Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Суміщені анодні процеси у розчинах сульфатної кислоти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кравченко, Кристина Миколаївна; Павлов, Богдан Володимирович; Тульський, Геннадій Георгійович
Травлення виробів з вуглецевої сталі у розчинах сульфатної кислоти є, з одного боку, поширеним процесом у машинобудуванні та, з іншого боку, шкідливим для екології. По мірі зниження концентрації H2SO4 та насищення розчину Fe2SO4 швидкість травлення оксидної плівки на поверхні сталі знижується. Тому при зниженні концентрації H2SO4 до 25-30 г/л процес травлення припиняють та проводять заміну травильного розчину. При цьому концентрація Fe2SO4 досягає 400 г/л. При травленні спостерігається два процеси: розчинення оксидів та розчинення заліза, яке знаходиться під шаром оксидів. Ці два процеси можуть протікати одночасно. Дослідження електродних процесів у розчинах сульфатної кислоти, що містять неорганічні та органічні домішки є підґрунтям для розробки технологічних показників регенерації відпрацьованих сульфатних розчинів. Для дослідження використовували мало зношувані анодні матеріали – платину і оксиду свинцю (IV). Для визначення кінетичних закономірностей перебігу анодного процесу на обраних анодних матеріалах застосували вольтамперометрію з побудовою одержаних залежностей в тафелевських координатах. Поляризаційні залежності складаються з двох прямолінійних ділянок з перегином при lgia ≈ –1,8 (ia, А·см-2). Нахил першої ділянки не залежить від концентрації H2SO4 і становить 120 мВ. Нахил другої ділянки, для розчинів з концентрацією H2SO4 0,05…0,37 моль·дм –3, становить 60 мВ, а для концентрації 2,5 моль·дм –3 – 71 мВ. Зміна концентрації сульфатної кислоти практично не впливає на поляризацію аноду. При концентрації 5,0 моль·дм –3, в області великої густин струму (≥ 1500 А·м-2), потенціал анода перевищує ТНЗ для діоксиду свинцю. Це сприяє адсорбції сульфат іонів на поверхні композиційного анода і початку утворення активного кисню. В цих умовах, на платиновому аноді спостерігається виділення пероксиду водню. Концентрація Н2SO4 значно впливає на механізм і кінетику виділення кисню. Поляризаційні залежності складаються з двох прямолінійних ділянок з різним нахилом. Для всього діапазону концентрацій сульфатної кислоти, в області малих густин струму спостерігається ділянка з нахилом в 120 мВ. Концентрація сульфатної кислоти на цій ділянці не впливає на кінетику процесу, що узгоджується з літературними даними для платини. Нульовий порядок по рН і незалежність від концентрації сульфатної кислоти для цієї ділянки вказує, що найбільш імовірним механізмом виділення кисню є розряд води. Отримані значення ефективної енергії активації процесу виділення кисню на ОСТП близькі до результатів отриманим на платині – 41,8 кДж·моль -1 при Еа = 1,95 В. Величина ефективної енергії активації вказує на електрохімічну природу поляризації, і її зниження при збільшенні анодного потенціалу - на зменшення міцності зв'язку кисню з поверхнею ОСТП.
Адсорбція оцтової кислоти та промоторів утворення пероксо-груп на платині при високих анодних потенціалах
(НТУ "ХПІ", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Шахін, Іссам Хуссейн; Кротінова, Карина Миколаївна
Пероксиоцтова кислота – це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов'язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Проблема розуміння та керування процесом електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти ставить задачу отримання нових даних про адсорбцію компонент-розчину в області високих анодних потенціалів.
Обґрунтування складу електроліту для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
(НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Матрунчик, Ольга Леонідівна
Використання електрохімічного синтезу дозволяє одержувати пероксиоцтову кислоту високої чистоти. Обґрунтовано необхідність застосування електропровідної добавки для зменшення питомого опору електроліту. В якості добавки обрано Н₂SO₄. Методом вольт-амперометрії досліджені анодні процеси в водних розчинах 3 моль/дм³ оцтової кислоти в діапазоні концентрацій добавки сульфатної кислоти 0,2…0,5 моль/дм³ на платиновому електроді. Показано, що збільшення концентрації сульфатної кислоти від 0,2 до 0,5 моль/дм³ призводить до збільшення електропровідності електроліту та зменшенню перенапруги утворення пероксиоцтової кислоти. Електрохімічний синтез пероксиоцтової кислоти доцільно проводити в діапазоні густин струму 500…1500 А/м², при якому спостерігається максимальний вихід за струмом цільового продукту. Запропоновано склад електроліту, що дає можливість напрацьовувати (j = 100 мА/см², Q = 2,6 А·год) розчини з концентрацією кінцевого продукту 0,01 %.
Вибір промоторів для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
(Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович
A high-purity peroxyacetic acid may be produced by electrochemical method. The necessity of using peroxo group promoters is justified. The effect of the additions of CNS⁻, I⁻, Cl⁻, Br⁻ ions on the kinetics of anodic processes in an aqueous 3 mol/dm³ acetic acid solution with sulfuric acid addition have been investigated by the voltammetry method on a platinum electrode. The addition of CNS⁻, I⁻, Cl⁻, Br⁻ ions to the electrolyte composition leads to inhibition of the combined anodic oxygen evolution process. Additions of I⁻, Cl⁻, Br⁻ ions to the electrolyte for electrochemical synthesis of peroxyacetic acid are expedient to use, they contribute to achieving the maximum current efficiency of the final product (1,2 ... 1,5 %). The concentration of additions of ions I⁻, Cl⁻, Br⁻ should not exceed 0,001 mol/dm³. Electrochemical synthesis of peroxyacetic acid is advisable to conduct in the range of current densities of 500…1500 A/m², at which the maximum current efficiency of the target product is observed.
Обґрунтування вибору робочих концентрацій оцтової кислоти для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
(НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Корогодська, Алла Миколаївна; Подустов, Михайло Олексійович
Використання електрохімічного синтезу дозволяє одержувати пероксиоцтову кислоту високої чистоти. Обґрунтовано вибір стадійності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти. Побудована діаграма Е − рН системи СН₃СООН − Н₂О. Методом вольт-амперометрії досліджені анодні процеси в водних розчинах оцтової кислоти в діапазоні концентрацій 0,5…9 моль/дм³ на платиновому електроді. Електрохімічний синтез пероксиоцтової кислоти суміщений з виділенням кисню з води. Показано, що збільшення концентрації оцтової кислоти до 6 моль/дм³ зсуває рівноважний потенціал на платиновому електроді у позитивний бік, що викликано зростаючою адсорбцією органічних сполук. Встановлено, що робочі концентрації оцтової кислоти, при яких досягається максимальний вихід за струмом, знаходиться у діапазоні 2…5 моль/дм³.