Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13

Виробництво соди та глинозему
(Мірошниченко Олег Анатолійович, 2024) Кобзєв, Олександр Вікторович; Панасенко, Володимир Олексійович; Дейнека, Дмитро Миколайович; Лобойко, Вячеслав Олексійович
Підручник відповідає силабусу курсу «Технології соди, лугів та глинозему». Розглянуто загальні питання, фізико-хімічні основи, принципові схеми, основне технологічне устаткування, норми технологічного режиму, відходи технології соди кальцинованої технічної; виробництва соди важкої, очищеного натрій гідрогенкарбонату (харчової соди), глинозему. Кожен із розділів завершується переліком контрольних запитань для самоперевірки отриманих знань. Призначено для студентів спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» очної, заочної та дистанційної форм навчання.
Методичні вказівки до практичних занять "Основні параметри стану та закони ідеального газу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Михайлова, Євгенія Олександрівна
Ресурсо- та енергозбереження – це одна з форм реалізації резервів виробництва, пов’язана з максимальною економією матеріальних та енергетичних ресурсів, яке здійснюється за такими основними напрямами: зниження матеріало- та енергомісткості одиниці продукції на основі використання новітньої техніки та технології; збільшення виходу кінцевої продукції із сировини; скорочення витрати матеріалів, енергії та праці у виробничому процесі; максимальне використання вторинних ресурсів у виробництві. Вирішення проблеми раціонального використання природних та енергетичних ресурсів потребує знання наукових та технічних основ функціонування сучасних енергетичних установок та оптимізації споживання енергії та ресурсів. Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів у хімічній промисловості пов’язане з широкомасштабною реалізацією енергоощадної техніки і технології, створенням енерготехнологічних комплексів. Успішне рішення пріоритетного завдання енергозбереження вимагає, в свою чергу, наявності відповідної компетенції в інженерів технологів усіх спеціальностей. Курс «Ресурсо- та енергоощадні технології у виробництвах неорганічних продуктів» посідає важливе місце в професійній підготовці студентів за спеціальністю «Хімічні технології та інженерія», та базується на загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, що вивчаються студентами у вищому технічному навчальному закладі. Основним завданням цього курсу є формування у майбутніх спеціалістів знань і уміння у галузі генерування тепла в технологічних об’єктах, енерготехнологічного комбінування вторинних енергоресурсів, оцінки енергетичної ефективності процесів, скорочення теплових викидів у довкілля. У даних методичних вказівках наведено приклади розв’язання задач з використанням основних законів та рівнянь ідеального газу та задачі з визначення основних параметрів стану робочого тіла та суміші газів. Методичні вказівки призначені для використання на практичних заняттях з курсу «Ресурсо- та енергоощадні технології у виробництвах неорганічних продуктів». Головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками пошуку шляхів зменшення втрат енергії у хімічній технології.
Методичні вказівки до розрахункового завдання "Обґрунтування вибору енергоефективних витрат сировини в хімічній технології"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Лобойко, Вячеслав Олексійович
Економія матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів належить до найважливіших завдань сучасної промисловості. Розвиток так званої енергоощадної технології визначає один з головних напрямів науково-технічного прогресу та хімічної технології взагалі. У багатьох хімічних виробництвах витрати енергії становлять основну частину витрат. Крім того, паливні ресурси – нафта, кам'яне вугілля, природний газ – є одно часно і сировиною для одержання низки продуктів хімічного синтезу. Тому необхідно створювати технології, які забезпечують комплексне використання цієї сировини для виробництва готової продукції та енергії. Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів у хімічній промисловості пов’язане з широкомасштабною реалізацією енергоощадних техніки і технології, утворенням енерго-технологічних комплексів. Успішне виконання пріоритетного завдання енергозбереження потребує, в свою чергу, наявності відповідної компетенції в інженерів-технологів усіх спеціальностей. Курс «Ресурсо- та енергоощадні технології у виробництвах неорганічних продуктів» посідає важливе місце в професійній підготовці студентів за спеціальністю «Хімічна технологія неорганічних речовин» та базується на загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, що вивчаються студентами у вищому технічному навчальному закладі. Основним завданням цього курсу є формування у май бутніх спеціалістів знань і навичок у галузі генерування тепла в техно логічних об’єктах, енерготехнологічного комбінування вторинних енер горесурсів, оцінки енергетичної ефективності процесів, скорочення теплових викидів у довкілля. У цих методичних вказівках наведено методику пошуку найбільш енергоефективного способу отримання готового продукту з різної сировини. Вони призначені для використання на практичних заняттях та при виконанні розрахункового завдання з курсу «Ресурсо- та енергоощадні технології у виробництвах неорганічних продуктів». Головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками пошуку шляхів зменшен ня втрат енергії у хімічних технологіях.
Urea phosphate as a component of complex NPCa fertilizers
(ТОВ "Твори", 2021) Vetsner, Yu. I.
