Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку, що включає контактування аміачно-повітряної суміші на першому ступені з сітками платиноїдного каталізатора, а на другому ступені з шаром оксидного каталізатора, який відрізняється тим, що на другому ступені використовують гранульований каталізатор на основі оксидів цирконію і кобальту в співвідношенні 1:3 : 1:5, висоті каталізаторного шару 60-140мм, при цьому процес здійснюють під тиском 0,1-0,7МПа, температурі 1123-1223К, кількості платиноїдних сіток 1-7.
Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Ратушна, Лідія Миколаївна
1. Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку, що включає змішування оксиду заліза з добавками, формування та термообробку, який відрізняється тим, що змішування оксиду заліза з добавками оксиду цирконію та оксиду магнію проводять в присутні триетаноламіну 0,05-0,15 мас. % з введенням розчину оксинітрату алюмінію 10,0-15,0 мас. %, а термообробку проводять шляхом сушіння при температурі 150-170 °С протягом 6-8 годин, прожарюванням при температурі 300-350 °С протягом 5-6 годин, та випалом при температурі 900-950 °С протягом 3-4 години зі швидкістю зростання температури 6-10 °С/хв. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення компонентів в каталізаторі наступне, мас. %: оксид цирконію ZrO₂ 15,0-25,0; оксид магнію MgO 0,5-1,0; оксид алюмінію Аl₂О₃ 0,1-0,3; оксид заліза Fе₂О₃ – основа решта.
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Скляров, Віталій Леонідович; Антонов, Олег Михайлович
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він містить додатково оксиди цирконію та хрому при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оксид кобальту Со₃O₄ 70,0-75,0; оксид цирконію ZrO₃ 20,0-25,0; оксид хрому Сr₂О₃ 3,0-5,0.
Каталізатор окиснення молекулярного азоту парами азотної кислоти
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2007) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Каталізатор окиснення молекулярного азоту парами азотної кислоти, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він додатково містить як основу кислотостійкий і структуроутворюючий оксид цирконію, а також оксиди марганцю, кальцію і кремнію при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: оксид цирконію ZrO₂ 50-60; оксид кобальту Со₃O₄ 4-6; оксид кальцію СаО 8-12; оксид марганцю Мn₂О₃ 8-12; оксид кремнію SiO₂ 16-24. Каталізатор за п. 1, який відрізняється тим, що для поліпшення процесу формування каталізатора в суміш компонентів додають зв'язувальну добавку – оксинітрат алюмінію, в кількості 1,5 мас.%, конденсат сокової пари, при необхідності азотну кислоту концентрацією 5-8 мас.% у кількості 1,0 мас.% або графіт у кількості 0,5 мас.%.
Спосіб одержання азотної кислоти
(ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Федорова, Антоніна Валентинівна
Спосіб одержання азотної кислоти каталітичним окисненням аміаку з утворенням нітрозного газу, його окисненням та наступною абсорбцією оксидів азоту в циркуляційному контурі, який відрізняється тим, що зменшення кількості інертних компонентів в системі окиснення аміаку проводять 95-99%-ним киснем, процес кислотоутворення проводять в дві стадії на 70-80% в зрошувальному холодильнику-конденсаторі, решта – в хемосорбері. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення кисню до аміаку дорівнює 8-10. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що кількість продувальних газів складає 8-10% об.
Оксидний каталізатор для глибокого окиснення вуглеводнів та спосіб його отримання
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Савенков, Анатолій Сергійович; Яковишин, Володимир Олександрович; Марченко, Андрій Петрович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Винахід стосується каталізатора глибокого окиснення вуглеводнів, який застосовується при спалюванні палива у теплоенергетичних пристроях, двигунах внутрішнього згоряння і пристроях знезараження газових викидів, які містять вуглеводневі сполуки. Оксидний каталізатор, що містить оксиди міді та хрому та додатково містить оксид кобальту, нанесені на оксидовану поверхню сплавів алюмінію методом просочення, при відповідному вмісті компонентів. Спосіб отримання каталізатора полягає в нанесенні на покриття з відношенням CuCr, яке дорівнює 0,5-1, одержане методом просочення водними розчинами нітратів відповідних компонентів з наступним пров'ялюванням, сушінням, термічною обробкою, покриття Со3O4 шляхом просочення водним розчином нітрату кобальту з наступним пров'ялюванням, сушінням та термічною обробкою при відповідних умовах. Каталізатор забезпечує зменшення витрати палива на 9-13 %; скорочення викидів СО та вуглеводнів у 3 рази, оксидів азоту (у тому числі N₂O) в 2 рази.