узагальнення.
Розвиток систем економічного моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина Володимирівна
В статті показано, що проблемам моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності в цей час приділяється особлива увага. Націоналізація багатьох показників інноваційної діяльності, створення національної, галузевої, регіональної та корпоративної статистичних баз даних, визначення джерел даних та методології їх ведення, обліку, розрахунку та споживання є пріоритетом державної політики, особливо в умовах кризи, коли підприємства потребують вдосконалення ефективності виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності та впровадження ефективних форм господарювання в управлінні виробництвом. Важлива роль в реалізації цього завдання відводиться моніторингу стану комерційного потенціалу підприємств, оскільки він є одним з найбільш ефективних методів діагностики виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств. Аналітичні матеріали, підготовлені в процесі моніторингу, допомагають здійснити всебічний аналіз і прогноз фінансового стану підприємства і, тим самим, отримати реальну оцінку можливостей підприємства. Обґрунтовано, що моніторинг бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності є однією з найважливіших функцій менеджменту по оцінці (аналізу) наявності, розміщення і використання ресурсів промислового підприємства. Моніторинг - це механізм відслідковування найважливіших поточних результатів комерційної та інтелектуально-інноваційної діяльності промислового підприємства в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури. При формуванні системи моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності необхідно виділити об'єкт моніторингу з метою контролю його поточного та перспективного стану, і суб'єкта моніторингу, який буде безпосередньо контролювати і оцінювати результати. Запропонована система показників моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній, яка має здійснюватися на державному рівні, дозволить знизити ризик неплатоспроможності, банкрутства цих компаній, а головне – ризик негативного впливу погіршення комерційного та інтелектуально-інноваційного стану стратегічних підприємств на економіку країни в цілому. У зв'язку з цим моніторингу бізнес-процесів комерціалізації інтелектуальної власності стратегічних компаній сприятиме своєчасному виявленню ознак значних відхилень від нормального економічного розвитку і, тим самим, надасть реальну можливість уряду та керівництву бізнес-структур вживати необхідних заходів щодо запобігання появи та розвитку кризових ситуацій.
Особливості управління економічною стійкістю в системі менеджменту підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сітак, Ірина Леонідівна; Івахненко, Андрій Володимирович
У статті здійснено систематизацію наукових поглядів щодо визначення підходів управління стійкістю підприємства. Проаналізовано літературні джерела, що стосуються дослідження питань управління стійкістю підприємства. В роботі доведено, що вирішення завдань забезпечення економічної стійкості підприємства вимагає сполучення системних методів якісного аналізу, імітаційного моделювання, оптимізаційних методів управління запасами.. Обгрунтовано ряд принципів вибору методів управління та впливу на певні фактори внутрішнього й зовнішнього середовища. Оскільки управлінські дії з метою забезпечення належного рівня економічної стійкості повинні ґрунтуватися на результатах комплексного аналізу, в роботі розроблено послідовність управління економічною стійкістю, яка охоплює всі елементи запропонованої функціональної залежності, що моделює стійкість підприємства. Основу проведення аналізу передумов забезпечення стійкості повинні складати методики оцінки впливу зовнішнього оточення на стійкість роботи підприємства. Сформульовано завдання, які повинний вирішувати процес управління економічною стійкістю підприємства. На основі аналізу визначено мету та завдання управління економічною стійкістю підприємства, основні з котрих можна визначити як виявлення причин і основних факторів забезпечення фінансової стійкості, цілеспрямований пошук прийомів і методів управління фінансовою стійкістю. Надано характеристику управління економічною стійкістю як одного із найважливіших завдань фінансового менеджменту підприємств у сучасних економічних умовах. Доведено, що підвищення ефективності діяльності підприємства залежить від обґрунтованості, своєчасності та доцільності прийнятих управлінських рішень у цій сфері. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до управління фінансової стійкості як підходу, що дозволяє враховувати вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на стан фінансів підприємства. Описано проблематику фінансових проблем, з якими стикаються машинобудівні підприємства. Доведено, що за своєю економічною сутністю ці проблеми багато в чому ідентичні і тому їх вирішення можливе під час використання універсального інструментарію та типових заходів, що утворюють послідовність управління економічною стійкістю підприємства.
