Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7516

Офіційний сайт кафедри http://mits-khpi.kharkov.ua

Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи" створена у вересні 2022 року на основі об’єднання кафедр "Мультимедійні інформаційні технології і системи" (створена у 2005 році на базі спеціальності "Відео-, аудіо- и кінотехніка") та "Інтернет речей" (створена у 2009 році, первісна назва – "Розподілені інформаційні системи і хмарні технології").

Провідну наукову школу кафедри очолює доктор технічних наук, професор Лев Григорович Раскін, відомий в Україні та за кордоном вчений у галузі системного аналізу, теорії складних систем, оптимального управління та дослідження операцій. Лише останнім часом професора Л. Г. Раскіна нагороджено двома міжнародними дипломами Оксфордського наукового союзу — Oxford Academic Union (як найкращий вчений 2015 року за вирішення задачі Чебишева і 2019 року — за найкраще рішення задачі Гамільтона).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Концептуальні положення щодо ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн
(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2023) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Носик, Андрій Михайлович; Возний, Олександр Олександрович
У статті розкриті особливості ведення сучасних війн, які стають більш інформаційними, бо в них відбувається проведення певних широкомасштабних інформаційних дій, направлених проти суспільства, соціальних та державних інформаційно-технічних систем і, в першу чергу, систем управління військового призначення, з метою отримання інформаційної переваги над противником. Показано, що в умовах, коли здійснюється повномасштабна збройна агресія Російської Федерації (РФ) проти нашої країни, відбувається жорстка боротьба в інформаційній сфері, в якій проводяться інформаційні (психологічні) операції з боку РФ, а також різні гібридні дії, що спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів та її світового іміджу. Визначені основні складові і напрямки ведення інформаційної боротьби та представлений процес здійснення впливу елементів і засобів ведення інформаційної боротьби на складові інформаційної сфери країни, що є загальноутворюючою основою для функціонування всіх складових національної безпеки держави. Наведені концептуальні положення стосовно ведення інформаційної боротьби в інформаційній сфері при веденні сучасних війн. Даний матеріал може бути використаним як керівним складом, так і науковцями збройних сил при аналізі впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на інформаційну сферу країни з метою здійснення впливу на інформаційну сферу супротивника та надійного захисту своїх складових інформаційної сфери, як-то: інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури та суб’єктів інформаційної діяльності.
Вимоги до мережецентричних систем управління спеціального призначення
(2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Александров, Олександр Валерійович; Власік, Сергій Миколайович; Носик, Андрій Михайлович; Бродова, О. В.
У роботі наведено особливості сучасних збройних конфліктів із застосування міжвидових угруповань, що складаються з різних підрозділів збройних сил. Визначено напрямки розвитку міжвидових угруповань як мобільних, технічно досконалих складових збройних сил, які здатні діяти у єдиному командно-інформаційному просторі. Обґрунтовано підвищення ролі автоматизованих систем спеціального призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів при веденні бойових дій у повітряно-космічному (наземному, морському) та інформаційному просторі, що направлено на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. Розкрито основні вимоги, що висуваються до мережецентричних систем управління спеціального призначення при їх застосуванні у сучасних війнах (бойових діях) для забезпечення автоматизованого управління високотехнологічними збройними силами.
Сучасні війни та основні вимоги до мережецентричних систем управління військового призначення
(Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба, 2022) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Александров, Олександр Валерійович; Власік, Сергій Миколайович
У статті розкриті особливості ведення сучасних війн та застосування в них міжвидових угруповань, що складаються з різних компонентів збройних сил, визначені їх напрямки розвитку, як високо мобільних, добре озброєних компонентів збройних сил, здатних діяти у єдиному командно-інформаційному просторі, а також показане зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення та різних інформаційних, розвідувальних, ударних комплексів і засобів даними міжвидовими угрупованнями при веденні ними бойових дій у повітряно-космічному (земному, морському) та інформаційному просторі, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. У статті показано, що головною вимогою сьогодення є забезпечення комплексного застосування міжвидовими угрупованнями всіх наявних сил і засобів (вогневих, інформаційних, радіоелектронної боротьби) синхронізовано у часі за єдиним задумом командування та у реальному масштабі часу, маючи при цьому глибоку усвідомленість керівництва (органів управління) про