Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7516

Офіційний сайт кафедри http://mits-khpi.kharkov.ua

Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи" створена у вересні 2022 року на основі об’єднання кафедр "Мультимедійні інформаційні технології і системи" (створена у 2005 році на базі спеціальності "Відео-, аудіо- и кінотехніка") та "Інтернет речей" (створена у 2009 році, первісна назва – "Розподілені інформаційні системи і хмарні технології").

Провідну наукову школу кафедри очолює доктор технічних наук, професор Лев Григорович Раскін, відомий в Україні та за кордоном вчений у галузі системного аналізу, теорії складних систем, оптимального управління та дослідження операцій. Лише останнім часом професора Л. Г. Раскіна нагороджено двома міжнародними дипломами Оксфордського наукового союзу — Oxford Academic Union (як найкращий вчений 2015 року за вирішення задачі Чебишева і 2019 року — за найкраще рішення задачі Гамільтона).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Камак, Дмитро Олександрович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні положення щодо управління проєктом зі створення мережецентричної системи управління військового призначення
    (Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро Олександрович; Першина, Еліна Юріївна
    У статті розкриті особливості ведення сучасних війн та застосування в них міжвидових угруповань, а також показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів даними міжвидовими угрупованнями при веденні ними бойових дій. Розкрита необхідність вирішення питання щодо управління проєктами при створенні мережецентричних систем управління військового призначення, як складних організаційно-технічних систем та наведені концептуальні положення, які необхідно враховувати при реалізації цього процесу. Показано, що головним і визначальним моментом в керуванні проєктом зі створення таких систем, повинно бути сплановане раціональне виконання певного об’єму заходів щодо їх створення з врахуванням вимог щодо: дотримання термінів їх виконання, забезпечення застосування принципів бережливості, реалізації потрібного рівня якості системи, врахування існуючих ризиків при виконанні проєкту. Даний матеріал доцільно використовувати як керівному складу так і науковцям збройних сил, що здійснюють виконання заходів з науково-технічного супроводження процесів розробки та розвитку мережецентричних систем управління військового призначення.
  • Ескіз
    Документ
    Методологічні основи інформаційної безпеки країни з урахуванням умов сучасного періоду її державотворення
    (ержавний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Камак, Дмитро Олександрович
    У статті наведені методологічні основи інформаційної безпеки держави як однієї з складових національної безпеки України. Детально розкриті складні умови сучасного періоду процесу державотворення в Україні, що визначаються впливом низки негативних зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: процесом формування нової політичної географії у світі; поширенням впливу національних рухів на відносини між країнами та в середині суспільства; здійснення повномасштабного військового вторгнення з боку російської федерації; загострення міждержавних економічних та територіальних суперечностей; зростання кількості внутрішніх конфліктів етнічного і релігійного характеру на території країни; зріст злочинності та корупції в державі; боротьба різних партій та громадських організацій за лідерство між собою; неконтрольоване розповсюдження зброї; низький економічний стан країни та зниження рівня життя більшості населення країни тощо. Представлена система інформаційної безпеки держави, визначені основні її складові та розкриті джерела, що класифіковані за групами впливу на її базову основу, яка представляє собою інформацію. Розкритий механізм необхідності адаптації системи захисту інформаційної сфери від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на неї. Показано, що запобігання впливу на інформаційний простір нашої країни та її електронні ресурси, а також системи державного управління, в тому числі і автоматизовані системи управління військового призначення особливо в умовах ведення повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації є першочерговим завданням, вирішення якого забезпечить дотримання відповідного рівня національної безпеки держави, в частині однієї з її основних складових (інформаційної безпеки) на належному рівні. Результати досліджень доцільно використовувати науковцями і педагогічному складу, які займаються питаннями інформаційної безпеки держави на системному рівні, при розробці концепції та програми створення адаптивної системи захисту інформаційної сфери, що впливає на загальний стан національної безпеки України на сучасному періоді її знаходження.