Кафедра "Матеріалознавство"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mtrlvd

Від 2007 року кафедра має назву "Матеріалознавство", первісна назва – "Металознавство та термічна обробка металів".

Кафедра "Металознавство та термічна обробка металів" створена у 1932 році. Першим її очільником став доктор технічних наук, професор Олександр Володимирович Терещенко.

Кафедра являє собою одну із найстаріших в політехнічному інституті з підготовки інженерів-технологів-дослідників. Своїми науковими дослідженнями. з початку своєї діяльності, кафедра сприяла розвитку та удосконаленню технологій термічної та хіміко-термічної обробки деталей на підприємствах України».

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук, 3 кандидата фізико-математичних наук, 1 доктор філософії; 1 співробітник має звання професора, 8 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Influence of electrical parameters of the micro-arc oxidation mode on the structure and properties of coatings
(Institute for Single Crystals, 2022) Subbotina, V.; Bilozerov, V.; Subbotin, O.; Barmin, O.; Hryhorieva, S.; Pysarska, N. V.
The influence of different power sources of the micro-arc oxidation process on the peculiarities of structure formation and properties of coatings on aluminum alloy AB formed in alkali-silicate electrolyte in the anode-cathode mode is investigated. It is shown that the pulse technology and the anode-cathode mode make it possible to form coatings containing mainly oxides of the α-Al₂O₃ type (corundum) with a high growth rate. It has been established that with a small thickness of the oxide layer, the rate of heat removal both to the metal and to the electrolyte is high; this fact promotes the formation of alumina in the form of the γ-Al₂O₃ phase. The energy concentration in the thick oxidizing layer causes the formation of high-temperature modification of α-Al₂O₃. It is shown that the mechanism of α-Al₂O₃ formation is determined by two factors: the energy difference in the formation of γ-Al₂O₃ and α-Al₂O₃ phases, and the polymorphic high-temperature transformation of γ-Al₂O₃→α-Al₂O₃ in the high-temperature region of the arc discharge.
Дослідження впливу складу електроліту на структуру та властивості покриттів, отриманих методом мікродугового оксидування
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2022) Субботіна, Валерія Валеріївна; Білозеров, Валерій Володимирович; Субботін, О. В.; Бармін, Олександр Євгенович; Григор'єва, Світлана Василівна; Писарська, Наталія Віталіївна
Алюмінієві сплави, поряд з позитивними властивостями – низька щільність, висока питома міцність, електропровідність, пластичність, в'язкість та інші, володіють недоліками: низькі твердість, модуль пружності, зносостійкість і висока хімічна активність у багатьох неорганічних кислотах. Усунути ці недоліки може метод мікродугового оксидування (МДО). Перетворення поверхневих шарів оброблюваної деталі у високотемпературні оксиди алюмінію дозволить забезпечити зміцнення поверхні та підвищити її захисні властивості. Властивості МДО-покриттів залежить від багатьох факторів, одним з них є склад електроліту. Згідно з літературними даними, найбільш широко застосовуються лужно-силікатні електроліти, які показали найбільшу ефективність при мікродуговому оксидуванні алюмінієвих сплавів. Наявні в літературі дані щодо використання багатокомпонентних електролітів, які містять алюмінат натрію NaAlO2 та гексаметафосфат натрію Na6Р6O18 не дозволяють з'ясувати їх роль у процесі формування МДО-покриттів. Дослідження застосування гексаметафосфату до лужно-силікатного електроліту показали, що Na6Р6O18 сприяє утворенню більш товстішого покриття. Швидкість формування товщини за відсутності гексаметафосфату складає 0,5 ÷ 0,7 мкм/хв, а при вмісті гексаметафосфату 10 г/л – 0,9 ÷ 1,1 мкм/хв. Що стосується впливу на фазовий складу то впливу не виявлено. Досліджено, що додавання до лужно-силікатних електролітів алюмінату натрію в кількості до 13 г/л не чинить суттєвого впливу на товщину покриття, але впливає на фазовий склад покриття.
Комп'ютерні технології в матеріалознавстві
(ТОВ "Золоті сторінки", 2018) Бармін, Олександр Євгенович; Вуєць, Олександр Євгенович; Зубков, Анатолій Іванович; Князєв, Сергій Анатолійович; Колупаєв, Ігор Миколайович; Мейлехов, Андрій Олександрович; Мураховський, Олександр Володимирович; Постельник, Ганна Олександрівна; Соболь, Олег Валентинович; Терлецький, Олександр Семенович
Навчально-методичний посібник містить розширені теоретичні відомості, вказівки та приклади до виконання 21 дослідження (у форматі лабораторно-навчальних робіт), що дозволять більш докладно ознайомитися з основними принципами вивчення структури і механічних властивостей матеріалів із використанням сучасного обладнання та програмного забезпечення. У додатках надані необхідні інструкції до виконання робіт на комплексному обладнанні, що поєднало апаратурну і комп'ютерну складову. Призначено для студентів усіх рівнів освіти, інженерно-технічних та наукових працівників матеріалознавчих, машинобудівних та металургійних спеціальностей.
Сучасні технології поверхневого зміцнення
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Бармін, Олександр Євгенович; Григор'єва, Світлана Вікторівна
Структура та властивості зварних з′єднань деталей зі сталі S700MC
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Бармін, Олександр Євгенович; Григор'єва, Світлана Вікторівна
Матеріалознавство
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Бармін, Олександр Євгенович; Білозеров, Валерій Володимирович; Волков, Олег Олексійович; Зозуля, Едуард Володимирович; Зубков, Анатолій Іванович; Колупаєв, Ігор Миколайович; Костик, Вікторія Олегівна; Лябук, Світлана Іванівна; Махатілова, Ганна Іванівна; Павлюченко, Олександр Олексійович; Погрібний, Микола Андрійович; Протасенко, Тетяна Олександрівна; Реброва, Олена Михайлівна; Соболь, Олег Валентинович; Субботіна, Валерія Валеріївна
Лабораторний практикум містить теоретичні відомості та вказівки до виконання 54 лабораторних робіт, які є невеликими за обсягом дослідженнями, що дозволять студентам більш докладно ознайомитися з основними принципами вивчення структури і механічних властивостей металевих матеріалів. Призначено для студентів матеріалознавчих, машинобудівних та металургійних спеціальностей усіх рівнів освіти.
Модифікуючий вплив вольфраму на залізо
(ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Бармін, Олександр Євгенович; Григор'єва, Світлана Вікторівна
Структура та властивості зварних з′єднань деталей зі сталі 08кп та DC01
(ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Бармін, Олександр Євгенович; Григор'єва, Світлана Вікторівна
Прочность нано- и субмикрокристаллических вакуумных конденсатов Cu-Mo
(Витебский государственный технологический университет, 2019) Зубков, Анатолий Иванович; Соболь, Олег Валентинович; Жадько, Мария Александровна; Зозуля, Эдуард Владимирович; Бармин, Александр Евгеньевич
Сегрегаційні явища в сплавах Fe−W
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Григор'єва, Світлана Вікторівна; Бармін, Олександр Євгенович