Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15
  • Ескіз
    Документ
    Конспект лекцій з курсу "Технічна електрохімія ч. 1"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
    Електросинтез неорганічних сполучень є великою областю технічної електрохімії. Електрохімічна технологія закладена в основу виробництва цілого ряду найважливіших неорганічних речовин: водню, натрію та калію, гіпохлоритів, хлоратів та перхлоратів, хлору, гідроксидів лужних металів, сульфатної кислоти та її солей, кисню, перекису водню, діоксиду марганцю, перманганату калію та інших продуктів. Основною технологічної стадією є електроліз водних розчинів без виділення металів. Електрохімічна технологія має ряд особливостей і переваг перед хімічною технологією. Найважливішою особливістю електрохімічної технології та її перевагою є можливість одержання в одному апараті відновників та окиснювачів в чистому вигляді. Наприклад, при електролізі води одержують водень та кисень, при електролізі водних розчинів хлоридів − водень та хлор, водень та гіпохлорит або хлорат натрію (в залежності від конструкції електролізера: наявності діафрагми (мембрани) або її відсутності. Друга важлива особливість – електрохімічна технологія дозволяє одержувати чисті продукти навіть зі збідненої сировини, наприклад, з морської води. Одержані продукти, як правило, відрізняються високим ступенем чистоти. Так, зміст основної речовини в електрохімічному водні згідно з ДСТУ 3022-80 складає 99,8 %, промисловий метод електролізу з ртутним катодом дозволяє одержувати гідроксиди натрію та калію реактивної чистоти. Третьою важливою перевагою електрохімічної технології є можливість комплексного використання сировини.
  • Ескіз
    Документ
    Конспект лекцій з курсу "Матеріалознавство"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
    Матеріалознавство це наука, яка вивчає склад, структуру та властивості конструкційних матеріалів, а також зміну цих властивостей під впливом тепла та в результаті механічних і хімічних дій. Воно об’єднує металознавство та науку про неметалеві матеріали. Теоретичною основою матеріалознавства є відповідні розділи фізики та хімії. У матеріалознавстві широко використовують сучасні структурні дослідження, фізичні та механічні випробування. Завдяки цьому, а також беручи до уваги економічні розрахунки, можна обґрунтовано визначити доцільність застосування того чи іншого матеріалу в певних умовах експлуатації. Металами називають речовини, які мають кристалічну будову, металевий блиск, добру пластичність, високу електро- і теплопровідність. Найбільш поширеними в природі металами є алюміній (8,8% маси земної кори) та залізо (4,6%). В промисловості в основному використовують сплави, адже до рідкого металу можна вводити певну кількість хімічних елементів і отримувати сплави з необхідними властивостями. Умовно метали поділяють на чорні і кольорові. До чорних металів відноситься залізо та сплаві на його основі – сталь і чавун. Сталі і чавуни є основними в машинобудуванні завдяки порівняно невисокій вартості та добрим технологічним і механічним властивостям. Але вони мають невисоку корозійну стійкість та високу їх питому вагу. Кольоровими вважаються всі інші метали, крім чорних. Найбільше застосування мають алюміній, мідь, магній, титан, цинк, свинець, олово, нікель, молібден, вольфрам, кобальт, тантал, цирконій, ніобій. Здебільшого кольорові метали застосовуються у вигляді сплавів. Метали і сплави людство застосовує дуже давно. Мідь, золото і срібло застосовуються уже більше 8 тис. років, як знаряддя праці та прикраси. Вчені доводять, що залізо використовується понад 3 тис. років. На території України залізо відоме з VII-V ст. до н. е. В газовому господарстві наряду з металами широко застосовуються неметалеві будівельні та полімерні матеріали. Будівельні матеріали поділяють на матеріали загального (цемент, бетон, лісоматеріали) та спеціального призначення (теплоізоляційні, гідроізоляційні, вогнетривкі матеріали). Ці матеріали людство використовує від початку свого існування. Так древні єгиптяни застосовували гіпс і вапняні розчини при будівництві пірамід. В Києві вапно використовували уже в X ст. під час будівництва Десятинної церкви. В XI ст. при будівництві Софіївського собору застосовували суміш вапна з товченою цеглою. Полімерні матеріали є новим видом конструкційних матеріалів. Вони мають достатню міцність, високу корозійну стійкість, низьку теплопровідність та ряд інших цінних фізико-механічних властивостей, які обумовлюють їх широке застосування.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Електрохімічний синтез глюконату кальцію"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторнаї роботи "Електрохімічний синтез мурашиної кислоти"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторнаї роботи "Електрохімічний синтез йодоформу"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна; Гомозов, Валерій Павлович
