Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять "Тверді, рідкі та газоподібні палива" з дисципліни "Хімічні технології вуглецьвмісних речовин"
    (2021) Дейнека, Дмитро Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Михайлова, Євгенія Олександрівна
    У методичних вказівках наведено приклади розв'язання задач з визначення складу та характеристик палива, об'єму та складу продуктів його згорання та їх ентальпій. Вони призначені для використання на практичних заняттях з курсу "Хімічні технології вуглецьвмісних речовин". Їх головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками розрахунків у процесах газифікації твердого палива.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять "Основні параметри стану та закони ідеального газу"
    (ФЛП Болибок А. В., 2019) Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Вецнер, Юлана Ігорівна
    Вирішення проблеми раціонального використання природних та енергетичних ресурсів потребує знання наукових та технічних основ функціонування сучасних енергетичних установок та оптимізації споживання енергії та ресурсів. Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів у хімічній промисловості пов’язано з широкомасштабною реалізацією енергозберігаючої техніки і технології, утворенням енерготехнологічних комплексів. Успішне рішення пріоритетного завдання енергозбереження потребує, в свою чергу, відповідної компетенції в інженерів-технологів усіх спеціальностей. Курс "Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів" посідає важливе місце в професійній підготовці студентів за спеціальністю "Хімічна технологія неорганічних речовин", та базується на загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, що вивчаються студентами у вищому технічному закладі. Основним завданням цього курсу є формування у майбутніх спеціалістів знань і уміння у галузі генерування тепла в технологічних об’єктах, енерготехнологічного комбінування вторинних енергоресурсів, оцінки енергетичної ефективності процесів, скорочення теплових викидів у навколишнє середовище. У цих методичних вказівках наведено приклади вирішення задач з використанням основних законів та рівнянь ідеального газу та задачі по визначенню основних параметрів стану робочого тіла та суміші газів. Вони призначені для використання на практичних заняттях з курсу "Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів". Головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками пошуку шляхів зменшення втрат енергії у хімічній технології.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Виробництво харчових домішок, соди, лугів та методи розрахунків"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Гринь, Григорій Іванович; Панасенко, Володимир Володимирович; Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Мухіна, Людмила Василівна
    Карбонат калію має досить широкий спектр застосування. Його використовують у склоробному виробництві, для виробництва кришталю і як вихідний продукт для одержання різних калієвих з'єднань, у фотографії, виробництві рідких мийних засобів, безалкогольних напоїв, як розпушувач тіста у виробництві хлібобулочних виробів, а також як засіб очищення технічних газів від сірководню й вуглекислого газу. Розроблено метод кладки бетону в зимовий час з використанням карбонату калію, що зменшує температуру його кристалізації. Карбонат калію є одним з перспективних і високоефективних бесхлорних калійних добрив. Його застосування дозволяє нейтралізувати кислотність ґрунту і значно підвищити врожайність картоплі, баштанних, зернових та інших культур. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Виробництво харчових напівпродуктів, соди і лугів" призначені для студентів спеціальності 7.0916.02 "Хімічна технологія неорганічних речовин". Завдання лабораторних робіт полягає в закріпленні та поглибленні знань, отриманих при вивченні теоретичної частини курсу, набутті навичок експериментального дослідження і застосування експериментальних даних для інженерних розрахунків. У кожній лабораторній роботі вказуються: мета, порядок виконання, зміст звіту, контрольні питання. В кінці лабораторної роботи необхідно підготувати звіт.
  • Ескіз
    Документ
    Інтенсифікація процесу окиснення NO киснем у виробництві неконцентрованої нітратної кислоти
    (ТОВ "Планета – Принт", 2018) Кобець, Анна Олександрівна; Сотнікова, О. О.; Кобзєв, Олександр Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Вдосконалення технології нанесеного неплатинового каталізатора окиснення амоніаку до нітроген (II) оксиду
    (Global Science Center LP, 2017) Бутенко, Анатолій Миколайович; Привалова, Галина Сергіївна; Лобойко, Олексій Якович; Авіна, Світлана Іванівна; Кобзєв, Олександр Вікторович
    Обґрунтована можливість та необхідність вдосконалення існуючих технологій каталізаторів на носіях. Запропоновано нанесення активних компонентів з упарюванням просочувального розчину. Проведено фізико-хімічні дослідження зразків каталізаторів. Визначена активність отриманих каталізаторів у процесі окиснення амоніаку до нітроген (ІІ) оксиду. Показані переваги процесу нанесення з упарюванням розчину.
  • Ескіз
    Документ
    Стільниковий каталізатор очищення викидних газів від оксидів нітрогену у виробництві нітратної кислоти
    (Середняк Т. К., 2016) Векшин, Віталій Олександрович; Лобойко, Олексій Якович; Кобзєв, Олександр Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Математичне описання процесу окиснення NO киснем
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Похил, Г. О.; Кобзєв, Олександр Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Карбонізація в умовах ненасиченості амонізованого розсолу солями
    (Акцент ПП, 2015) Панасенко, Володимир Володимирович; Гринь, Григорій Іванович; Рищенко, Ігор Михайлович; Кобзєв, Олександр Вікторович
  • Ескіз
    Документ
    Методи інтенсифікації виробництва неконцентрованої азотної кислоти
    (ФОП Торубара В. В., 2019) Гринь, Григорій Іванович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Авіна, Світлана Іванівна; Грінцова, А. В.; Ларіна, І. В.
    З'ясовано, що азотна кислота є стратегічним продуктом, виробництво якого необхідно для розвитку країни. Наведено аналіз можливих варіантів одержання продукту та обґрунтування способу виробництва в Україні. Розглянуто екологічні аспекти виробництва азотної кислоти. Установлено недоліки виробництва. Запропоновано спосіб виробництва.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання кальцинованої соди аміачним способом та методи утилізації рідких відходів виробництва
    (Молодий вчений, 2018) Гринь, Григорій Іванович; Грінцова, А. В.; Ларіна, І. В.; Кобзєв, Олександр Вікторович; Авіна, Світлана Іванівна
    З'ясовано, що кальцинована сода є стратегічним продуктом, виробництво якого необхідно для розвитку країни. Наведено аналіз можливих варіантів одержання продукту та обґрунтування способу виробництва в Україні. Розглянуто екологічні аспекти виробництва кальцинованої соди. Установлено недоліки виробництва аміачним способом. Запропоновано спосіб утилізації хлориду кальцію, як головного відходу виробництва.