Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7516

Офіційний сайт кафедри http://mits-khpi.kharkov.ua

Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи" створена у вересні 2022 року на основі об’єднання кафедр "Мультимедійні інформаційні технології і системи" (створена у 2005 році на базі спеціальності "Відео-, аудіо- и кінотехніка") та "Інтернет речей" (створена у 2009 році, первісна назва – "Розподілені інформаційні системи і хмарні технології").

Провідну наукову школу кафедри очолює доктор технічних наук, професор Лев Григорович Раскін, відомий в Україні та за кордоном вчений у галузі системного аналізу, теорії складних систем, оптимального управління та дослідження операцій. Лише останнім часом професора Л. Г. Раскіна нагороджено двома міжнародними дипломами Оксфордського наукового союзу — Oxford Academic Union (як найкращий вчений 2015 року за вирішення задачі Чебишева і 2019 року — за найкраще рішення задачі Гамільтона).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Александров, Олександр ВалерійовичКлючові слова: search.filters.subject.information sphere

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні положення щодо ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн
    (Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Возний, Олександр Олександрович
    У статті розкриті особливості ведення сучасних війн, які стають більш інформаційними, бо в них відбувається проведення певних широкомасштабних інформаційних дій, направлених проти суспільства, соціальних та державних інформаційно-технічних систем і, в першу чергу, систем управління військового призначення, з метою отримання інформаційної переваги над противником. Показано, що в умовах, коли здійснюється повномасштабна збройна агресія Російської Федерації (РФ) проти нашої країни, відбувається жорстка боротьба в інформаційній сфері, в якій проводяться інформаційні (психологічні) операції з боку РФ, а також різні гібридні дії, що спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів та її світового іміджу. Визначені основні складові і напрямки ведення інформаційної боротьби та представлений процес здійснення впливу елементів і засобів ведення інформаційної боротьби на складові інформаційної сфери країни, що є загальноутворюючою основою для функціонування всіх складових національної безпеки держави. Наведені концептуальні положення стосовно ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн. Даний матеріал може бути використаним як керівним складом, так і науковцями збройних сил при аналізі впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на інформаційну сферу країни з метою здійснення впливу на інформаційну сферу супротивника та надійного захисту своїх складових інформаційної сфери, як-то: інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та суб’єктів інформаційної діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Методологічні основи інформаційної безпеки країни з урахуванням умов сучасного періоду її державотворення
    (ержавний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро Олександрович
    У статті наведені методологічні основи інформаційної безпеки держави як однієї з складових національної безпеки України. Детально розкриті складні умови сучасного періоду процесу державотворення в Україні, що визначаються впливом низки негативних зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: процесом формування нової політичної географії у світі; поширенням впливу національних рухів на відносини між країнами та в середині суспільства; здійснення повномасштабного військового вторгнення з боку російської федерації; загострення міждержавних економічних та територіальних суперечностей; зростання кількості внутрішніх конфліктів етнічного і релігійного характеру на території країни; зріст злочинності та корупції в державі; боротьба різних партій та громадських організацій за лідерство між собою; неконтрольоване розповсюдження зброї; низький економічний стан країни та зниження рівня життя більшості населення країни тощо. Представлена система інформаційної безпеки держави, визначені основні її складові та розкриті джерела, що класифіковані за групами впливу на її базову основу, яка представляє собою інформацію. Розкритий механізм необхідності адаптації системи захисту інформаційної сфери від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на неї. Показано, що запобігання впливу на інформаційний простір нашої країни та її електронні ресурси, а також системи державного управління, в тому числі і автоматизовані системи управління військового призначення особливо в умовах ведення повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації є першочерговим завданням, вирішення якого забезпечить дотримання відповідного рівня національної безпеки держави, в частині однієї з її основних складових (інформаційної безпеки) на належному рівні. Результати досліджень доцільно використовувати науковцями і педагогічному складу, які займаються питаннями інформаційної безпеки держави на системному рівні, при розробці концепції та програми створення адаптивної системи захисту інформаційної сфери, що впливає на загальний стан національної безпеки України на сучасному періоді її знаходження.