Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 27

Склад газодифузійного анода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Байрачний, Володимир Борисович; Байрачний, Борис Іванович; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
Склад газодифузійного анода містить у собі основу з поруватого графіту з нанесеним каталітично активним шаром. До складу каталітично активного шару введено суміш активованого вугілля та оксиду металу. Як метал використовуються Ru, Mo, W.
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Девізенко, Олександр Юрійович
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB, при якому використовують розчини, що містять іони міді, нікелю і сполуки фосфору та амонію, який відрізняється тим, що нікель-мідне покриття осаджують у вигляді мультишарового покриття (Cu-Ni)/(Ni-Cu) з електроліту, що включає іони нікелю і міді у співвідношенні [Ni²⁺]:[Cu²⁺] = 2 ÷ 10, сполуки фосфору та іони амонію у вигляді 180-450 г/дм³ амонію пірофосфорно-кислого, 4-5 г/дм³ амонію хлориду й амонію гідроксиду до рН 8,2-8,7, при періодичній зміні струму від J₁ = 20-70 А/м² протягом t₁ = 50-90 с до J₂ = 50-200 А/м² протягом t₂ = 20-50 с, на підшар, що наносять у розчині ванни уловлювання цього електроліту при рН розчину 9,0-9,5 і концентрації [Сu²⁺] менше ніж 1 г/дм³, а [Ni²⁺] більше ніж 3 г/дм³.
Точково-контактний газовий сенсор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Поспєлов, Олександр Петрович; Лебедь, Олена Костянтинівна; Александров, Юрій Леонідович; Байрачний, Борис Іванович; Камарчук, Геннадій Васильович
Точково-контактний газовий сенсор, що включає два металевих струмопідводи з розташованою між ними наноструктурою, яка проводить електричний струм і має розмір, що не перевищує довжину вільного пробігу носіїв заряду, який відрізняється тим, що наноструктура розміщена в каналі точкового контакту, сформованого з твердого електроліту із провідністю по іонах металу, з якого виготовлені струмопідводи.
Анодний заземлювач станцій катодного захисту
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Коваленко, Юлія Іванівна
Анодний заземлювач станцій катодного захисту, що включає залізо та силіцій, який відрізняється тим, що до його складу входять мідні сплави та рідкісні метали "мішметал" або ванадій при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: залізо (лом сталевий, чавун чушковий) 67÷73; кремній (феросиліцій 45 %) 23÷28; мідь (лом мідних сплавів) 3÷5; рідкісні метали "мішметал" 0,03÷0,05 або ванадій (ферованадій або ванадат заліза) 2÷3.
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика анодним розчиненням в електроліті, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну і пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що закривають ватерлінію деталей з діелектрика з мідним покриттям смужкою фольгованого діелектрика мідним шаром до деталі, покриття обробляють анодно в електроліті при постійній напрузі на електролізері до зниження сили струму, потім у ванні уловлювання цього електроліту, у якій підтримують рН 8,0-9,0, з початковою анодною густиною струму 200-300 А/м², включаючи стадію зниження сили струму, і потім хімічно в розчині, що містить 20-70 г/дм³ пірофосфорної кислоти й 2-6 г/дм³ пероксиду водню.
Спосіб виготовлення мідного електрода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Павлович
Спосіб виготовлення мідного електрода катодним осадженням міді з електроліту, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну й пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що мідний дріт згинають у вигляді змійовика з вертикальними паралельними ділянками на відстані l=6-8 мм, ізолюють дуги, чергують катодне осадження мідного покриття при робочій густині струм у Jp з осадженням міді при густині струму J∂ вище граничної протягом t=110-130 секунд три рази, щораз збільшуючи J∂ в 1,7-1,9 раз, формують електрод заданої форми.
Спосіб вилучення металу з ванн уловлювання тетрафторборатних електролітів
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб вилучення металу з ванн уловлювання тетрафторборатних електролітів, що включає електроліз при катодній густині струму 10-30 А/м² з нерозчинним анодом при підтримці концентрації іонів металу на рівні 1-3 г/дм³, який відрізняється тим, що у розчин ванни уловлювання додатково вводять пірофосфат калію в концентрації 50-100 г/дм³, періодично додають гідроксид калію в кількості 0,5-1,0 г на 1 г тетрафторборат-іонів, що вносяться деталями при промиванні, і фільтрують розчин ванни уловлювання.
Електроліт золотіння
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Байрачний, Борис Іванович; Ніконов, Андрій Юрійович
Електроліт золотіння, що містить комплексну хлоридну сполуку золота, який відрізняється тим, що він додатково містить калію хлорид, калію сульфат, сульфатну кислоту, лимонну кислоту і кобальту хлорид, а як комплексну хлоридну сполуку золота - калію тетрахлороаурат при такому співвідношенні компонентів (г/дм³): калію тетрахлороаурат (в перерахуванні на золото) 4-6; калію хлорид 70-80; калію сульфат 40-50; сульфатна кислота 20-30; лимонна кислота 15-25; кобальту хлорид 0,3-0,5.
Спосіб отримання порошку срібла
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Байрачний, Борис Іванович; Ляшок, Лариса Василівна; Орєхова, Тетяна Василівна; Горова, Тетяна Миколаївна
1. Спосіб отримання порошку срібла, який включає осадження хлориду срібла з розчину нітрату срібла водорозчинним хлоридом, обробку суспензії хлориду срібла, відновлення срібла з суспензії, промивку осаду порошку срібла, сушку та просіювання, який відрізняється тим, що обробку суспензії свіжоосадженого хлориду срібла проводять розчином хлориду калію до концентрації в реакційному середовищі 50-60г/дм³ та розчином гідроксиду амонію до концентрації в реакційному середовищі 8-10г/дм³. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що відновлення срібла з отриманої суспензії проводять під дією електричного струму при густині струму 12-14А/дм², температурі 40-50 °С та перемішуванні.
Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-кобальт
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Байрачний, Борис Іванович; Орябинська, Наталія Володимирівна; Скорікова, Вікторія Миколаївна; Байрачний, Володимир Борисович; Савченко, Валерія Олегівна
Електроліт осадження функціональних покриттів сплавом залізо-кобальт, що містить сульфамат кобальту, який відрізняється тим, що він додатково містить сульфат заліза, сульфамінову кислоту та сульфат мангану при такому співвідношенні компонентів, г/дм³: сульфамат кобальту 50-70; сульфат заліза 250-300; сульфат мангану 5-7; сульфамінова кислота 10-30.