Кафедра "Інтегровані технології, процеси і апарати"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1789

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/itpa

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології, процеси і апарати", первісна назва – кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

Кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів створена в 1933 році, а очолив її професор Максим Ісидорович Некрич, який у свій час закінчив Паризький університет – Сорбонну (Франція). Але ще в 1927 році професор М. Д. Зуєв починає читати студентам курс загальної хімічної технології, доповнюючи його розрахунком процесів і апаратів, а також контрольно-вимірювальних приладів. У 1964 році від кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів відокремилася нова кафедра – "Автоматизації хімічних виробництв".

Від 1977 року кафедру очолював Леонід Леонідович Товажнянський, кандидат технічних наук, доцент, на той час проректор ХПІ, а згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України, ректор НТУ «ХПІ». Виконувачем обов’язків завідувача кафедри у період з 1977 по 1981 роки був І. С. Чернишов.

Від 1 лютого 2018-го року кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 12 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 78
  • Ескіз
    Документ
    Покращення теплової інтеграції процесу концентрування квасного сусла
    (Одеська національна академія харчових технологій, 2011) Товажнянський, Леонід Леонідович; Перевертайленко, Олександр Юрійович; Гарєв, Андрій Олегович; Горбунов, Костянтин Олександрович; Биканов, Сергій Миколайович; Толста, Н. О.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення енергозберігаючого потенціалу для процесу ректифікації суміші метанол-етанол
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Товажнянський, Леонід Леонідович; Ульєв, Леонід Михайлович; Рябова, Ірина Борисівна; Ковальчук, Олександр Олександрович
  • Ескіз
    Документ
    Застосування пластинчастих теплообмінних апаратів при проектуванні установки поглинання вуглекислого газу
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2016) Товажнянський, Леонід Леонідович; Перевертайленко, Олександр Юрійович; Капустенко, Петро Олексійович; Арсеньєв, Павло Юрійович; Бочарников, Ігор Олександрович
    The post-combustion CO2 capture method with monoethanolamine (MEA) absorption without stream split has two shortcomings: significant steam consumption to regenerate amine solution and relatively high cost of heat exchange equipment of absorption unit or Heat Exchange Network of Absorption Unit (HEN AU). The high effective plate heat exchangers are proposed as components of HEN AU to decrease its cost. The possibility of flue gas stream heat integration for heat supply to the desorber is studied too.
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення впливу радіаційної складової на величину ефективної теплопровідності композитно-пористого масиву
    (Одеська державна академія харчових технологій, 2018) Товажнянський, Леонід Леонідович; Ведь, Валерій Євгенович; Миронов, Антон Миколайович
    В роботі розглянуто низку питань, пов’язаних з теплообмінними процесами, які відбуваються у промислових вуглевипалювальних установках. Дослідження спрямоване на пошук розрахункового алгоритму, який здатен еквівалентно врахувати вплив структури композитно-пористого тіла на коефіцієнт теплопровідності масиву, сформованого деревними полінцями у просторі вагонетки. Показано, що відома феноменологічна модель процесу теплопровідності, яка базується на концепції суцільності твердих тіл, не придатна до використання у контексті розрахунку внеску ступеню пористості матеріалу до його теплопровідної здатності. Вказано, що подібна модель ігнорує не тільки структурну будову реальних матеріалів, але й можливість формування анізотропних кластерних утворень в їх товщі. Виявлено, що для масиву деревини, який приймає участь у виробництві деревного вугілля піролізним способом, спрощення мікроскопічної структури не припускається. Проаналізовано кілька способів завантаження деревної сировини у вагонетку та відсоток об’єму, що може бути корисно використаний у кожному з них. Обрано найбільш технологічно та експлуатаційно доцільний спосіб завантаження деревної сировини. Розглянуто відому розрахункову модель, що базується на рівномірному розподілі твердої фази уздовж меж структурного