Кафедра "Матеріалознавство"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mtrlvd

Від 2007 року кафедра має назву "Матеріалознавство", первісна назва – "Металознавство та термічна обробка металів".

Кафедра "Металознавство та термічна обробка металів" створена у 1932 році. Першим її очільником став доктор технічних наук, професор Олександр Володимирович Терещенко.

Кафедра являє собою одну із найстаріших в політехнічному інституті з підготовки інженерів-технологів-дослідників. Своїми науковими дослідженнями. з початку своєї діяльності, кафедра сприяла розвитку та удосконаленню технологій термічної та хіміко-термічної обробки деталей на підприємствах України».

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук, 3 кандидата фізико-математичних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 8 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Дослідження структури і рівня зміцнення мітчиків після комплексного іонного азотування з СВЧ та пічною термічною обробкою
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шевченко, Світлана Михайлівна; Жулінський, М. В.
Дослідження впливу швидкості охолодження на структуру і властивості сталі в технології комплексного іонного азотування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шевченко, Світлана Михайлівна; Горова, Олена Павлівна; Терлецький, Олександр Семенович
Комп'ютерне моделювання перерозподілу азоту в технологіях комплексного іонного азотування легованих сталей
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Шевченко, Світлана Михайлівна; Терлецький, Олександр Семенович; Горова, Олена Павлівна; Соболь, Олег Валентинович; Протасенко, Тетяна Олександрівна; Реброва, Олена Михайлівна
Робота присвячена моделюванню за допомогою COMSOL Multiphysics 5.5 перерозподілу азоту в деталях з легованої сталі 9ХС у процесі їхнього ізотермічного відпалу або витримування під гартування після операції іонного азотування. Така технологія комплексного іонного азотування також передбачає низький відпуск після гартування та фінішну механічну обробку поверхні й має низку переваг порівняно з традиційними способами азотування. Для комплексного іонного азотування дуже актуальні оцінка і прогноз глибини проникнення азоту, тому моделювання проводили з метою дослідження дифузійного перерозподілу азоту в циліндричних пуансонах зі сталі 9ХС за умови температури 860 °С, які мали на поверхні готовий азотований шар завтовшки 80 мкм. Показано, що в зоні різальної кромки (окружності торця) пуансона спостерігається ефект підвищеного вмісту азоту в процесі його перерозподілу. Встановлено, що за прийнятих припущень перетворення ε-нітриду в азотистий аустеніт відбувається за 3,25 хв. Отримані концентраційні профілі перерозподілу азоту за умови різного часу витримування, які можуть застосовуватися для прогнозування в заводській практиці.
Розроблення режимів термічного оброблення конструкційної сталі 16х3НВФМБ-Ш для отримання низької твердості
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Реброва, Олена Михайлівна; Протасенко, Тетяна Олександрівна; Шевченко, Світлана Михайлівна; Князєв, Сергій Анатолійович
У статті запропоновано технологію термічного оброблення конструкційної комплексно-легованої теплостійкої сталі 16Х3НВФМБ-Ш для отримання структури, яка забезпечує досить низьку твердість для подальшого механічного оброблення різанням.
Дослідження ефективності комплексного іонного азотування для модифікації сталі
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2018) Соболь, Олег Валентинович; Шевченко, Світлана Михайлівна; Протасенко, Тетяна Олександрівна
Надано експериментальні результати впливу процесу комплексного іонного азотування за різними режимами на глибину азотованого шару. Визначено структурні особливості поверхневих та приповерхневих шарів сталі та характер розподілу мікротвердості по перерізу деталі. Встановлено, що технологія комплексного іонного азотування для модифікації сталі за рахунок глибинного азотування є ефективною та заслуговує впровадження й розвитку.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Металознавство"
(2021) Протасенко, Тетяна Олександрівна; Реброва, Олена Михайлівна; Шевченко, Світлана Михайлівна; Федоренко, Ганна Анатоліївна
