Кафедра "Комп'ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3964

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pmnk

Сучасна назва – кафедра "Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики", первісна назва – кафедра "Прилади і методи неруйнівного контролю".

Кафедру "Прилади і методи неруйнівного контролю" було створено 08 лютого 1995 року виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників на базі факультету "Автоматика та приладобудування". Першим завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелійович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На кафедрі діє наукова школа за темою "Створення теорії і розробка електромагнітних методів та реалізуючих їх засобів для неруйнівного контролю фізичних параметрів матеріалів і виробів в магнітних полях різної орієнтації і структури".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Основи метрології". Модуль 1 "Основи метрології і вимірювань"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола Миколайович
    Метою вивчення дисципліни «Основи метрології» є формування у студента теоретичних знань з основ метрології і принципів побудови електромеханічних вимірювальних приладів, а також набуття практичних навичок застосування видів, методів і засобів вимірювань, обробки результатів вимірювань і розрахунку характеристик засобів вимірювання. Програма дисципліни структурно складається з 4 тем, з яких теми 1 і 2 спрямовані на вивчення теоретичної метрології, а теми 3 і 4 - на отримання знань з конструкцій і принципів дії електромеханічних приладів. Особлива увага приділяється професійній практичній підготовці. Дані методичні вказівки розроблені для виконання чотирьох практичних занять модуля 1 «Основи метрології і вимірювань». Їх структура включає методичні вказівки з підготовки до заняття, стислих теоретичних відомостей щодо теми заняття, прикладу розв’язання типового завдання, завдань для розв’язання на практичному занятті і завдань для самостійної роботи. Після виконання практичних завдань кожного заняття студенту рекомендовано відповісти на запитання для самоконтролю. Список літератури наведений наприкінці цих методичних вказівок. Посилання на конкретні джерела також наведені в рекомендаціях по підготовці до практичного заняття. При виконанні завдань студентом обирається варіант по останній цифрі порядкового номеру його прізвища в журналі академічної групи. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до лабораторних та практичних занять, і до курсової роботи; електронні джерела інформації. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи з навчальної дисципліни "Аналітичні прилади"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола Миколайович
    Дисципліна «Аналітичні прилади» є вибірковою дисципліною циклу професійної і практичної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно -вимірювальна техніка». Її метою є одержання студентами знань із сфер застосування аналізаторів і аналітичних систем, принципів їх побудови і роботи, їх характеристик, методик проведення аналітичних вимірювань. Програма дисципліни структурно складається з 8 тем, з яких перша тема спрямована на вивчення основ метрологічного забезпечення аналітичних вимірювань, а останні теми – на отримання знань з конструкцій і принципів дії аналітичних приладів, на вміння їх обирати і застосовувати для вимірювань. Більшість тем має декілька розділів, в яких розглядаються окремі питання програми. Після вивчення теми студенту рекомендовано відповісти на питання для самоконтролю. Навчальною програмою передбачена підготовка студентом реферату, виконання якого здійснюється за відповідними методичними вказівками. кінці семестру проводиться залік у вигляді тестової контрольної роботи, яка складається з 8 завдань. Потрібно звернути увагу, що розділи тем у конспекті лекцій [1], позначені у дужках як СРС, призначені для самостійного вивчення. Список літератури наведений наприкінці цих вказівок. Посилання на джерела інформації наведені в рекомендаціях по вивченню кожної теми. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до виконання реферату; електронні джерела інформації. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи з навчальної дисципліни "Реєстрація та відображення інформації"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сіренко, Микола Миколайович
    Дисципліна «Реєстрація та відображення інформації» відноситься до блоку дисциплін спеціальної (фахової) підготовки. Метою її вивчення є формування у студентів систематизованих знань принципів дії і характеристик засобів реєстрації та відображення інформації, набуття практичних навичок їх проектування і застосування. Програма дисципліни структурно складається з 10 тем, більшість з яких має додаткові розділи. Після вивчення теми студентам рекомендовано відповісти на запитання для самоконтролю. В цих методичних вказівках приведені ключові терміни і їх визначення, зміст яких потрібно знати, розуміти і професійно ними користуватися. Розділи тем, помічені як СРС, підлягають самостійному вивченню. Список літератури приведений наприкінці даних методичних вказівок, а посилання на конкретні джерела - в рекомендаціях до вивчення кожної теми навчальної програми (конспекту лекцій [1]). Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до лабораторних занять і розрахункових завдань; електронна презентація курсу лекцій. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки для самостійної роботи з навчальної дисципліни "Метрологічне забезпечення"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола Миколайович
