Кафедра "Матеріалознавство"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mtrlvd

Від 2007 року кафедра має назву "Матеріалознавство", первісна назва – "Металознавство та термічна обробка металів".

Кафедра "Металознавство та термічна обробка металів" створена у 1932 році. Першим її очільником став доктор технічних наук, професор Олександр Володимирович Терещенко.

Кафедра являє собою одну із найстаріших в політехнічному інституті з підготовки інженерів-технологів-дослідників. Своїми науковими дослідженнями. з початку своєї діяльності, кафедра сприяла розвитку та удосконаленню технологій термічної та хіміко-термічної обробки деталей на підприємствах України».

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук, 3 кандидата фізико-математичних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 8 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20161

Налаштування

DOI: search.filters.doi.10.15587/1729-4061.2016.63659

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Исследование влияния режимов ионного азотирования на структуру и твердость стали
    (Технологический центр, Украинский государственный университет железнодорожного транспорта, 2016) Соболь, Олег Валентинович; Андреев, Анатолий Афанасьевич; Столбовой, Вячеслав Александрович; Князев, Сергей Анатольевич; Бармин, Александр Евгеньевич; Кривобок, Н. А.
    Используя ионное азотирование при давлении PN=(4…40).10-4 Торр и постоянных отрицательных потенциалах –600, –900 и –1300 В, изучены возможности структурной инженерии и ее влияние на твердость. Выявлено образование S фазы при наименьшем давлении, определен ее период решетки 0,381 нм, что соответствует формуле FeN0,4, а также установлена большая ширина дифракционных рефлексов S фазы, что свидетельствует о дроблении и высокой микродеформации кристаллитов исходного аустенита при образовании S фазы. Показано, что наивысшую твердость можно получить при условии формирования в процессе азотирования композиции из CrN, S и исходной γ (аустенит) фаз.