Кафедра "Комп'ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3964

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pmnk

Сучасна назва – кафедра "Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики", первісна назва – кафедра "Прилади і методи неруйнівного контролю".

Кафедру "Прилади і методи неруйнівного контролю" було створено 08 лютого 1995 року виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників на базі факультету "Автоматика та приладобудування". Першим завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелійович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На кафедрі діє наукова школа за темою "Створення теорії і розробка електромагнітних методів та реалізуючих їх засобів для неруйнівного контролю фізичних параметрів матеріалів і виробів в магнітних полях різної орієнтації і структури".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Плєснецов, Юрій ОлександровичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-8428-5426

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Технічний контроль у машинобудуванні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Плєснецов, Сергій Юрійович; Плєснецов, Юрій Олександрович
    Лабораторний практикум базується на лабораторних роботах по вимірювальному контролю, де розглянуті питання вибору засобів вимірювань, нормування точності і контролю лінійних розмірів деталей. У практикуму викладено метрологічні основи вимірювань, наведено основні універсальні засоби вимірювань і їх технічні характеристики. Лабораторний практикум призначений для студентів, які навчаються за спеціальністю 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» та 175 «Інформаційно-вимірювальні системи» в рамках бакалаврської освітньої програми «Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики» для вивчення теоретичних основ і отримання практичних навичок при вивченні дисципліни «Візуальний і вимірювальний контроль».
  • Ескіз
    Документ
    Прогнозування виникнення дефектів металів та надійності машин
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Плєснецов, Сергій Юрійович; Плєснецов, Юрій Олександрович; Сучков, Григорій Михайлович
    У практикумі розглянуто основи теорії надійності, методи розрахунку показників експлуатаційної надійності та надійності програмного забезпечення. Практикум призначений для студентів, які навчаються за спеціальністю 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» та 175 «Інформаційно-вимірювальні системи» в рамках бакалаврської освітньої програми «Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики» для вивчення теоретичних основ і отримання практичних навичок при освоєнні дисципліни «Прогнозування виникнення дефектів».
  • Ескіз
    Документ
    Генератор потужних високочастотних пакетних імпульсів струму для живлення ультразвукових електромагнітно-акустичних перетворювачів
    (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2019) Салам, Буссі ЕП. Мішел Кассаблі; Сучков, Григорий Михайлович; Плєснецов, Сергій Юрійович; Мигущенко, Руслан Павлович; Кропачек, Ольга Юріївна; Плєснецов, Юрій Олександрович
    Підвищити чутливість електромагнітно – акустичних перетворювачів можливо трьома основними методами: збільшення індукції поляризуючого магнітного поля; збільшення сили високочастотного струму в котушці індуктивності перетворювача; використанням сучасних методів обробки збуджених та прийнятих з виробу інформаційних пакетних імпульсів. Збільшення індукції магнітного поля перетворювача обмежено можливостями сучасних потужних постійних магнітів. Окрім того виникають великі складнощі при контролі феромагнітних об’єктів контролю, обумовлених великою силою протягування та налипанням окалини до перетворювача. Використання сучасних методів обробки значно ускладнює і здорожчує прилад електромагнітно-акустичного контролю. З вибраних методів підвищення чутливості найбільш прийнятне шляхом збільшення потужності високочастотних генераторів струму живлення при умові збудження пакетних імпульсів. Процес живлення перетворювача виконується в два етапи. Збуджуються потужні високочастотніімпульси струму типу «меандр», що забезпечує роботу вихідних транзисторів в ключовому режимі. Виділення потужного синусоїдального високочастотного пакетного імпульсу струму виконується безпосередньо на електромагнітно – акустичному перетворювачі, елементи якого включені в резонансний контур з малою добротністю. На основі транзисторів, включених за двотактною схемою в ключовому режимі створена малогабаритна конструкція генератора, який збуджує в електромагнітно-акустичному перетворювачі піковий струм до 800 А та напругу на перетворювачі до 3 кВ в діапазоні частот 0,3…8 МГц. Експериментально встановлено, що нова конструкція ГЗІ дала можливість підвищити амплітуду імпульсів відбитих від плоскодонної моделі дефекту діаметром 2 мм по відношенню до амплітуди завад більше ніж в 2 рази.