Критеріальні підходи до оцінювання безпекової діяльності нафтогазової галузі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Щуров, Ігор Вячеславович
Актуалізовано сучасну концепцію безпекової діяльності економічних систем, яка полягає у формуванні безпекової стратегії суб’єкта господарювання, яка б не порушила ті безпекові параметри, що диктує зовнішнє середовище. Підкреслено, що рівень захищеності енергопостачання держави характеризується певною вразливістю до загроз і доведено, що стійкість загрозам притаманна підприємствам, так як можливість виконувати свої функції з енергозабезпечення для інших підприємств формує явище забезпечення енергетичної безпеки залежних суб’єктів господарювання. В процесі дослідження запропоновано використовувати такі безпекові параметри як економічний, енергетичний, екологічний та інформаційний і здійснено обґрунтування їх вибору та критеріїв їх оцінювання. Для кожного із виокремлених безпекових параметрів визначено ключові загрози з урахуванням галузевої специфіки. Безпеку підприємства розглянуто в контексті виокремлених параметрів. Відображено взаємодію безпеки суб’єкта господарювання та державної безпеки. Узагальнено основні заходи та напрями, які дозволять забезпечити ключові параметри безпечної діяльності нафтогазової галузі. Запропоновано на основі отриманих теоретичних напрацювань сформувати методику оцінювання рівня безпеки підприємств нафтогазової галузі.
Сценарний підхід до зміцнення соціально-економічної безпеки міста
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Романовська, Юлія Анатоліївна
У статті показано важливість зміцнення соціально-економічної безпеки міста, що становить зміст нової для міської влади діяльності – безпекозабезпечувальної діяльності. Безпекозабезпечувальна діяльність міської влади є об’єктом управління, а тому має здійснюватися в межах певного підходу до управління, який має найбільшою мірою відповідати наданим її характерним рисам. Доведено доцільність використання сценарного підходу до зміцнення соціально-економічної безпеки міста, показано переваги та обмеження його використання. Сценарний підхід становить собою сукупність способів, прийомів, операцій та дій, що відображають філософію на напрями дослідження процесу зміцнення соціально-економічної безпеки міста, поєднані в інструментальну базу підходу на основі розуміння цього процесу та використання спеціального понятійно-категоріального апарату. Використання сценарного підходу до зміцнення соціально-економічної безпеки міста базується на сукупності принципів, серед яких новим є принцип профілеорієнтованості, за яким розроблення сценаріїв зміцнення соціально-економічної безпеки міста має виходити з профіля міста. Операціоналізація принципу профілеорієнтованості у зміцненні соціально-економічної безпеки міста зумовила визначення профілів міста, які поділено на позитивні та негативні. Призначенням профілю міста є розроблення пропозицій щодо зміцнення соціально-економічної безпеки міста з подальшим їхнім уточненням та конкретизацією («прив’язкою») для конкретного міста. Профіль міста має не лише аналітичну, а й іміджеву цінність, а тому має доноситися до цільової аудиторії всіх елементів соціально-економічної системи «місто».
Концептуальні підходи щодо ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Паймаш, Ганна Василівна
На основі проведеного дослідження проблем ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами була сформульована необхідність надання можливості гармонійного соціального розвитку людям з особливими потребами з метою створення соціально-адаптованого характеру виходячи із їх властивостей, розглядаючи з точки зору цілісності, складності функціонування та відкритості до взаємодії з внутрішнім та зовнішнім середовищем. Розглянуто умови розвитку людського потенціалу та формування людського капіталу, у тому числі людей з особливими потребами, які можуть вплинути на результати професійної діяльності, починаючи від розвитку охорони здоров'я, соціальної сфери, рівня культури та дозвілля та до якості житла та доходу сім'ї в якій виховується дитина з особливими потребами. З погляду соціального напряму розглянуто думку, що складнощі створюються суспільством, яке не передбачає участі у спільної діяльності людей з особливими потребами. Розглянуто необхідність створення умов навчального середовища, життя у суспільстві та підтримки працевлаштування, за необхідності надання особливих умов для можливості реалізації звичайних функцій повсякденної діяльності. Із залученням інвестицій у збільшення знань, умінь, здібностей та досвіду людей з особливими потребами, використовуючи прийоми поведінкової теорії з урахуванням особливостей людей з особливими потребами, їх вимог, можлива трансформація людського потенціалу на людський капітал як джерело майбутніх доходів. Стратегічне управління ринково-орієнтованим механізмом розвитку потенціалу людей з особливими потребами вимагає врахування синергії, завдяки якій знання та зусилля кількох людей будуть взаємно посилені. На підставі отриманих результатів та узагальнення наведених положень сформульовано консолідовані теоретичні положення ринково-орієнтованого механізму розвитку потенціалу людей з особливими потребами. Елементом наукової новизни є розробка та теоретичне обґрунтування концептуального підходу стратегічного управління ринково-орієнтованим розвитком потенціалу людини з особливими потребами, особливістю якої є використання положень синергетичної теорії та облік взаємозв'язків, що виникають при розвитку та формуванні потенціалу людини з особливими потребами у процесі взаємодії. Викладені положення концептуального підходу відрізняються від існуючих концепцій збагаченням змісту та структурних складових, їх характеристик, доповненням та розширенням предметної галузі щодо людини з особливими потребами.
