Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7516

Офіційний сайт кафедри http://mits-khpi.kharkov.ua

Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи" створена у вересні 2022 року на основі об’єднання кафедр "Мультимедійні інформаційні технології і системи" (створена у 2005 році на базі спеціальності "Відео-, аудіо- и кінотехніка") та "Інтернет речей" (створена у 2009 році, первісна назва – "Розподілені інформаційні системи і хмарні технології").

Провідну наукову школу кафедри очолює доктор технічних наук, професор Лев Григорович Раскін, відомий в Україні та за кордоном вчений у галузі системного аналізу, теорії складних систем, оптимального управління та дослідження операцій. Лише останнім часом професора Л. Г. Раскіна нагороджено двома міжнародними дипломами Оксфордського наукового союзу — Oxford Academic Union (як найкращий вчений 2015 року за вирішення задачі Чебишева і 2019 року — за найкраще рішення задачі Гамільтона).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20213

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-2559-9497Ключові слова: search.filters.subject.методичні вказівки

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"
    (ФО–П Єфименко С. А., 2021) Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій Валентинович; Статкус, Андрій Віталійович
    Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка" для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 123 "Комп'ютерна інженерія" підготовлені відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка", яка вивчається студентами. Метою дисципліни є передача студентам знань, необхідних для самостійного аналізу та синтезу операційних вузлів і пристроїв на основі методів комп’ютерної технології, а також для побудови пристроїв ЕОМ з заданими характеристиками на базі інтегральних мікросхем (ІМС). Вивчення даної дисципліни дозволяє з єдиних схемо технічних позицій розглядати та вивчати весь спектр виробів обчислювальної техніки.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 2
    (ФО-П Єфименко С. А., 2021) Порошин, Сергій Михайлович; Статкус, Андрій Віталійович; Корольова, Яна Юріївна; Онищенко, Валерій Валентинович
    Метою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Під час проєктування програми одним з найбільш важливих кроків є обрання відповідного способу представлення даних. У багатьох випадках вибір звичайної змінної або навіть масиву може виявитися недостатнім. Мова С дозволяє розширити цей вибір за допомогою інших форм представлення даних, якими вона буде маніпулювати. Правильне обрання форми представлення даних може перетворити написання програми на дуже просту задачу. Друга частина методичних вказівок до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування" призначена для надання студентам необхідної інформації при дослідженні можливостей використання структур, об’єднань та перелічених типів у програмах на С, основних функцій для роботи зі списком і деком а також при дослідженні принципів сортування списків. Дане видання стане в нагоді при дослідженні особливостей роботи з функціями динамічного виділення пам’яті, керуванні окремими бітами при виконанні логічних операцій та операцій зсуву, розгляді засобів препроцесорної обробки, а також основних можливостей роботи з графічною бібліотекою WinBGIm та її функціями в інтегрованому середовищі Code::Blocks.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 1
    (ФО-П Єфименко С. А., 2021) Порошин, Сергій Михайлович; Статкус, Андрій Віталійович; Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій Валентинович
    Програмування має дуже багато сфер застосування, де інформаційні технології (ІТ) набувають розвитку дуже швидкими темпами. Розробники програмних продуктів потрібні в багатьох сферах, які навіть не завжди пов’язані тільки з використанням ІТ. Метою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Багато фірм, що розробляють програмне забезпечення, все частіше звертаються до С як до зручної мови для реалізації своїх проєктів, оскільки відомо, що С дозволяє отримати компактні та ефективні програми. Мобільність і продуктивність мови C є одними з найбільш затребуваних її характеристик при реалізації таких операційних систем як Linux, Microsoft Windows, а також Google Android. Мова C є однією з найпопулярніших мов для розробки вбудованих систем, від яких зазвичай вимагається висока швидкість виконання та низьке витрачання пам’яті, а також для систем реального часу та зв’язку. Дисципліна "Програмування" є базовою для вивчення інших дисциплін, пов’язаних з питаннями алгоритмізації та програмування. Успіх у вивченні тієї чи іншої мови програмування неможливий без закріплення отриманих знань під час виконання лабораторних робіт. Представлені методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування" призначені для опрацювання питань, пов’язаних з роботою в інтегрованому середовищі розробки Code::Blocks, розглядом основних принципів алгоритмізації обчислювальних процесів, дослідженням базових типів мови С, роботою з інструкціями вибору, масивами, стандартними функціями та функціями користувача, вказівниками, а також роботою з файлами.