Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Електроосадження покриттів металами, сплавами і оксидами в багатофункціональних гальванічних ваннах
(ФОП Іванченко І. С., 2018) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович
Спосіб електрохімічного формування покриття діоксидом олова, що легований сурмою, на титані
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Винахід належить до області гальваностегії, а саме діоксидолов'яного покриття, що леговане сурмою, на титані. Оловосурм'яне покриття електроосаджують в електроліті, що містить іони олова, сурми, пірофосфату і тартрату, при періодичної зміні катодних густин струму від 30-60 А/м² протягом 50-150 с до 200-250 А/м² протягом 60-120 с, на підшар сплаву, що електроосаджують у ванні уловлювання електроліту при катодній густині струму 20-25 А/м², оловосурм'яне покриття сушать і окислюють у ванні уловлювання електроліту з додаванням гідроксиду калію до рН 9,0-9,5 при анодній густині струму 80-100 А/м². Технічний результат: ресурсозбереження і підвищення стійкості при експлуатації.
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика анодним розчиненням в електроліті, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну і пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що закривають ватерлінію деталей з діелектрика з мідним покриттям смужкою фольгованого діелектрика мідним шаром до деталі, покриття обробляють анодно в електроліті при постійній напрузі на електролізері до зниження сили струму, потім у ванні уловлювання цього електроліту, у якій підтримують рН 8,0-9,0, з початковою анодною густиною струму 200-300 А/м² і включаючи стадію зниження сили струму, і потім хімічно в розчині, що містить 20-70 г/дм³ пірофосфорної кислоти й 2-6 г/дм³ пероксиду водню.
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор, що включає переробку мідних відходів в електроліті на основі солі міді й кислоти, із введенням сполук, що містять оксоаніони фосфору, який відрізняється тим, що переробку здійснюють в електроліті, що містить як сіль міді - 160-180 г/дм³ тетрафторборату міді й 10-25 г/дм³ пірофосфату міді, а як кислоту - 30 г/дм³ борної кислоти і 90-120 г/дм³ пірофосфорної кислоти, а електроліз здійснюють при катодній густині струму 800-1200 А/м² і співвідношенні площі поверхні катода і анода Sa : Sк = (0,5-10) : 1.
Точково-контактний газовий сенсор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Поспєлов, Олександр Петрович; Лебедь, Олена Костянтинівна; Александров, Юрій Леонідович; Байрачний, Борис Іванович; Камарчук, Геннадій Васильович
Точково-контактний газовий сенсор, що включає два металевих струмопідводи з розташованою між ними наноструктурою, яка проводить електричний струм і має розмір, що не перевищує довжину вільного пробігу носіїв заряду, який відрізняється тим, що наноструктура розміщена в каналі точкового контакту, сформованого з твердого електроліту із провідністю по іонах металу, з якого виготовлені струмопідводи.
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика анодним розчиненням в електроліті, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну і пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що закривають ватерлінію деталей з діелектрика з мідним покриттям смужкою фольгованого діелектрика мідним шаром до деталі, покриття обробляють анодно в електроліті при постійній напрузі на електролізері до зниження сили струму, потім у ванні уловлювання цього електроліту, у якій підтримують рН 8,0-9,0, з початковою анодною густиною струму 200-300 А/м², включаючи стадію зниження сили струму, і потім хімічно в розчині, що містить 20-70 г/дм³ пірофосфорної кислоти й 2-6 г/дм³ пероксиду водню.
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2007) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор, переробкою мідних відходів в електроліті на основі солі міді та кислоти із введенням сполук, що містять оксоаніони фосфору, який відрізняється тим, що переробку виконують в електроліті, що містить 160-180 г/дм³ тетрафторборату міді, 10-25 г/дм³ пірофосфату міді, 30 г/дм³ борної кислоти і 90-120 г/дм³ пірофосфорної кислоти, а електроліз проводять при катодній густині струм у 800-1200 А/м² і співвідношенні площі поверхні катода й анода Sa : Sк=(0,5-10).
Спосіб нікелювання алюмінієвих сплавів
(ДП "Український інститут промислової власності", 2005) Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Ляшко, Тетяна Володимирівна; Водолаженко, Марія Олександрівна
Спосіб нікелювання алюмінієвих сплавів, що включає електролітичне нанесення підшару нікелю з електроліту, який містить амоній-іони, і наступне нікелювання в основному електроліті, який відрізняється тим, що електролітичне нанесення підшару нікелю здійснюють у розчині ванни уловлювання основного електроліту нікелювання, додатково вводять аміак у кількості 3-4 г/дм³, використовують оксиднонікелеві аноди при густині струму 100-300 А/м² і підтримують концентрацію іонів нікелю в розчині 2-3 г/дм³.
Гальванічний елемент мангано-магнієвої системи
(ДП "Український інститут промислової власності", 2005) Байрачний, Борис Іванович; Коваленко, Юлія Іванівна
Гальванічний елемент мангано-магнієвої системи, який містить анод з магнієвого сплаву, катод з діоксиду мангану та електроліт на основі загущеного хлориду натрію, який відрізняється тим, що магнієвий анод містить 2-3 % РЬ, а до складу електроліту додатково вводять хлористий амоній та хлорамін Б у наступному співвідношенні компонентів (г/дм³): натрію хлорид 10; амонію хлорид 8-12; хлорамін Б 0,3-0,7.
Сплав протекторного захисту від корозії підземних споруд
(ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Байрачний, Володимир Борисович; Забара, Олег Володимирович
1 Сплав протеїсгорного захисту від корозії підземних споруд, що включає магній, алюміній, цинк, марганець в активаторі з сульфату натрію, сульфату кальцію та бентонітової глини, який відрізняється тим, що в його склад вводять свинець при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас % магній 91 ÷ 2, алюміній 3 ÷ 5, цинк 1 ÷ 2, марганець 0,4 ÷ 0,5, свинець 1 ÷ 2, домішки Мn < 0,01, Сu < 0,04, Ni < 0,001, Fe < 0,004, Si < 0,05. 2 Сплав протекторного захисту від корозії підземних споруд по п. 1, який відрізняється тим, що в активатор, крім сульфату натрію, вводять азотно-кислий натрій в кількості 3 ÷ 5 % ваг від маси активатора.