ситуацію, що склалася в зоні їх відповідальності, а це свідчить про те, що настала епоха ведення мережецентричних війн, головною ознакою яких є ведення протиборства не тільки міжвидовими угрупованнями на полі бою але й у інформаційній сфері. Розкриті основні вимоги, що висуваються до мережецентричних систем управління військового призначення при їх застосуванні у сучасних війнах (бойових діях) для забезпечення автоматизованого управління високотехнологічними збройними силами. Даний матеріал доцільно використовувати як керівному складу так і науковцям збройних сил при розробці оперативно-тактичних вимог до мережецентричних систем управління військового призначення, а також органам управління при здійсненні оцінки їх функціонування для вибору можливих шляхів по виконанню певних заходів щодо поліпшення їх можливості виконувати завдання за призначенням.
Методика оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення, як складної організаційно-технічної системи
(Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба, 2020) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Сімонов, С. І.; Шубін, Є. В.
У статті показано зростання ваги застосування автоматизованих систем військового призначення при веденні сучасних воєнних конфліктів збройними силами, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. При застосуванні автоматизованих систем військового призначення як у повсякденній діяльності військ, так і при виконанні ними бойових завдань дуже часто у органів управління є потреба здійснювати поточну оцінку ефективності їх функціонування за основними властивостями, в тому числі і за надійністю функціонування, з метою прийняття ними обґрунтованих рішень щодо необхідності виконання певних заходів для відновлення їх функціонування або порівняння їх між собою для визначення можливостей з автоматизованого управління підпорядкованими об’єктами управління. Представлена методика оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення, дає можливість органам управління у стислі терміни, застосовуючи простий математичний апарат, здійснювати поточну оцінку надійності її функціонування. Головна відмінність даної методики оцінки ефективності надійності функціонування автоматизованої системи військового призначення від інших полягає в тому, що вона дозволяє відповідним органам управління визначити її ефективність синхронізовано з термінами циклів управління військами та засобами з врахуванням обраного в неї способу управління об’єктами управління. Даний матеріал доцільно використовувати органам управління при здійсненні поточної оцінки надійності функціонування автоматизованих систем військового призначення для вибору шляхів з виконання необхідних заходів щодо поліпшення її надійності функціонування при плануванні застосування відповідних сил та засобів в операції або для здійснення порівняння різних систем між собою за основними їх властивостями.
Визначення ефективності функціонування системи управління військового призначення з врахуванням вагомості, своєчасності та якості виконання завдань у її підсистемах
(Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, 2019) Кучеренко, Юрій Федорович; Носик, Андрій Михайлович; Ткачов, Андрій Михайлович; Шубін, Є. В.
У статті показано поступове зростання ваги застосування інтегрованих систем управління військового призначення при веденні сучасних конфліктів військами провідних країн світу, що направлене на отримання інформаційної переваги над противником за рахунок використання можливостей єдиного командно-інформаційного простору всіма його користувачами. При застосуванні перспективних інтегрованих систем управління військового призначення як у повсякденній діяльності військ, так і при виконанні ними бойових завдань дуже часто у органів управління є потреба здійснювати поточну оцінку ефективності їх функціонування для прийняття ними обґрунтованих рішень щодо необхідності виконання певних заходів для відновлення їх властивостей, нарощування можливостей у відповідних ланках управління з метою забезпечення безперервного управління підпорядкованими об’єктами управління, а також для здійснення прогнозування можливості та якості виконання військами завдань, що поставлені керівництвом. Представлена методика поточної оцінки ефективності функціонування інтегрованої системи управління військового призначення, в основу якої покладена оцінка ефективності її підсистем, що визначаються за певними її функціональними ознаками з врахуванням вагомості, своєчасності та якості виконання завдань в кожній з них при виконанні загального процесу управління підпорядкованими об’єктами. Головна відмінність даної методики оцінки ефективності функціонування інтегрованих систем управління військового призначення від інших полягає в тому, що вона дозволяє відповідним органам управління в стислі терміни визначити її ефективність без застосування складного математичного апарату. Даний матеріал доцільно використовувати органам управління при здійсненні поточної оцінки функціонування інтегрованих систем управління військового призначення при плануванні застосування відповідних сил та засобів для прогнозування якості виконання ними завдань за призначенням.