елементу. Встановлено, що при межових значеннях подібна модель демонструє результати, що не відповідають фізичній дійсності. Виявлено причини неадекватності моделі реальним об’єктам на прикладі масиву деревних полін. Представлено вдосконалену розрахункову модель, що передбачає заміну лінійного контакту між елементами на поверхневий. Розглянуто штучні умови розрахункового припущення про те, що безкінечно тонкий прошарок матеріалу розташований уздовж меж структурного елементу, а уся маса матеріалу зосереджена у центрі в вигляді об’єкту квадратного перетину. Наведено детальний алгоритм розрахунку еквівалентного значення коефіцієнту теплопровідності деревного масиву. На основі зазначених досліджень підтверджено доцільність застосування нового підходу, який дозволяє врахувати величину впливу радіаційної складової на сукупне значення ефективної теплопровідності композитно-пористого матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб отримання енергетичних ресурсів з потоків викидних газів ракетних двигунів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Толчинський, Юрій Аврамович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Ведь, Валерій Євгенович; Перевертайленко, Олександр Юрійович
    Спосіб отримання енергетичних ресурсів з потоку викидних газів ракетного двигуна включає спрямування потоку викидних газів до системи каналів, які складаються з конфузорної частини, прямої ділянки та дифузорної частини, впорскування охолоджуючої води та подачу повітря у потік викидних газів. Стінки системи каналів охолоджують, а утилізовану енергію викидних газів акумулюють. Для охолодження стінок системи каналів застосовують щонайменше два потоки охолоджувальних рідин, які подають у окремі замкнені канали, обмежені теплопередаючими стінками та розташовані концентрично відносно потоку викидних газів. Охолоджувальні рідини вибирають таким чином, що теплота утворення парів охолоджувальної рідини у найближчому до потоку викидних газів каналі є найбільшою. Тепло, відведене від охолоджувальних рідин, використовують.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб проведення піролізу фруктових кісточок
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Толчинський, Юрій Аврамович; Перевертайленко, Олександр Юрійович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Ведь, Валерій Євгенович
    Спосіб проведення піролізу фруктових кісточок включає попереднє сушіння сировини, відділенні ядер кісточок від кісткової оболонки, відділення внутрішньокісткової плівки та власне процес піролізу кісткової оболонки з виділенням біовуглецю, олій та летких речовин, причому процес піролізу проводиться у шнекових апаратах із зовнішнім обігрівом у дві послідовні стадії, на другій стадії підтримують температуру процесу вищу, ніж на першій. На першій стадії матеріал, який підлягає піролізу, переміщують вздовж шнекового апарату шляхом обертання вала шнека, при цьому корпус шнекового апарату є нерухомим, а на другій стадії матеріал, що підлягає піролізу, переміщують вздовж шнекового апарату шляхом обертання корпусу шнекового апарату, при цьому вал шнека залишається нерухомим.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб покращення роботи радіатора та зниження температури викидних газів двигунів наземних транспортних засобів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Толчинський, Юрій Аврамович; Перевертайленко, Олександр Юрійович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Ведь, Валерій Євгенович
    Спосіб покращення роботи радіатора та зниження температури викидних газів двигунів наземних транспортних засобів полягає у відборі щонайменше частини охолоджуючого повітря після радіатору та його подачі до вихрової труби, в якій повітря розділяється на теплий та холодний потоки. Застосовують низьконапірну вихрову трубу; одну частину повітря з вихрової труби змішують із потоком повітря, що подається на радіатор, а іншу частину повітря, з вихрової труби змішують з викидними газами двигуна; при цьому вибір холодної або теплої частини розділеного у вихровій трубі повітря, що йде на змішування, здійснюють залежно від температури довколишнього повітря.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб виробництва рибної муки
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Перевертайленко, Олександр Юрійович; Толчинський, Юрій Аврамович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Ведь, Валерій Євгенович
