Кафедра "Матеріалознавство"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mtrlvd

Від 2007 року кафедра має назву "Матеріалознавство", первісна назва – "Металознавство та термічна обробка металів".

Кафедра "Металознавство та термічна обробка металів" створена у 1932 році. Першим її очільником став доктор технічних наук, професор Олександр Володимирович Терещенко.

Кафедра являє собою одну із найстаріших в політехнічному інституті з підготовки інженерів-технологів-дослідників. Своїми науковими дослідженнями. з початку своєї діяльності, кафедра сприяла розвитку та удосконаленню технологій термічної та хіміко-термічної обробки деталей на підприємствах України».

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук, 3 кандидата фізико-математичних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 8 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Термічна стабільність багатоелементного високобористого сплаву
(Український державний університет залізничного транспорту, 2023) Князєва (Постельник), Ганна Олександрівна; Субботіна, Валерія Валеріївна; Князєв, Сергій Анатолійович; Сосонний, О. В.; Педченко, Дмитро Олександрович
Структурні зміни у аустенітній сталі з покриттям нітриду хрому при дії дифузійногоагенту і високих температур
(Український державний університет залізничного транспорту, 2023) Князєв, Сергій Анатолійович; Субботіна, Валерія Валеріївна; Князєва (Постельник), Ганна Олександрівна; Педченко, Дмитро Олександрович; Сосонний, О. В.
Термічна стабільність багатоелементного високобористого сплаву з малим вмістом нікелю
(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Князєва (Постельник), Ганна Олександрівна; Субботіна, Валерія Валеріївна; Князєв, Сергій Анатолійович; Сосонний, О. В.; Педченко, Дмитро Олександрович
Зміни у структурі на аустенітній сталі з покриттям нітриду хрому в якості дифузійного бар'єру при дії високих температур
(Національний університет "Одеська політехніка", 2023) Князєв, Сергій Анатолійович; Субботіна, Валерія Валеріївна; Князєва (Постельник), Ганна Олександрівна; Педченко, Дмитро Олександрович; Сосонний, О. В.
Дослідження процесів високотемпературної дії сірковмісних розчинів на високолеговані сталі і покриття нітриду хрому
(Луцький національний технічний університет, 2024) Князєва (Постельник), Ганна Олександрівна; Князєв, Сергій Анатолійович; Субботіна, Валерія Валеріївна; Педченко, Дмитро Олександрович
Корозійна стійкість аустенітної сталі з покриттям нітриду хрому при дії дифузійного агенту і високих температур
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Князєв, Сергій Анатолійович; Субботіна, Валерія Валеріївна; Педченко, Дмитро Олександрович
Вплив тиску та потенціалів зміщення на структуру та властивості нітридних покриттів TiN
(Національний університет цивільного захисту України, 2022) Пінчук, Наталія Володимирівна; Терлецький, Олександр Семенович
Комп'ютерне моделювання перерозподілу азоту в технологіях комплексного іонного азотування легованих сталей
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2020) Шевченко, Світлана Михайлівна; Терлецький, Олександр Семенович; Горова, Олена Павлівна; Соболь, Олег Валентинович; Протасенко, Тетяна Олександрівна; Реброва, Олена Михайлівна
Робота присвячена моделюванню за допомогою COMSOL Multiphysics 5.5 перерозподілу азоту в деталях з легованої сталі 9ХС у процесі їхнього ізотермічного відпалу або витримування під гартування після операції іонного азотування. Така технологія комплексного іонного азотування також передбачає низький відпуск після гартування та фінішну механічну обробку поверхні й має низку переваг порівняно з традиційними способами азотування. Для комплексного іонного азотування дуже актуальні оцінка і прогноз глибини проникнення азоту, тому моделювання проводили з метою дослідження дифузійного перерозподілу азоту в циліндричних пуансонах зі сталі 9ХС за умови температури 860 °С, які мали на поверхні готовий азотований шар завтовшки 80 мкм. Показано, що в зоні різальної кромки (окружності торця) пуансона спостерігається ефект підвищеного вмісту азоту в процесі його перерозподілу. Встановлено, що за прийнятих припущень перетворення ε-нітриду в азотистий аустеніт відбувається за 3,25 хв. Отримані концентраційні профілі перерозподілу азоту за умови різного часу витримування, які можуть застосовуватися для прогнозування в заводській практиці.
Корозійна стійкість вакуумно-дугових CrN/Cu покриттів
(ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Постельник, Ганна Олександрівна
Дослідження впливу складу електроліту на структуру та властивості покриттів, отриманих методом мікродугового оксидування
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2022) Субботіна, Валерія Валеріївна; Білозеров, Валерій Володимирович; Субботін, О. В.; Бармін, Олександр Євгенович; Григор'єва, Світлана Василівна; Писарська, Наталія Віталіївна
Алюмінієві сплави, поряд з позитивними властивостями – низька щільність, висока питома міцність, електропровідність, пластичність, в'язкість та інші, володіють недоліками: низькі твердість, модуль пружності, зносостійкість і висока хімічна активність у багатьох неорганічних кислотах. Усунути ці недоліки може метод мікродугового оксидування (МДО). Перетворення поверхневих шарів оброблюваної деталі у високотемпературні оксиди алюмінію дозволить забезпечити зміцнення поверхні та підвищити її захисні властивості. Властивості МДО-покриттів залежить від багатьох факторів, одним з них є склад електроліту. Згідно з літературними даними, найбільш широко застосовуються лужно-силікатні електроліти, які показали найбільшу ефективність при мікродуговому оксидуванні алюмінієвих сплавів. Наявні в літературі дані щодо використання багатокомпонентних електролітів, які містять алюмінат натрію NaAlO2 та гексаметафосфат натрію Na6Р6O18 не дозволяють з'ясувати їх роль у процесі формування МДО-покриттів. Дослідження застосування гексаметафосфату до лужно-силікатного електроліту показали, що Na6Р6O18 сприяє утворенню більш товстішого покриття. Швидкість формування товщини за відсутності гексаметафосфату складає 0,5 ÷ 0,7 мкм/хв, а при вмісті гексаметафосфату 10 г/л – 0,9 ÷ 1,1 мкм/хв. Що стосується впливу на фазовий складу то впливу не виявлено. Досліджено, що додавання до лужно-силікатних електролітів алюмінату натрію в кількості до 13 г/л не чинить суттєвого впливу на товщину покриття, але впливає на фазовий склад покриття.