Кафедра "Комп'ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3964

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pmnk

Сучасна назва – кафедра "Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики", первісна назва – кафедра "Прилади і методи неруйнівного контролю".

Кафедру "Прилади і методи неруйнівного контролю" було створено 08 лютого 1995 року виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників на базі факультету "Автоматика та приладобудування". Першим завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор Себко Вадим Пантелійович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На кафедрі діє наукова школа за темою "Створення теорії і розробка електромагнітних методів та реалізуючих їх засобів для неруйнівного контролю фізичних параметрів матеріалів і виробів в магнітних полях різної орієнтації і структури".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 8 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Нові методи контролю твердості поверхневих шарів зміцнених металовиробів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Плєснецов, Сергій Юрійович
    Визначено, що значно підвищити експлуатаційні можливості виробів, конструкцій тощо можливо за рахунок зміцнення поверхневих та внутрішніх об’ємів матеріалів. Вказано, що при вимірюваннях твердості класичними методами пошкоджується поверхня виробу, внаслідок чого похибка вимірювання досягає значних величин, оскільки твердість визначається локально. Одним з перспективних методів неруйнівного контролю твердості поверхні виробів може бути електромагнітно-акустичний метод з використанням ультразвукових поверхневих хвиль. Метою роботи встановлено задачу розробки нових методів ультразвукового контролю твердості поверхневих шарів, які забезпечать підвищення точності вимірювань при високій продуктивності контролю. Для вирішення поставленої задачі розроблено метод ультразвукового контролю твердості металовиробів, який передбачає збудження в поверхневому шарі металовиробу та прийому імпульсів ультразвукових поверхневих коливань електромагнітно-акустичним способом за допомогою спеціальних перетворювачів. Структура розробленої системи включає в себе збуджуючий перетворювач, приймаючий перетворювач та блок управління та обробки інформації. Розроблений метод включає в себе: калібрування контрольного приладу перед початком вимірювання, блок управління та обробки інформації формує управляючі сигнали для генератора, який збуджує в індукторі перетворювача імпульси високочастотного струму у вигляді пакету з заданою кількістю періодів заповнення вибраної частоти, через що в поверхневому шарі зразка збуджуються поверхневі коливання, які розповсюджуються в напрямку приймального перетворювача, який приймає імпульси хвиль Релея та після підсилення прийняті імпульси оброблюються в блоці управління та обробки інформації. Розроблено та наведено конструкцію перетворювачів, часові схеми розгортки сигналу та технологію контролю металовиробів. Використання розробленого способу дозволяє підвищити продуктивність контролю при його високій точності і локальності.
  • Ескіз
    Документ
    Методи і засоби ультразвукового контролю металовиробів трубчатого, стрижневого та пластинчатого типу (огляд ч. 2)
    (НТУ "ХПІ", 2017) Плєснецов, Сергій Юрійович; Юданова, Ніна Миколаївна
    Наведено огляд зарубіжних робіт спрямованих на дослідження процесів контролю та діагностики зразків типу труб, стрижнів, листів тощо. Виконано аналіз робіт з Японії, Сингапура, Росії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Германії, Італії, Китаю, Литви та ін. Основними напрямками досліджень зарубіжних фахівців, визначеними в межах аналізу, є: застосування фазованих решіток, використання хвиль Релея та Лемба, ефекту Доплера, а також бездротового зв’язку. Важливими аспектами досліджень є використання оптичних датчиків, а також засобів компенсації товщини захисних шарів. Важливим аспектом є також покращення співвідношення сигнал-шум за допомогою різних засобів: збільшення кількості детектуючих елементів, використання FOD-схеми та ін. Важливим аспектом досліджень є дослідження, що стосуються трубчастих зразків, в особливості в місцях згину, таких як повний U-образний згин. Такі зразки широко задіяні в нафтовій промисловості, газовій промисловості, на різних електростанціях та інших трубопроводах. Загалом дослідження засвідчують ефективність електромагнітно-акустичного метода при його використанні в дослідженні, контролі та діагностиці трубчастих, стрижневих, листових та інших металовиробах.
  • Ескіз
    Документ
    Оценка механизмов ЭМА преобразования при излучении и приеме поверхностных волн
    (НТУ "ХПИ", 2013) Горбашова, А. Г.; Петрищев, О. Н.; Сучков, Григорий Михайлович; Романюк, М. И.; Хащина, Сергей Владимирович; Ноздрачова, Екатерина Леонидовна
    Выполнен сравнительный анализ механизмов образования деформаций в ферромагнитных металлах при электромагнитном возбуждении поверхностных волн Рэлея и показано, что силы Лоренца можно не учитывать при выполнении количественных оценок амплитудных значений возбуждаемых волн. Дана адекватная реальной ситуации количественная оценка амплитуд смещений материальных частиц во фронте радиально распространяющейся поверхностной волны Рэлея. Введено и физически обосновано новое в практике расчетов преобразователей электромагнитного типа понятие «волновая характеристика» индуктора (источника переменного магнитного поля). Дано объяснение экспериментально наблюдаемому факту влияния геометрических параметров индуктора на эффективность возбуждения ультразвуковых волн на заданной частоте. Построена замкнутая математическая модель ультразвукового тракта с электромагнитным возбуждением и приемом радиально распространяющихся волн Рэлея. Выполнены расчеты волновых, частотных и импульсных передаточных характеристик ультразвукового тракта.