Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Urea phosphate as a component of complex NPCa fertilizers
(ТОВ "Твори", 2021) Vetsner, Yu. I.
Полимеризация синильной кислоты
(ТОВ "Твори", 2021) Авина, Светлана Ивановна; Гринь, Григорий Иванович
Sorption characteristics studies of eco-friendly polymer composites
(EDP Sciences, 2021) Lebedev, Vladimir; Tykhomyrova, Tetiana Sergiivna; Lytvynenko, Oleksandr; Grekova, Alla; Avina, Svitlana
This paper presents the results of new composite materials based on polylactide and coffee grounds sorption characteristics study. New material, that include coffee grounds as additive material is cheaper than one of common polylactide. All types of dishes cam be made from new material and they also will be biodegradable, as made from polylactide. The sorption properties and characteristics were tested in different liquid medium. The last was chosen among the most wide spread mediums which are contact with dishes during its operational life. It was found, that optimal content of coffee grounds is 40 wt.% as for level of impact strength also for complex of sorption characteristics
Імпульсний електроліз хромоксидного покриття на нержавіючий сталі
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Штефан, Вікторія Володимирівна; Баламут, Наталія Сергіївна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Кобзев, О. В.
Металоксидні матеріали часто використовуються для різних цілей у військовій техніці, що дають цікаві результати, особливо завдяки їх міцності, корозійної стійкості, низькій питомій вазі та іншим властивостям. Так поширеним використання оксидних покриттів є, наприклад, виготовлення ствола автоматичної стрілецької зброї. Основними галузями застосування металоксидних покриттів є машинобудування, хімічна, нафтохімічна, автомобільна, металургійна промисловості, медицина, радіоелектроніка, будівництво тощо. Діапазон застосування цих матеріалів збільшується з кожним днем та можна з певністю заявити, що це матеріали майбутнього. Нержавіюча сталь використовується у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи електронікою та механікою. Дослідження закономірностей кінетики формування металоксидних покриттів на сталі важливо, оскільки вони мають практичну значимість в таких технологіях, як обробка поверхні матеріалів і електрохімічний захист металів і сплавів від корозії. Відсутність достовірних відомостей про кінетику та механізми формування металоксидних покриттів високолегованих нержавіючих сталей є актуальним, оскільки вони повинні бути в основі про гнозування властивостей покриттів та розробки протикорозійного захисту. Особливо важливі такі дослідження для електрохімічних процесів, в яких склад реакційних мас в ході формування матеріалу змінюється і, відповідно, змінюється його властивості. Імпульсний умови ведення електролізу допо магають зрозуміти фактори впливу режиму процесу на процес формування металоксидної поверхні. В роботі показано вплив параметрів нестаціонарного електролізу, таких як, амплітуда, скважність, тривалість імпульсу та паузі, наявність зворотного імпульсу на структуру на текстуру поверхні хромвмісних покриттів. Експериментально доведено, що величина скважності має домінуючий вплив на осадження суцільного катодного шару. Дослідження морфології показали, що за текстурою осад формується у вигляді глобул, розмір яких залежить від параметрів режиму імпульсного електролізу.
Radioprotective cement for long-term storage of nuclear waste
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Kustov, M. V.; Kalugin, V. D.; Deineka, V. V.; Shabanova, G. M.; Korohodska, A. M.; Slepuzhnikov, E. D.; Deineka, D. M.
To enhance the service safety of the geological repositories which are intended for a highly long-term storage of nuclear waste, we proposed coating the walls of repositories with a hermetically sealed radiation-resistant material. To this end, the compounds of a fourcomponent system CaO–BaO–Fe₂O₃–SiO₂ were suggested. Based on these compounds, we developed the technology for the production of special polyfunctional corrosion-resistant cements that can be used for the production of extra strong radiation-protective and corrosion–resistant plugging cements. The thermodynamic analysis revealed probable phase equilibriums and enabled the tetrahedration of the system at the synthesis temperature of 1200 ⁰C, which allowed minimizing the volume of required thermodynamic calculations. The processes of hydration of calcium-barium ferrosilicate cement were investigated. It was established that barium hydrosilicates and calcium and barium hydroferrites of a different basicity are the main hydration products; this provides high strength properties of the cement stone. The obtained materials are cements with a high strength (the compressive strength of 58.9 MPa), enhanced protective and corrosion-resistant properties (the calculated mass absorption coefficient and sulfate-resistance factor being equal to 247 cm²/g and 1.31, respectively). The protective concretes with different fillers, which were fabricated based on the developed cements, have a high strength (ultimate compressive strength of 58.4 MPa), a low level of softening in the temperature range of 20–1200 ⁰C (from 15 to 19%). They can be used at the service temperature of up to 1200 ⁰C.
Проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні
(2020) Семиряжко, Євген Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Дейнека, Дмитро Миколайович
Розглянуті проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні, що пов’язані з експлуатацію сульфатнокислотних ванадієвих каталізаторів. Встановлені причини температурної дезактивації поверхні ванадієвих каталізаторів за рахунок кристалізації активного компонента.