    Метрологічне забезпечення - це встановлення і використання метрологічних норм і правил, а також розробка, виготовлення і застосування засобів, необхідних для досягнення єдності і необхідної точності вимірювань. Тому предметом дисципліни «Метрологічне забезпечення» є вивчення законодавчої метрології; технічних і нормативних основ метрологічного забезпечення і єдності вимірювань в Україні; видів метрологічної діяльності при застосуванні засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), неруйнівного контролю, технічної діагностики і екологічного моніторингу. Завданням цієї дисципліни є оволодіння студентами знаннями з основ метрологічного забезпечення в Україні, теоретичної і законодавчої метрології, а також отримання практичних навичок проведення повірки, калібрування і метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки. Програма дисципліни структурно складається з двох тем, кожна з яких поділена на 6 розділів. Перша тема спрямована на вивчення основ метрологічного забезпечення, а друга тема – на отримання знань і навичок з повірки, калібрування і метрологічної атестації ЗВТ. Після вивчення теми студентам рекомендовано відповісти на запитання для самоконтролю. В цих методичних вказівках приведені ключові терміни, визначення і зміст яких потрібно знати, розуміти і професійно ними користуватися. Список літератури приведений наприкінці даних методичних вказівок, а посилання на конкретні джерела - в рекомендаціях до вивчення кожної теми навчальної програми (конспекту лекцій [1]). Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до практичних занять і підготовки реферату; електронна презентація курсу лекцій. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до розрахункових завдань "Визначення характеристик газоаналізатора вуглеводнів"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сіренко, Микола Миколайович
    Метою розрахункових завдань є ознайомлення з полум’яно-іонізаційним методом газоаналізу, конструкцією датчика і типовою схемою газоаналізатора та визначення їх характеристик.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Наукові аналітичні прилади і системи"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Метрологічне забезпечення"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сіренко, Микола Миколайович
  • Ескіз
    Документ
    Технології і засоби візуалізації вимірювальної інформації
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
    В навчальному посібнику приведена класифікація засобів відображення інформації у вимірювальній техніці за їх експлуатаційними ознаками. Розглядається різноманіття сучасних технологій візуалізації з прикладами їх реалізації в модульній продукції індикаторів, дисплеїв і екранів провідних виробників для засобів вимірювань як в автономному режимі їх роботи, так і для інтерактивних застосувань. Проаналізовані шляхи інтеграції засобів візуалізації у вимірювальну техніку. Навчальний посібник розроблений відповідно до робочої програми дисципліни «Реєстрація та відображення інформації» для студентів магістратури за спеціальністю 175 - Інформаційно-вимірювальні технології.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до розрахункових завдань "Визначення характеристик інформаційного поля засобів відображення інформації"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
    Розрахункове завдання «Визначення характеристик інформаційного поля засобів відображення інформації» передбачено навчальною програмою дисципліни «Реєстрація та відображення інформації» і спрямовано на теоретичну і практичну підготовку магістрів спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» з проектування засобів відображення цифрової, буквеної і символьної інформації. Воно структурно складається з 6 розділів, які потрібно послідовно вивчити, виконати завдання і захистити (відповісти на контрольні запитання) на навчальних тижнях семестру, вказаних в табл. 1. складається з 6 розділів, які потрібно послідовно вивчити, виконати завдання і захистити (відповісти на контрольні запитання) на навчальних тижнях семестру, вказаних в табл. 1.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Основи метрології". Модуль 2 "Прилади"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
    Метою вивчення дисципліни «Основи метрології» є формування у студента теоретичних знань з основ метрології і принципів побудови електромеханічних вимірювальних приладів; набуття практичних навичок застосування видів, методів і засобів вимірювань, обробки результатів вимірювань і розрахунку характеристик засобів вимірювання. Програма дисципліни складається з 4 тем, з яких теми 1 і 2 спрямовані на вивчення теоретичної метрології, а теми 3 і 4 - на отримання знань з конструкцій і принципів дії електромеханічних приладів. Особлива увага приділяється професійній практичній підготовці. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студента створений електронний навчальний ресурс, до складу якого входять конспект лекцій; методичні вказівки до лабораторних та практичних занять, а також до курсової і самостійної роботи. Студент має право користуватися електронними презентаціями і відеозаписами занять. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач. Дані методичні вказівки розроблені для дистанційного виконання практичних занять. Їх структура включає методичні рекомендації з підготовки до заняття, стислі теоретичні відомості щодо теми заняття, приклад розв’язання типового завдання, а також завдання для розв’язання на практичному занятті і для самостійної роботи. Список літератури наведений наприкінці цих вказівок. Посилання на конкретні джерела також наведені в рекомендаціях по підготовці до кожного практичного заняття. Варіант завдання обирається по останній цифрі порядкового номеру студента за списком академічної групи. У звіті з практичного заняття повинні бути приведені його номер і назва, номери завдань і стислі вихідні дані, хід розв’язання завдань з формулами і числовими даними, вимірювальні схеми з поясненнями їх елементів та заповнені таблиці (якщо цього потребує розв’язання завдання). Форми звітів в електронному вигляді дозволено робити з методичних вказівок. Виконані згідно «Інструкції щодо дистанційного виконання і здачі завдань» звіти з практичних занять в електронному вигляді або у вигляді вертикальних фото сторінок зошиту з пронумерованими сторінками розбірливим почерком присилаються викладачу на рецензію на пошту Офісу 365. Вони висилаються окремими листами. В темі листа обов'язково вказувати вид і номер заняття (наприклад, «ПЗ№1»). Після перевірки викладачем звіту студент на занятті або дистанційно (по пошті) відповідає викладачу на поставлені ним контрольні запитання і отримує оцінку. У разі неможливості приєднання студента до заняття он-лайн завдання виконуються ним самостійно із дистанційною допомогою викладача (по пошті). Для цього рекомендується за першої можливості скачати в гаджет (телефон, планшет, ноутбук тощо) конспект і методичні вказівки. Якщо є змога, то скачати і відеозапис відповідного заняття. Далі вручну виконувати завдання з гаджету на пронумерованому папері (або в зошиті) і фотографувати. При появі можливості виконані завдання (або запитання щодо їх виконання) у вигляді фото слід відправляти на пошту викладачу.