Кафедра "Комп'ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3964

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pmnk

Сучасна назва – кафедра "Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики", первісна назва – кафедра "Прилади і методи неруйнівного контролю".

Кафедру "Прилади і методи неруйнівного контролю" було створено 08 лютого 1995 року виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників на базі факультету "Автоматика та приладобудування". Першим завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелійович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На кафедрі діє наукова школа за темою "Створення теорії і розробка електромагнітних методів та реалізуючих їх засобів для неруйнівного контролю фізичних параметрів матеріалів і виробів в магнітних полях різної орієнтації і структури".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Конструювання контрольно-діагностичних приладів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Смолін, Юрій Олександрович
Метою лабораторних робіт з дисципліни «Конструювання контрольно-діагностичних приладів» є закріплення і розширення одержаних теоретичних знань та придбання практичних навичок з розробки текстової і графічної конструкторської документації (КД), що визначає склад і побудову виробу і вміщує всю необхідну інформацію для його виготовлення, контролю, приймання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту відповідно до діючих стандартів ЄСКД та ДСТУ.
Методичні вказівки для самостійної роботи з навчальної дисципліни "Аналітичні прилади"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола Миколайович
Дисципліна «Аналітичні прилади» є вибірковою дисципліною циклу професійної і практичної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно -вимірювальна техніка». Її метою є одержання студентами знань із сфер застосування аналізаторів і аналітичних систем, принципів їх побудови і роботи, їх характеристик, методик проведення аналітичних вимірювань. Програма дисципліни структурно складається з 8 тем, з яких перша тема спрямована на вивчення основ метрологічного забезпечення аналітичних вимірювань, а останні теми – на отримання знань з конструкцій і принципів дії аналітичних приладів, на вміння їх обирати і застосовувати для вимірювань. Більшість тем має декілька розділів, в яких розглядаються окремі питання програми. Після вивчення теми студенту рекомендовано відповісти на питання для самоконтролю. Навчальною програмою передбачена підготовка студентом реферату, виконання якого здійснюється за відповідними методичними вказівками. кінці семестру проводиться залік у вигляді тестової контрольної роботи, яка складається з 8 завдань. Потрібно звернути увагу, що розділи тем у конспекті лекцій [1], позначені у дужках як СРС, призначені для самостійного вивчення. Список літератури наведений наприкінці цих вказівок. Посилання на джерела інформації наведені в рекомендаціях по вивченню кожної теми. Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи студентів створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до виконання реферату; електронні джерела інформації. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.
Методичні вказівки для самостійної роботи з навчальної дисципліни "Метрологічне забезпечення"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сіренко, Микола Миколайович
Метрологічне забезпечення - це встановлення і використання метрологічних норм і правил, а також розробка, виготовлення і застосування засобів, необхідних для досягнення єдності і необхідної точності вимірювань. Тому предметом дисципліни «Метрологічне забезпечення» є вивчення законодавчої метрології; технічних і нормативних основ метрологічного забезпечення і єдності вимірювань в Україні; видів метрологічної діяльності при застосуванні засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), неруйнівного контролю, технічної діагностики і екологічного моніторингу. Завданням цієї дисципліни є оволодіння студентами знаннями з основ метрологічного забезпечення в Україні, теоретичної і законодавчої метрології, а також отримання практичних навичок проведення повірки, калібрування і метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки. Програма дисципліни структурно складається з двох тем, кожна з яких поділена на 6 розділів. Перша тема спрямована на вивчення основ метрологічного забезпечення, а друга тема – на отримання знань і навичок з повірки, калібрування і метрологічної атестації ЗВТ. Після вивчення теми студентам рекомендовано відповісти на запитання для самоконтролю. В цих методичних вказівках приведені ключові терміни, визначення і зміст яких потрібно знати, розуміти і професійно ними користуватися. Список літератури приведений наприкінці даних методичних вказівок, а посилання на конкретні джерела - в рекомендаціях до вивчення кожної теми навчальної програми (конспекту лекцій [1]). Для інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи створений електронний навчальний ресурс, до складу якого також входять програма навчальної дисципліни; конспект лекцій; методичні вказівки до практичних занять і підготовки реферату; електронна презентація курсу лекцій. Доступ до цього ресурсу забезпечує викладач.
Методичні вказівки до розрахункових завдань "Визначення характеристик газоаналізатора вуглеводнів"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сіренко, Микола Миколайович
Метою розрахункових завдань є ознайомлення з полум’яно-іонізаційним методом газоаналізу, конструкцією датчика і типовою схемою газоаналізатора та визначення їх характеристик.
Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Наукові аналітичні прилади і системи"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Метрологічне забезпечення"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сіренко, Микола Миколайович
Методичні вказівки до розрахункових завдань "Визначення характеристик інформаційного поля засобів відображення інформації"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
Розрахункове завдання «Визначення характеристик інформаційного поля засобів відображення інформації» передбачено навчальною програмою дисципліни «Реєстрація та відображення інформації» і спрямовано на теоретичну і практичну підготовку магістрів спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» з проектування засобів відображення цифрової, буквеної і символьної інформації. Воно структурно складається з 6 розділів, які потрібно послідовно вивчити, виконати завдання і захистити (відповісти на контрольні запитання) на навчальних тижнях семестру, вказаних в табл. 1. складається з 6 розділів, які потрібно послідовно вивчити, виконати завдання і захистити (відповісти на контрольні запитання) на навчальних тижнях семестру, вказаних в табл. 1.
Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Аналітичні прилади"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сіренко, Микола Миколайович
Практичні заняття передбачені навчальною програмою дисципліни «Аналітичні прилади» і спрямовані на теоретичну і практичну підготовку бакалаврів спеціальності 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка». Перші три теми занять присвячені вивченню принципів дії, побудови і метрологічних характеристик теплових детекторів і газоаналізаторів термокондуктометричного типу, а четверте заняття - дослідженню характеристик детекторів і аналізаторів полум’яно-іонізаційного типу. Методичні вказівки до кожного практичного заняття структурно складаються з теоретичних відомостей, завдань, рекомендацій щодо їх виконання і оформлення звіту, контрольних запитань. Також вказані рекомендовані теми лекцій для підготовки до занять. Тому спочатку потрібно вивчити теоретичний матеріал, а потім виконати практичні завдання згідно наданих рекомендацій і відповісти на контрольні запитання. Результати виконання завдань заняття №2 використовуються для виконання завдань заняття №3. Послідовне виконання завдань дозволяє студенту набути теоретичних знань і практичних навичок розрахунку характеристик детекторів і газоаналізаторів при їх проектуванні, сервісному обслуговуванні і експлуатації. Список рекомендованих джерел інформації наведений наприкінці цих методичних вказівок, а посилання на конкретні джерела є в кожному їх розділі. Варіант завдання обирається по останній цифрі порядкового номеру студента за списком групи. Виконані завдання слід здавати послідовно згідно графіку навчального процесу. Отримання студентом відповідних балів за кожне завдання відбувається після перевірки викладачем правильності його виконання і відповідей студента на контрольні запитання. Для захисту завдань практичних занять студент усно відповідає на занятті на 3 запитання або присилає письмові відповіді у звіті (при дистанційному навчанні).