    Спосіб виробництва рибної муки включає подрібнення та термообробку вихідної сировини, його подальше пресування, що здійснюються у дві послідовні стадії, розділення пресованого матеріалу на тверду вологу масу та суспензію, сушіння твердої вологої маси, центрифугування та сепарацію суспензії з утворенням кеку та клейової води, випарювання клейової води з утворенням концентрату. Утворений при центрифугуванні кек направляють на другу стадію пресування, а концентрат, утворений при випарюванні клейової води, направляють на першу стадію пресування.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив методики розміщення сировинних полін при виробництві деревного вугілля піролізним способом на енергоефективність процесу
    (Одеська національна академія харчових технологій, 2018) Товажнянський, Леонід Леонідович; Ведь, Валерій Євгенович; Миронов, Антон Миколайович
    В роботі розглянуто низку питань, пов’язаних з теплообмінними процесами, які відбуваються у промислових вуглевипалювальних установках. Дослідження спрямоване на пошук розрахункового алгоритму, який здатен еквівалентно врахувати вплив структури композитно-пористого тіла на коефіцієнт теплопровідності масиву, сформованого деревними полінцями у просторі вагонетки. Показано, що відома феноменологічна модель процесу теплопровідності, яка базується на концепції суцільності твердих тіл, не придатна до використання у контексті розрахунку внеску ступеню пористості матеріалу до його теплопровідної здатності. Вказано, що подібна модель ігнорує не тільки структурну будову реальних матеріалів, але й можливість формування анізотропних кластерних утворень в їх товщі. Виявлено, що для масиву деревини, який приймає участь у виробництві деревного вугілля піролізним способом, спрощення мікроскопічної структури не припускається. Проаналізовано кілька способів завантаження деревної сировини у вагонетку та відсоток об’єму, що може бути корисно використаний у кожному з них. Обрано найбільш технологічно та експлуатаційно доцільний спосіб завантаження деревної сировини. Розглянуто відому розрахункову модель, що базується на рівномірному розподілі твердої фази уздовж меж структурного елементу. Встановлено, що при межових значеннях подібна модель демонструє результати, що не відповідають фізичній дійсності. Виявлено причини неадекватності моделі реальним об’єктам на прикладі масиву деревних полін. Представлено вдосконалену розрахункову модель, що передбачає заміну лінійного контакту між елементами на поверхневий. Розглянуто штучні умови розрахункового припущення про те, що безкінечно тонкий прошарок матеріалу розташований уздовж меж структурного елементу, а уся маса матеріалу зосереджена у центрі в вигляді об’єкту квадратного перетину. Наведено детальний алгоритм розрахунку еквівалентного значення коефіцієнту теплопровідності деревного масиву. На основі зазначених досліджень підтверджено доцільність застосування нового підходу, який дозволяє врахувати величину впливу радіаційної складової на сукупне значення ефективної теплопровідності композитно-пористого матеріалу.
  • Ескіз
    Документ
    Пакет пластинчастого теплообмінника
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Товажнянський, Леонід Леонідович; Капустенко, Петро Олексійович; Перевертайленко, Олександр Юрійович; Арсеньєва, Ольга Петрівна; Хавін, Геннадій Львович
    Пакет пластинчастого теплообмінника, що складається з теплопередавальних пластин, кожна пластина має колекторні отвори для входу та виходу відповідних робочих середовищ, розподільчу та збираючу частини та основне гофроване теплопередавальне поле, гофри якого розташовані під нахилом до осей пластини, а між відповідними виступами гофрів двох суміжних пластин забезпечено контакт на усьому основному теплопередавальному полі, виступи ж гофрів принаймні з однієї сторони пластини щонайменше у двох поперечних перерізах є різноіменними геометричними фігурами, який відрізняється тим, що з метою поліпшення теплоенергетичних та механічних характеристик та зменшення металоємності пакета площини поперечного перерізу каналу між двома суміжними пластинами принаймні в двох місцях основного теплопередавального поля у напрямку будь-якої осі симетрії пластини є різними, а при цьому сумарна величина площини згаданих поперечних перерізів двох суміжних каналів у вищезгаданих місцях основного nеплопередавального поля є незмінною.