  • Ескіз
    Документ
    Електрохімічне осадження сплаву олово–цинк з цитратно–аміакатного електроліту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович; Гомозов, Валерій Павлович; Коваленко, Юлія Іванівна
    Досліджено катодні процеси електрохімічного осадження сплаву олово–цинк в цитратно–аміакатних електролітах. Концентрації основних компонентів досліджуваного електроліту (г/дм3): олова хлорид (SnCl2·2H2O) – 44, цинку оксид (ZnO) – 4, амонію хлорид (NH4Cl) –100, натрію цитрат (Na3C6H5O7) –100. Столярний клей (1,5 г/дм3) та неонол (4 мл\дм3) додавали в електроліт як поверхнево–активні речовини. Встановлено, що якісні покриття без підігріву та перемішування осаджуються тільки в діапазоні pH від 6,0 до 7,0. Додавання до електроліту вказаних речовин очікувано призводило до гальмування відновлення металів, покращення кристалічної структури осаду, але зменшувало катодний вихід за струмом. Дослідження, проведені за допомогою комірки Хулла, показали, що електроліт, який містить неонол як поверхнево–активну речовину, продемонстрував найкращу розсіювальну здатність у порівнянні з іншими розчинами. Залежність виходу сплаву за струмом від катодної густини струму показала, що в діапазоні густин струму від 0,5 А/дм2до 4 А/дм2 вихід за струмом нелінійно зменшується з 82% до 52%. Експериментально одержана залежність вмісту цинку в сплаві від катодної густини струму показала можливість одержання сплавів з вмістом цинку від 8% до 33%. Одержані результати дозволили визначити, що для осадження сплаву з вмістом цинку 20–25 %, який забезпечує найкращі антикорозійні властивості покриття, необхідно здійснювати процес при катодній густині струму 1,5–2,0 А/дм2, при цьому вихід за струмом складає близько 70 %, швидкість осадження сплаву –0,44–0,54 мкм/хв. Одержані покриття мають напівблискучий вигляд, дрібнокристалічну структуру, світло–сірий колір, добре зчеплені з основою.
  • Ескіз
    Документ
    Анодний заземлювач станцій катодного захисту
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Коваленко, Юлія Іванівна
    Анодний заземлювач станцій катодного захисту, що включає залізо та силіцій, який відрізняється тим, що до його складу входять мідні сплави та рідкісні метали "мішметал" або ванадій при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: залізо (лом сталевий, чавун чушковий) 67÷73; кремній (феросиліцій 45 %) 23÷28; мідь (лом мідних сплавів) 3÷5; рідкісні метали "мішметал" 0,03÷0,05 або ванадій (ферованадій або ванадат заліза) 2÷3.
  • Ескіз
    Документ
    Гальванічний елемент мангано-магнієвої системи
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2005) Байрачний, Борис Іванович; Коваленко, Юлія Іванівна
    Гальванічний елемент мангано-магнієвої системи, який містить анод з магнієвого сплаву, катод з діоксиду мангану та електроліт на основі загущеного хлориду натрію, який відрізняється тим, що магнієвий анод містить 2-3 % РЬ, а до складу електроліту додатково вводять хлористий амоній та хлорамін Б у наступному співвідношенні компонентів (г/дм³): натрію хлорид 10; амонію хлорид 8-12; хлорамін Б 0,3-0,7.
  • Ескіз
    Документ
    Анодний заземлювач електрохімічного захисту
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Байрачний, Борис Іванович; Забара, Володимир Федорович; Коваленко, Юлія Іванівна; Гофман, Олександр Леонт'євич
    Анодний заземлювач електрохімічного захисту, виготовлений з корозійностійкого залізосиліцієвого сплаву. До його складу входить феротитан.
  • Ескіз
    Документ
    Срібно-сульфатний електрод порівняння неполяризований
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Байрачний, Борис Іванович; Булавін, Віктор Іванович; Коваленко, Юлія Іванівна; Вороніна, Олена Володимирівна
    Срібно-сульфатний електрод порівняння неполяризований містить срібний електрод з поверхневим шаром сульфату срібла в електроліті на основі насиченого розчину сульфату калію. В електроліт вводиться етиловий спирт або етиленгліколь при наступному співвідношенні компонентів: калій (натрій) сірчанокислий насичений (г/дм3) - 25-30, спирт етиловий (% (об.)) - 60-70 або етиленгліколь (% (об.)) - 50-60.