Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Перспективні електродні матеріали для паливних елементів
(ВД "Гельветика", 2020) Штефан, Вікторія Володимирівна; Булгакова, Анастасія Сергіївна; Пойманов, Артем Дмитрович; Лещенко, Сергій Анатолійович
У наш час актуальним є напрям електрохімії – одержання багатокомпонентних осадів методом електроосадження. До таких осадів відносять не тільки бінарні, тернарні сплави або сплави, удосконалені лігандами, але й композиційні покриття. Насамперед композиційні матеріали є ефективними у використанні в багатьох сферах діяльності зв’язку із широким спектром функціональних властивостей: хімічна стійкість, висока міцність, електрокаталітична активність, стійкість до зношування. Також такі покриття можуть використовуватися для підвищення температурної та механічної витривалості відповідальних деталей машин, які працюють в агресивних середовищах, при виробництві електричних контактів і захисту деталей від корозії. У роботі наведені результати дослідів перспективних електродних матеріалів для паливних елементів на основі композиційного покриття Со-Мо-TiO₂, саме вивчення каталітичної активності композиційного осаду для реакції виділення водню в різних середовищах. Гальванічні осади були одержані на мідних зразках з удосконаленого аміачнотрилонатного електроліту, модифікованого порошком діоксиду титана за різних густин струму 10–30 А/дм² при постійному перемішуванні та температури 70 ⁰С. Представлений варіант вирішення проблеми, пов’язаної із корозійною нестійкістю бінарного сплаву Со-Мо в кислих середовищах. Наведені результати, отримані методом поляризаційних залежностей у таких розчинах: гідроксид натрію, сульфат натрію, сірчана кислота із концентрацією 0,1 моль/л і гідроксид натрію із концентрацією 1 моль/л. Композиційне покриття Со-Мо-TiO₂ володіє значною корозійною стійкістю та каталітичною активністю, що робить такий осад перспективним матеріалом для застосування у сфері паливних елементів. Композиція Со-Мо-TiO₂ є досить ефективним каталізатором для реакції виділення водню.
Електрохімічне формування молібденвмісних анодних оксидних покриттів на сталі 08Х18Н10
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна
The kinetics of the anodic formation of oxide layers on steel in the potentiodynamic mode with a potential sweep rate of 2 mV·с-1 in acidic sulfate electrolytes was studied using the linear voltammetry method. It has been established that an increase in the concentration of molybdenum oxoanions leads to an increase in anodic currents and an expansion of the active dissolution region, to a shift of the stationary potential to an electropositive region, which indicates that oxoanions passivated the steel surface. Studies of the morphology and structures of the obtained coatings revealed that an increase in the concentration of molybdenum oxoanions leads to a decrease in the size of the globules, and at a certain concentration the association of the globules is observed.
Структурно-фазовий склад композиційного сплаву Со–Мо–ТіО₂
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2019) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Метеньканич, Мирослава Михайлівна; Школьнікова, Тетяна Василівна
Ця робота націлена на дослідження структури та фазового складу електролітично осадженого сплаву Со–Мо та композиційного покриття Со–Мо–ТіО₂, одержаних на мідних зразках з удосконаленого аміачно-трилонатного електроліту за різними умовами електролізу. Представлені мікрознімки осадів демонструють глобулярну та дрібнокристалічну структуру. Наведені результати фазового складу одержаних сплавів і покриттів-композицій. Проведено аналіз рентгено-фазових спектрів, зроблено висновки щодо структури та складу фаз отриманих композиційних осадів, що дуже важливо для подальшого вивчення властивостей одержаних матеріалів та потенційних областей їх застосування.
Механізм катодних реакцій осадження сплаву Со-Мо
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2019) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Метеньканич, Мирослава Михайлівна; Пойманов, А. Д.; Школьнікова, Тетяна Василівна
Робота освітлює механізм катодних реакцій осадження сплаву Со-Мо з полілігандного комплексного електроліту на мідну основу. Встановлено кінетику електрохімічного відновлення іонів кобальту та досліджено вплив лігандів аміачно-трилонатного електроліту на перенапругу електродного процесу методом лінійної вольтамперометрії. Розраховані енергія активації та порядки реакції. Досліджено катодне відновлення оксоаніонів молібдену за різних рН. Представлені експериментальні дані імпедансних вимірів, які дозволили визначити природу лімітуючої стадії процесу осадження сплаву Со-Мо.
Вольтамперометрія осадження сплаву Cо-Mо
(НТУ "ХПІ", 2018) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Кобзєв, Олександр Вікторович; Метеньканич, Мирослава Михайлівна
На теперішній час сплави кобальт-молібден відносять до класу найбільш функціональних гальванічних покриттів, які характеризуються наступними властивостями: магнітними, хімічною стійкістю, каталітичною активністю, високою міцністю до зношування та корозійною стійкістю, в тому числі і в агресивних середовищах. Дана робота присвячена вивченню одержання кобальт-молібденового покриття з простого та комплексного електролітів. У роботі досліджено вплив лігандів, таких як трилон Б та сульфат амонію, на процес осадження сплаву. Методам лінійної вольтамперометрії в потенціодинамічному режимі при варіюванні швидкостями розгортки потенціалу 1-100 мВ/с вивчено кінетику процесу електроосадження покриття із полілігандного аміачно-трилонатного електроліту на мідному електроді. Вивчені кінетичні закономірності відновлення іонів кобальту в таких системах: "сульфат натрію – сульфат кобальту"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б"; "сульфат натрію – сульфат кобальту – сульфат амонію" та "сульфат натрію – сульфат кобальту – трилон Б – сульфат амонію" із різними концентраціями. Аналізом вольтамперних характеристичних залежностей визначена природа катодних піків та механізм електродних процесів, розраховано критерій Семерано. На підставі рівняння Рендлса-Шевчика для необоротного процесу визначено коефіцієнт дифузії електроактивної сполуки та за рівнянням Я. Гохштейна була розрахована константа швидкості стадії переносу заряду. Крім того, за кутовим коефіцієнтом розраховано добуток коефіцієнта переносу на число електронів необоротної стадії. Запропоновано механізм та кінетичні рівняння осадження сплаву із полілігандного електроліту в загальному виді та за окремими стадіями. Досліджена також електрохімічна поведінка системи "сульфат натрію – молібдат натрію" при різних значеннях рН в кислому середовищі.
Пути оптимизации электродных процессов с участием меди, серебра, кобальта, молибдена
(Sp. z o.o. "Diamond trading tour", 2017) Штефан, Виктория Владимировна; Мануйлов, А. М.; Епифанова, Анастасия Сергеевна; Каннуникова, Н. С.; Мироненко, В. Д.
Среди наиболее востребованных материалов в настоящее время занимают гальванические кобальт-молибденовые покрытия, которые нашли применения в микроэлектронике, химической промышленности, машиностроении и аэрокосмической отрасли. Введение в состав покрытия тугоплавких компонентов позволяет получить каталитические, коррозионностойкие, магнитные и высокопрочные материалы Обеззараживание воды ионами серебра и меди, получаемых электрохимическим растворением этих металлов, один из самых эффективных и безопасных методов улучшения микробиологического качества воды. Исследование электродного поведения серебра и меди в пассивирующих водных растворах сульфата натрия позволяет определить оптимальные параметры электролиза и динамику растворения металлов.
Study of Morphology and Microhardness of Со-Мо Alloys Films
(Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, 2017) Shtefan, V. V.; Yepifanova, A. S.; Berezovskyi, I. S.; Shkolnikova, T. V.