Згідно з освітньо-професійною програмою "Прикладне матеріалознавство, новітні технології та комп’ютерний дизайн матеріалів" першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 132 "Матеріалознавство" курсова робота з дисципліни "Металознавство" є обов’язковою формою самостійної позааудиторної роботи студентів денної форми навчання. Метою курсової роботи є поглиблювання, закріплювання та розширювання теоретичних і практичних знань, які одержані студентами при вивчанні дисципліни "Металознавство", а також придбання практичного досвіду з використання цих знань для комплексного аналізування діаграм стану подвійних сплавів. Курсова робота є заключним етапом засвоювання дисципліни "Металознавство". Виконання курсової роботи, в свою чергу, формує у студентів уміння, необхідні для подальшого розв язування широкого кола інженерних питань. Мета методичних вказівок – навчити самостійно користуватись технічною, у тому числі довідковою літературою, розвинути навички до самостійної роботи та наукового досліджування. Методичні вказівки призначені для студентів освітньо-професійної програми "Прикладне матеріалознавство, новітні технології та комп’ютерний дизайн матеріалів" першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 132 "Матеріалознавство" денної форми навчання закладів вищої освіти.
Аналіз умов зміцнення поверхні сталевих виробів в процесі алмазно-іскрового шліфування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Шевченко, Світлана Михайлівна; Руднєв, О. В.
Вплив вихідної структури сталі на рівень зміцнення при «вторинній» поверхневій обробці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Шевченко, Світлана Михайлівна
Комунікативно-інтенційна модель (КІМ) як нова біозбалансована еволюційна освіта (НБЕО) в аспекті концептуальної трансформації проблемного навчання
(Publishing house Education and Science, Praha, 2019) Полянська, Ірина Валентинівна; Чернявська, Світлана Миколаївна; Сладких, Ірина Анатоліївна; Шевченко, Валентина Федорівна; Шевченко, Світлана Михайлівна; Заверющенко, Микола Петрович; Немерцова, Олена Євгенівна
Дана комунікативно-інтенційна модель (КІМ) як нова біозбалансована еволюційна освіта (НБЕО) виникла шляхом конвергентності декількох факторів. По-перше, вона є закономірною реакцією на виклики реальності та тотальні зміни соціуму та навколишнього середовища. По-друге, – як один з можливих шляхів подолати кризу традиційної лівопівкульної освіти (ТЛО) та нівелювати її вкрай негативні впливи на стан здоров'я всіх суб'єктів навчального процесу: як студентів, так і викладачів. По-третє, КІМ виникла, з одного боку, як добуток багаторічних спостережень та вивчення європейських, азіатських, та американських методик викладання мов під час роботи в Анхойському університеті (КНР). З іншого – як нетривіальна інтерпретація компетентнісної парадигми вищої освіти шляхом екстраполяції деяких її принципів на методику викладання лінгвістичних дисциплін. Концептуальна новина КІМ як НБЕО полягає в тому, що модель дозволяє вийти за межі адміністративної ТЛО та завдяки активування правої півкулі подолати її негативні наслідки. Це стає можливим завдяки розробленій системі прийомів та інструментарію КІМ. Через виниклі непорозуміння концептуальної специфічності КІМ як НБЕО під час дискусій з колегами постала необхідність у розв’язанні цього протиріччя. Мета статті – з'ясування характерологічних особливостей КІМ як НБЕО шляхом порівняння з проблемним навчанням (ПН), а також підтвердження ефективності КІМ в активуванні та залученні студентів протягом навчального процесу до специфічних творчих завдань, що гармонізує діяльність мозку та організму в цілому та оздоровлює всіх суб'єктів навчання. Матеріали та методи: було використано метод аналітичного спостереження, опитування, анкетування, структурного аналізу, порівняльний метод, полігону. За певними параметрами в контрольній (КГ) та експериментальній групах (ЕГ) студентів ми порівнювали їх активування протягом семестру. Результати: визначено концептуальні відмінності КІМ як НБЕО щодо ПН як ТЛО; досліджено динаміку змінення активування студентів в ЕГ (зростання на 12,72%) та в КГ (зниження на 9,8%) протягом семестру. Висновки: результати проведеного дослідження визначають концептуальну специфічність та ефективність КІМ як НБЕО в активуванні здатності студентів до творчої проектної діяльності, яка сприяє в цілому гармонізації організму завдяки ініціювання правої півкулі.
Трирівнева структурна інженерія іонно-плазмовими методами для підвищення експлуатаційних характеристик деталей військової техніки та бронезахисних елементів
(Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, 2017) Соболь, Олег Валентинович; Бармін, Олександр Євгенович; Білозеров, Валерій Володимирович; Субботіна, Валерія Валеріївна; Шевченко, Світлана Михайлівна