Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Електродні процеси на алюмінієвих та ванадієвих сплавах в лужно-сульфатних електролітах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Вороніна, Олена Володимирівна; Руденко, Н. В.
Електроосадження покриттів металами, сплавами і оксидами в багатофункціональних гальванічних ваннах
(ФОП Іванченко І. С., 2018) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович
Спосіб виготовлення мідного електрода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб виготовлення мідного електрода катодним осадженням на поверхню металевої міді з електроліту, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну й пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що мідною поверхнею є мідний дріт, який згинають у вигляді змійовика з вертикальними паралельними ділянками на відстані l=6-8 мм, ізолюють дуги, чергують катодне осадження мідного покриття при робочій густині струму Jp з осадженням міді при густині струму Jд вище граничної протягом t=110-130 секунд три рази, щораз збільшуючи Jд в 1,7-1,9 рази, формують електрод заданої форми.
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Девізенко, Олександр Юрійович
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB, при якому використовують розчини, що містять іони міді, нікелю і сполуки фосфору та амонію, який відрізняється тим, що нікель-мідне покриття осаджують у вигляді мультишарового покриття (Cu-Ni)/(Ni-Cu) з електроліту, що включає іони нікелю і міді у співвідношенні [Ni²⁺]:[Cu²⁺] = 2 ÷ 10, сполуки фосфору та іони амонію у вигляді 180-450 г/дм³ амонію пірофосфорно-кислого, 4-5 г/дм³ амонію хлориду й амонію гідроксиду до рН 8,2-8,7, при періодичній зміні струму від J₁ = 20-70 А/м² протягом t₁ = 50-90 с до J₂ = 50-200 А/м² протягом t₂ = 20-50 с, на підшар, що наносять у розчині ванни уловлювання цього електроліту при рН розчину 9,0-9,5 і концентрації [Сu²⁺] менше ніж 1 г/дм³, а [Ni²⁺] більше ніж 3 г/дм³.
Спосіб виготовлення мідного електрода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Павлович
Спосіб виготовлення мідного електрода катодним осадженням міді з електроліту, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну й пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що мідний дріт згинають у вигляді змійовика з вертикальними паралельними ділянками на відстані l=6-8 мм, ізолюють дуги, чергують катодне осадження мідного покриття при робочій густині струм у Jp з осадженням міді при густині струму J∂ вище граничної протягом t=110-130 секунд три рази, щораз збільшуючи J∂ в 1,7-1,9 раз, формують електрод заданої форми.
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2007) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор, переробкою мідних відходів в електроліті на основі солі міді та кислоти із введенням сполук, що містять оксоаніони фосфору, який відрізняється тим, що переробку виконують в електроліті, що містить 160-180 г/дм³ тетрафторборату міді, 10-25 г/дм³ пірофосфату міді, 30 г/дм³ борної кислоти і 90-120 г/дм³ пірофосфорної кислоти, а електроліз проводять при катодній густині струм у 800-1200 А/м² і співвідношенні площі поверхні катода й анода Sa : Sк=(0,5-10).
Спосіб приготування борфтористоводородного електроліту для осадження покриттів сплавом олово-свинець
(ДП "Український інститут промислової власності", 2003) Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Трубнікова, Лариса Валентинівна
Спосіб приготування борфтористоводневого електроліту для осадження покриттів сплавом олово-свинець, що включає електрохімічне розчинення металів у розчині борфтористоводневої кислоти і введення борної кислоти, гідрохінону і добавок поверхнево-активних речовин, який відрізняється тим, що використовують бездіафрагмовий електролізер, у розчин борфтористоводневої кислоти вводять борну кислоту і гідрохінон, розчиняють вуглекислий свинець і в отриманому електроліті здійснюють електроліз при співвідношенні площ поверхні катода й анода SkSa=(10-20)1, об'ємної густини струму 0,5-0,75 А/дм³ і періодичному додаванні вуглекислого свинцю в кількості 5 г на 1 А год, пропущеної через електролізер кількості електрики.
Електричні параметри оксидних систем титану та міді
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Желавська, Юлія Анатоліївна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Желавський, Сергій Григорович; Вороніна, Олена Володимирівна
Удосконалення електрохімічного методу одержання водню
(Украинский государственный химико-технологический университет, 2013) Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сидоренко, Д. С.
Досліджено кінетику окислення SO₂ на поверхні платинового анода в розчинах сульфатної кислоти. Розвинуті уявлення про адсорбціний механізм деполяризації анодного процесу SO₂ в газодифузійному аноді. Встановлено, що активація графітових анодів WO₃, МoO₃, RuO₂ збільшує каталітичну активність пористих газодифузійних анодів. Падіння напруги в лабораторній електрохімічній комірці при густині струму 1500 А·м⁻² склало 0,82 В, що відповідає питомій витраті електроенергії 2 кВт·год на 1 нм³ водню.
Спосіб визначення складу покриття, що містять нікель і мідь
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна
Спосіб визначення складу покриттів, що містять нікель та мідь по кількості електрики в піках анодних вольтамперограм, отриманих в електроліті, що містить хлорид амонію, амінооцтову кислоту і має рН 10-11, при збільшенні швидкості розгортання потенціалів в інтервалі між піками розчинення міді й нікелю до 10-50 мВ/с. Зразок з покриттям перед завантаженням в електроліт з'єднують з мідною пластиною з покриттям нікель-мідним сплавом, що осаджений на надграничному струмі. При включенні анодної вольтамперограми пластину від'єднують і виймають з електроліту.