Місце податкового менеджменту в системі управління державними фінансами в умовах воєнного стану
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Назарова, Тетяна Юріївна; Шевченко, Марина Миколаївна
У статті проаналізовано методологічні аспекти теорії та практики податкового менеджменту та мінімізації податкових ризиків відповідно до чинного законодавства в умовах воєнного стану. Зазначено, що вихід із сучасної економічної кризи в Україні передбачає насамперед впровадження заходів щодо підтримки, у тому числі дерегуляції роботи підприємців та зниження адміністративного тиску. Систематизовано сучасні проблеми мобілізації податків, ефективного податкового стимулювання розвитку підприємництва. Визначено головні сутнісно-типологічні проблеми державного податкового менеджменту, характерні для вітчизняної наукової думки. Обґрунтовано необхідність адаптації зарубіжного досвіду функціонування податкового менеджменту до вітчизняних соціально-економічних реалій і сформулювати пропозиції щодо модернізації управлінням оподаткуванням. Доведено, що важливим етапом державного податкового менеджменту є зміна традиційних підходів до управління оподаткуванням, що сформулювалися в умовах централізованої економіки. Внаслідок цього, виникає потреба оволодівати новими методами менеджменту для комплексного виконання фіскальної та регулюючої функції податків. Визначено ключові особливості концепція податкової реформи, запропонованої офісом президента України, проаналізовано її складові, переваги та можливі наслідки.. Розглянуто питання комплексного вирішення проблем державного податкового менеджменту через призму його функцій. Наведено прогнозний розрахунок впровадження податкової реформи. Зазначено, що в умовах війни український державний бюджет має колосальний дефіцит, який фінансується внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, а також грантами від держав-друзів та партнерів, однак видатки, які пов’язані з армією, фінансуються лише власними силами. Обґрунтовано необхідність чіткого визначення усіх компенсаторів та шляхів, які дозволять мінімізувати можливі ризики перед впровадженням будь-яких податкових новацій. Зроблено висновок, що ефективність організації управління у державному податковому менеджменті є забезпечення формування налагодженого, взаємозв’язаного та взаємообумовленого податкового механізму, спроможного ефективно розв’язувати соціально-економічні проблеми воєнного та після воєнного стану.
Циркулярна економіка в Україні: екологічне, соціальне та корпоративне управління (ESG) як інструмент стійкості соціально-відповідального бізнесу в умовах подолання пандемії COVID-19
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Пирогов, Антон Дмитрович; Дубовик, Ольга Ігорівна
У статті досліджуються актуальні питання сутності та значення ESG як інструменту циркулярної економіки для посилення стійкості соціально-відповідального бізнесу в умовах подолання пандемії COVID-19. Особливу увагу приділено звітуванню на основі ESG-критеріїв задля покращення реалізації управлінських рішень. Акцентовано увагу на тому, що в Україні стратегія ESG на рівні підприємств тільки розвивається. Наголошується, що намір імплементувати практики ESG, які просуває ООН – це не прерогатива виключно великих компаній, а більшою мірою органічний розвиток бізнесу, оскільки традиційний фінансовий облік включає тільки внутрішні ресурси і потоки та економічні (і деякі соціальні та екологічні) наслідки діяльності. Відзначено, що в умовах циркулярної економіки ті компанії, які не в змозі відповісти на необхідні та очікувані зміни, виходять з бізнесу. Традиційна орієнтація звітності на розкриття фінансових показників залишилася в минулому. Сьогодні досягти успіху можуть лише соціально відповідальні компанії, які зосереджують увагу на таких підходах залучення інвестицій: права людини та інклюзія, протидія кліматичним змінам, забезпечення стійкості. Стверджується, що результатом поширення ESG-практик у довготривалій та середньотривалій перспективі може стати покращення прозорості та підзвітності компаній, які поєднують якісне традиційне корпоративне управління з ESG-факторами, підвищуючи власну інвестиційну привабливість та створюючи репутаційні переваги для України й бізнес-середовища загалом.
Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Юр'єва, Ірина Анатоліївна
Одним з найважливіших напрямків забезпечення соціальної спрямованості ринкової економіки є раціонально побудована організація праці на всіх рівнях управління. Участь України у світовому ринку праці передбачає організацію соціально-трудових відносин відповідно до міжнародних норм, інтеграцію національної системи відносин між працею і капіталом у систему, визнану світовим співтовариством. Це обумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних трудових норм, вивчення та узагальнення вітчизняного і закордонного досвіду регулювання соціальнотрудових відносин, опанування «технології» оцінювання їх стану та розроблення пропозицій щодо вдосконалення з урахуванням світових надбань у цій галузі. Організована на науковій основі праця є провідним чинником росту її продуктивності – основи забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. Організація праці означає приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку. У межах підприємства першорядне значення для організації праці здобувають питання правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці й сполучення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Оптимізація управлінського апарату в системі соціально-трудових відносин в першу чергу вимагає зміни структури апарата стосовно рішення пріоритетних завдань антикризового управління, а саме застосування функціонального, ієрархічного, технологічного перерозподілу робіт і людей; про друге - призначення менеджерів відповідно до їхніх антикризових функцій (на основі посадової, професійної, кваліфікаційної і особистісної відповідності характеру та змісту антикризових функцій); по третє - удосконалення вертикальних і горизонтальних внутріапаратних і внутріфірмових комунікацій у ракурсі антикризових завдань, де головною метою є прискорення руху інформації, скорочення процедур прийняття рішень і забезпечення швидкого та неухильного виконання команд. Формування антикризових стратегічних планів належить до найбільш відповідальних і вагомих питань, оскільки саме обґрунтований вибір антикризових заходів забезпечує висновок підприємства зі стану кризи з найменшими втратами в найкоротший термін. Антикризова програма являє собою систему заходів, спрямованих на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки й реалізації на підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічний характер, дозволяє відсторонити тимчасові труднощі, зберегти й використовувати ринкові позиції підприємства, опираючись на свої сильні сторони з використанням власних ресурсів. Відтак існує нагальна потреба теоретичного опрацювання методів, прийомів, принципів оптимізації інтересів сторін соціально-трудових відносин за кризових економічних умов.
Управління інклюзивним туризмом на регіональному рівні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Холодок, Валентина Дмитрівна
Визначено ключове місце інклюзивного туризму в структурі системи організації соціального туризму. Визначено теоретичні засади та вивчено практичний досвід управління інклюзивним туризмом як ключового напряму соціально-економічного розвитку Харківського регіону. Основними причинами, які гальмують розвиток інклюзивного туризму в регіонах, є: недостатньо розвинена інфраструктура регіону; відсутність умов доступу до закладів розміщення та харчування туристів; неможливість відвідування музеїв, історичних будівель, пам’яток архітектури; відсутність інформації щодо доступних для людей з обмеженими можливостями туристичних місць та об’єктів; відсутність розроблених туристських маршрутів для осіб з обмеженими можливостями; недостатньо кваліфікований персонал з обслуговування осіб з обмеженими можливостями. Рівнями управління інклюзивним туризмом окреслено державний, регіональний та рівень територіальних громад. Акцентовано увагу на ролі кожного рівня управління та основну увагу приділено діяльності регіональних центрів туризму. На прикладі діяльності та реалізованих проектів ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» продемонстровано провідний досвід вирішенні проблем розвитку інклюзивного туризму в регіонах. Надано опис реалізованих заходів щодо: поширення інформації щодо доступності туристичних об’єктів; визначення доступності туристичних об’єктів з метою їх подальшого включення до маршрутів; участі в організації та проведенні щорічних фестивалів з проблем інклюзії в туризмі; туристичного обслуговування соціально незахищених верств населення; супутнього покращення інклюзивного поля. Подолання проблем становлення та розвитку інклюзивного туризму залежить від консолідації зусиль всіх учасників туристичної сфери, у т.ч. в напрямку створення унікальних туристичних маршрутів для осіб з особливими потребами.