Основні перспективні напрямки у виробництві каталізатора окиснення діоксиду сірки (IV) в Україні
(Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2020) Дейнека, Дмитро Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Чернецов, О. І.; Рубашко, В. В.
Аналіз методів перероблення пластикових відходів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Михайлова, Євгенія Олександрівна; Дейнека, Дмитро Миколайович; Панчева, Ганна Михайлівна
Розглянуто способи поводження з пластиковими відходами, кількість яких постійно зростає через високий попит на полімерну продукцію, що має високі експлуатаційні властивості. Актуальність проблеми обумовлена довговічністю пластику, який, потрапивши у довкілля, поступово деградує з утворенням речовин небезпечних для живих організмів. Найбільш поширеними способами поводження з пластиковими відходами є їх складування на спеціально відведених земельних ділянках або спалення з/ без отримання тепла. Кожен з цих способів має певні недоліки, що викликає необхідність впровадження інших заходів. Перспективним з екологічної та економічної точок зору способом поводження з пластиковими відходами може бути їх перероблення у вторинну сировину, енергію або продукцію з певними споживчими властивостями. Мета даної роботи полягає у проведені аналізу методів перероблення пластикових відходів, встановлення їх переваг і недоліків, визначення оптимальних підходів для утилізації полімерних матеріалів з різними властивостями. Розглянуто дві основні групи методів перероблення полімерів: фізичні та хімічні. До фізичного перероблення відносять механічний рециклінг, який базується на фізичному подрібненні пластикових відходів з отриманням вторинної сировини без суттєвої зміни хімічної структури матеріалу. Цей процес достатньо простий з точки зору технічного оформлення, але вимагає ретельного сортування і очищення відходів, а також має обмеження щодо повторного застосування переробленого матеріалу. Хімічне перероблення відбувається шляхом проведення процесів сольволізу (гідролізу, гліколізу, метанолізу) та конверсії (піролізу, газифікації). В цьому випадку пластикові відходи розкладаються на вихідні молекули – мономери, з яких знову можна виготовити полімерний продукт з тими ж властивостями. Хімічні методи дозволяють утилізувати невідсортовані та забруднені полімерні матеріали багато разів без втрати їх якості. Таким чином, впровадження описаних методів дозволить зменшити кількість відходів, перетворити їх на цінну вторинну сировину та скоротити використання природних ресурсів, що застосовуються для отримання первинних пластикових матеріалів.
Методичні вказівки до практичних занять "Тверді, рідкі та газоподібні палива" з дисципліни "Хімічні технології вуглецьвмісних речовин"
(2021) Дейнека, Дмитро Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Михайлова, Євгенія Олександрівна
У методичних вказівках наведено приклади розв'язання задач з визначення складу та характеристик палива, об'єму та складу продуктів його згорання та їх ентальпій. Вони призначені для використання на практичних заняттях з курсу "Хімічні технології вуглецьвмісних речовин". Їх головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками розрахунків у процесах газифікації твердого палива.
Перспективи використання золоматеріалів у виробництві конструкційно-теплоізоляційної кераміки
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Щукіна, Людмила Павлівна; Галушка, Ярослав Олегович; Савенков, Анатолій Сергійович; Хлопицький, Олексій Олександрович
В роботі методом кінцевих елементів досліджений напружено-деформований стан 3D моделей структур з різними типами пор, що імітують поризовану конструкційно-теплоізоляційну стінову кераміку. Встановлено, що на відміну від структур з еліпсоїдними і глобулярними порами структура зі сферичними порами є найбільш міцною. Досліджено відходи теплогенеруючих підприємств (золосфери, золошлак і продукти його переробки) як пороутворюючі компоненти для отримання поризованої кераміки. Досліджений хімічний склад золовідходів, визначено, що вони є алюмосилікатними залізовмісними матеріалами, які класифікуються як низькокальцієві, низькосульфатні, надкислі відходи з температурами ліквідусу в межах 1150–1700 °С, що змінюються залежно від співвідношення Al₂O₃:Fe₂O₃:SiO₂. На основі легкотопкого Суглинку і золовідходів (10–30%) за температури випалу 970 °С одержані пористі керамічні матеріали, для яких вивчено їх макроструктурні показники і властивості. Показано, що для одержання теплоефективної кераміки перспективним є використання золосфер, що надають матеріалам високу пористість (загальна 54,2%, закрита 31%) при недостатньому рівні механічної міцності. Така міцність зумовлена слабкою взаємодією тугоплавкої золосфери, яка містить кварц і муліт, із суглинком в процесі випалу, що перешкоджає утворенню міцного контакту між сферою і керамічною матрицею. Золошлак та продукти його перероблення можуть бути утилізовані в технології стінової кераміки, яка за теплотехнічними характеристиками (густина, теплопровідність) відноситься до малоефективної.