Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Імпульсний електроліз хромоксидного покриття на нержавіючий сталі
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Штефан, Вікторія Володимирівна; Баламут, Наталія Сергіївна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Кобзев, О. В.
    Металоксидні матеріали часто використовуються для різних цілей у військовій техніці, що дають цікаві результати, особливо завдяки їх міцності, корозійної стійкості, низькій питомій вазі та іншим властивостям. Так поширеним використання оксидних покриттів є, наприклад, виготовлення ствола автоматичної стрілецької зброї. Основними галузями застосування металоксидних покриттів є машинобудування, хімічна, нафтохімічна, автомобільна, металургійна промисловості, медицина, радіоелектроніка, будівництво тощо. Діапазон застосування цих матеріалів збільшується з кожним днем та можна з певністю заявити, що це матеріали майбутнього. Нержавіюча сталь використовується у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи електронікою та механікою. Дослідження закономірностей кінетики формування металоксидних покриттів на сталі важливо, оскільки вони мають практичну значимість в таких технологіях, як обробка поверхні матеріалів і електрохімічний захист металів і сплавів від корозії. Відсутність достовірних відомостей про кінетику та механізми формування металоксидних покриттів високолегованих нержавіючих сталей є актуальним, оскільки вони повинні бути в основі про гнозування властивостей покриттів та розробки протикорозійного захисту. Особливо важливі такі дослідження для електрохімічних процесів, в яких склад реакційних мас в ході формування матеріалу змінюється і, відповідно, змінюється його властивості. Імпульсний умови ведення електролізу допо магають зрозуміти фактори впливу режиму процесу на процес формування металоксидної поверхні. В роботі показано вплив параметрів нестаціонарного електролізу, таких як, амплітуда, скважність, тривалість імпульсу та паузі, наявність зворотного імпульсу на структуру на текстуру поверхні хромвмісних покриттів. Експериментально доведено, що величина скважності має домінуючий вплив на осадження суцільного катодного шару. Дослідження морфології показали, що за текстурою осад формується у вигляді глобул, розмір яких залежить від параметрів режиму імпульсного електролізу.
  • Ескіз
    Документ
    Електросинтез композиційних оксидних покриттів на сталі 08Х18Н10
    (Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2019) Кануннікова, Надія Олександрівна; Підреза, Віктор Павлович; Штефан, Вікторія Володимирівна
  • Ескіз
    Документ
    Одержання та фізико-хімічні властивості композиційних оксидних покриттів на сталі 08X18H10
    (Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, 2019) Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Підреза, Віктор Павлович
    Отримано композиційні оксидні покриття на сталі 08Х18Н10 методом електрохімічного оксидування. Досліджено їх фізико-хімічні властивості, морфологію та фазовий склад. На підставі отриманих поляризаційних залежностей та показників поляризаційного опору встановлено, що композиційні титан-, алюмінійвмісні оксидні покриття підвищують корозійну стійкість сталі 08Х18Н10 у хлоридних розчинах. Додавання до складу покриттів оксидів титану та алюмінію підвищує електричний опір ізоляції матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Оксидування сталі 08Х18Н10 в кислих розчинах
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Баламут, Наталія Сергіївна; Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна
    У теперішній час проблема даного дослідження носить актуальний характер, це пов'язано з великим інтересом до нержавіючих сталей в сучасній науці. Серед численних корозійностійких сталей і сплавів найбільше застосування в різних галузях промисловості всіх технічно розвинених країн знайшли аустенітні хромонікелеві сталі типу 08Х18Н10 і їх модифікації. Такі види сталей відповідають найрізноманітнішим споживчим вимогам і в сучасній техніці в багатьох випадках незамінні. Нержавіюча сталь використовується у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи електронікою та механікою. Однією з основних причин їх використання в промисловості є стійкість проти різних видів корозійного руйнування. Тому, дослідження направлені на вдосконалення відомих і пошук нових методів модифікації складу і властивостей оксидних плівок вельми актуальні.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження морфології оксидних плівок сформованих двохстадійним анодуванням алюмінію в оксалатному та цитратному електролітах
    (НТУ "ХПІ", 2016) Самойленко, Сергій Олексійович; Шмигарьов, Юрій Михайлович; Бровін, Олександр Юрійович; Тичина, Валентин Йосипович
    Встановлено, що у розчині щавелевої кислоти формуються пористі анодні оксидні плівки завтовшки 150 нм, які наслідують комірчасту оксидну структуру, яка залишається на поверхні алюмінію після електрохімічного полірування. Зростання плівки при наступному анодуванні в розчині лимонної кислоти відбувається переважно у центрі комірок (місцях розташуваннях мікропор), де утворюються стовбоподібні виступи у вигляді гексагональних призм. При цьому на межах комірок через розчинення оксиду утворюються вузькі канали. Розподіл оксидних комірок за розміром наближується до нормального закону розподілу за Гаусом.
  • Ескіз
    Документ
    Одержання церійвмісних каталітичних систем
    (НТУ "ХПІ", 2013) Штефан, Вікторія Володимирівна; Смирнова, Олександра Юріївна; Стеценко, Г. В.
    В статті представлені сучасні технології створення церійвмісних каталітичних систем. Випробування зразків проведені в умовах перебігу реакцій безполуменевого окиснення бензолу та окиснення CO до CO₂. Встановлено каталітичну активність церійвмісних оксидних шарів для обох модельних реакцій. Проведено порівняльний аналіз експериментальних каталізаторів із світовими аналогами.