Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 33

Можливості розвинення поверхні плетених електродів
(НТУ "ХПІ", 2007) Першин, Микола Олександрович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Наведено оцінку можливості розвинення поверхні плетених електродів. Отримано залежності коефіцієнта розвинення поверхні від кроку схеми плетення і кількості напівторів при використанні дротів різного діаметру. Показано, що поверхня плетеного електроду може бути розвинена в 3-4,5 рази відносно до площі поверхні плоского електроду.
Кінетика сумісного виділення цинку і нікелю з розбавлених електролітів
(НТУ "ХПІ", 2008) Ілляшенко, Ю. В.; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Досліджені закономірності виділення цінку, нікелю і цинк-нікелевого сплаву з розведених електролітів, що містять в якості лігандів амінокислоту та аміак. Найкращі технологічні параметри та якість покрить отримані при спільному вмісті у розчині обох лігандів. Запропонований електроліт характеризується високою стабільністю, є технологічним та екологічно безпечним.
Анодна поведінка олова в пірофосфатних розчинах
(НТУ "ХПІ", 2009) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Полевик, І. М.
У доповіді представлені результати дослідження анодної поведінки олова в пірофосфатних розчинах в діапазоні концентрацій 0,1-1,0 моль/дм³ та рН 4,5-12,5. Виявлено, що густина струму активного розчинення олова найбільша у пірофосфатних розчинах при рН 7,5-8,5 і концентрації К₄Р₂О₇ 1,0 моль/дм³. В лужних розчинах в діапазоні потенціалів (-0,2)-1,2 В олово перебуває в пасивному стані завдяки формуванню оксидної плівки.
Окиснення фенолу на Pt і SnO₂ – SbxOy анодах
(НТУ "ХПІ", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Полевик, І. М.
Представлені результати дослідження анодного окиснення фенолу на Pt й SnО₂ – SbxOy електродах. Виявлено збільшення перенапруги виділення кисню на 250 мВ на діоксидноолов’яних електродах у порівнянні з платиновими. Показано, що окиснення фенолу відбувається за різним механізмом на платиновому й допованих діоксидолов’яних електродах.
Електроосадження функціональних покрить сплавом олово-сурма з комплексних електролітів
(НТУ "ХПІ", 2010) Полевик, І. М.; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Представлені результати дослідження умов співосадження олова і сурми в комплексних електролітах на основі пірофосфатних і тартратних комплексів металів. Встановлено, що виділення олова в сплав відбувається зі значною деполяризацією. З’ясовано можливість отримання сплаву олово-сурма на різних основах – олові, залізі, міді, титані. Доведено, що покриття сплавом, отримані із досліджуваного електроліту, мають міцне зціплення з даними основами.
Спосіб електрохімічного формування покриття діоксидом олова, що легований сурмою, на титані
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Винахід належить до області гальваностегії, а саме діоксидолов'яного покриття, що леговане сурмою, на титані. Оловосурм'яне покриття електроосаджують в електроліті, що містить іони олова, сурми, пірофосфату і тартрату, при періодичної зміні катодних густин струму від 30-60 А/м² протягом 50-150 с до 200-250 А/м² протягом 60-120 с, на підшар сплаву, що електроосаджують у ванні уловлювання електроліту при катодній густині струму 20-25 А/м², оловосурм'яне покриття сушать і окислюють у ванні уловлювання електроліту з додаванням гідроксиду калію до рН 9,0-9,5 при анодній густині струму 80-100 А/м². Технічний результат: ресурсозбереження і підвищення стійкості при експлуатації.
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб зняття мідного покриття з діелектрика анодним розчиненням в електроліті, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну і пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що закривають ватерлінію деталей з діелектрика з мідним покриттям смужкою фольгованого діелектрика мідним шаром до деталі, покриття обробляють анодно в електроліті при постійній напрузі на електролізері до зниження сили струму, потім у ванні уловлювання цього електроліту, у якій підтримують рН 8,0-9,0, з початковою анодною густиною струму 200-300 А/м² і включаючи стадію зниження сили струму, і потім хімічно в розчині, що містить 20-70 г/дм³ пірофосфорної кислоти й 2-6 г/дм³ пероксиду водню.
Спосіб виготовлення мідного електрода
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Першин, Микола Олександрович
Спосіб виготовлення мідного електрода катодним осадженням на поверхню металевої міді з електроліту, що містить тетрафторборат і пірофосфат міді, борну й пірофосфорну кислоти, який відрізняється тим, що мідною поверхнею є мідний дріт, який згинають у вигляді змійовика з вертикальними паралельними ділянками на відстані l=6-8 мм, ізолюють дуги, чергують катодне осадження мідного покриття при робочій густині струму Jp з осадженням міді при густині струму Jд вище граничної протягом t=110-130 секунд три рази, щораз збільшуючи Jд в 1,7-1,9 рази, формують електрод заданої форми.
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB
(ДП "Український інститут промислової власності", 2010) Майзеліс, Антоніна Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович; Трубнікова, Лариса Валентинівна; Девізенко, Олександр Юрійович
Спосіб електроосадження нікель-мідного покриття на магніт NdFeB, при якому використовують розчини, що містять іони міді, нікелю і сполуки фосфору та амонію, який відрізняється тим, що нікель-мідне покриття осаджують у вигляді мультишарового покриття (Cu-Ni)/(Ni-Cu) з електроліту, що включає іони нікелю і міді у співвідношенні [Ni²⁺]:[Cu²⁺] = 2 ÷ 10, сполуки фосфору та іони амонію у вигляді 180-450 г/дм³ амонію пірофосфорно-кислого, 4-5 г/дм³ амонію хлориду й амонію гідроксиду до рН 8,2-8,7, при періодичній зміні струму від J₁ = 20-70 А/м² протягом t₁ = 50-90 с до J₂ = 50-200 А/м² протягом t₂ = 20-50 с, на підшар, що наносять у розчині ванни уловлювання цього електроліту при рН розчину 9,0-9,5 і концентрації [Сu²⁺] менше ніж 1 г/дм³, а [Ni²⁺] більше ніж 3 г/дм³.
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор
(ДП "Український інститут промислової власності", 2009) Трубнікова, Лариса Валентинівна; Байрачний, Борис Іванович; Майзеліс, Антоніна Олександрівна
Спосіб виготовлення мідних анодів, що містять фосфор, що включає переробку мідних відходів в електроліті на основі солі міді й кислоти, із введенням сполук, що містять оксоаніони фосфору, який відрізняється тим, що переробку здійснюють в електроліті, що містить як сіль міді - 160-180 г/дм³ тетрафторборату міді й 10-25 г/дм³ пірофосфату міді, а як кислоту - 30 г/дм³ борної кислоти і 90-120 г/дм³ пірофосфорної кислоти, а електроліз здійснюють при катодній густині струму 800-1200 А/м² і співвідношенні площі поверхні катода і анода Sa : Sк = (0,5-10) : 1.