Полимеризация синильной кислоты
(ТОВ "Твори", 2021) Авина, Светлана Ивановна; Гринь, Григорий Иванович
Sorption characteristics studies of eco-friendly polymer composites
(EDP Sciences, 2021) Lebedev, Vladimir; Tykhomyrova, Tetiana Sergiivna; Lytvynenko, Oleksandr; Grekova, Alla; Avina, Svitlana
This paper presents the results of new composite materials based on polylactide and coffee grounds sorption characteristics study. New material, that include coffee grounds as additive material is cheaper than one of common polylactide. All types of dishes cam be made from new material and they also will be biodegradable, as made from polylactide. The sorption properties and characteristics were tested in different liquid medium. The last was chosen among the most wide spread mediums which are contact with dishes during its operational life. It was found, that optimal content of coffee grounds is 40 wt.% as for level of impact strength also for complex of sorption characteristics
Імпульсний електроліз хромоксидного покриття на нержавіючий сталі
(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Штефан, Вікторія Володимирівна; Баламут, Наталія Сергіївна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Кобзев, О. В.
Металоксидні матеріали часто використовуються для різних цілей у військовій техніці, що дають цікаві результати, особливо завдяки їх міцності, корозійної стійкості, низькій питомій вазі та іншим властивостям. Так поширеним використання оксидних покриттів є, наприклад, виготовлення ствола автоматичної стрілецької зброї. Основними галузями застосування металоксидних покриттів є машинобудування, хімічна, нафтохімічна, автомобільна, металургійна промисловості, медицина, радіоелектроніка, будівництво тощо. Діапазон застосування цих матеріалів збільшується з кожним днем та можна з певністю заявити, що це матеріали майбутнього. Нержавіюча сталь використовується у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи електронікою та механікою. Дослідження закономірностей кінетики формування металоксидних покриттів на сталі важливо, оскільки вони мають практичну значимість в таких технологіях, як обробка поверхні матеріалів і електрохімічний захист металів і сплавів від корозії. Відсутність достовірних відомостей про кінетику та механізми формування металоксидних покриттів високолегованих нержавіючих сталей є актуальним, оскільки вони повинні бути в основі про гнозування властивостей покриттів та розробки протикорозійного захисту. Особливо важливі такі дослідження для електрохімічних процесів, в яких склад реакційних мас в ході формування матеріалу змінюється і, відповідно, змінюється його властивості. Імпульсний умови ведення електролізу допо магають зрозуміти фактори впливу режиму процесу на процес формування металоксидної поверхні. В роботі показано вплив параметрів нестаціонарного електролізу, таких як, амплітуда, скважність, тривалість імпульсу та паузі, наявність зворотного імпульсу на структуру на текстуру поверхні хромвмісних покриттів. Експериментально доведено, що величина скважності має домінуючий вплив на осадження суцільного катодного шару. Дослідження морфології показали, що за текстурою осад формується у вигляді глобул, розмір яких залежить від параметрів режиму імпульсного електролізу.
Radioprotective cement for long-term storage of nuclear waste
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Kustov, M. V.; Kalugin, V. D.; Deineka, V. V.; Shabanova, G. M.; Korohodska, A. M.; Slepuzhnikov, E. D.; Deineka, D. M.
To enhance the service safety of the geological repositories which are intended for a highly long-term storage of nuclear waste, we proposed coating the walls of repositories with a hermetically sealed radiation-resistant material. To this end, the compounds of a fourcomponent system CaO–BaO–Fe₂O₃–SiO₂ were suggested. Based on these compounds, we developed the technology for the production of special polyfunctional corrosion-resistant cements that can be used for the production of extra strong radiation-protective and corrosion–resistant plugging cements. The thermodynamic analysis revealed probable phase equilibriums and enabled the tetrahedration of the system at the synthesis temperature of 1200 ⁰C, which allowed minimizing the volume of required thermodynamic calculations. The processes of hydration of calcium-barium ferrosilicate cement were investigated. It was established that barium hydrosilicates and calcium and barium hydroferrites of a different basicity are the main hydration products; this provides high strength properties of the cement stone. The obtained materials are cements with a high strength (the compressive strength of 58.9 MPa), enhanced protective and corrosion-resistant properties (the calculated mass absorption coefficient and sulfate-resistance factor being equal to 247 cm²/g and 1.31, respectively). The protective concretes with different fillers, which were fabricated based on the developed cements, have a high strength (ultimate compressive strength of 58.4 MPa), a low level of softening in the temperature range of 20–1200 ⁰C (from 15 to 19%). They can be used at the service temperature of up to 1200 ⁰C.
Проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні
(2020) Семиряжко, Євген Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Дейнека, Дмитро Миколайович
Розглянуті проблеми у виробництві сульфатної кислоти в Україні, що пов’язані з експлуатацію сульфатнокислотних ванадієвих каталізаторів. Встановлені причини температурної дезактивації поверхні ванадієвих каталізаторів за рахунок кристалізації активного компонента.
Основні перспективні напрямки у виробництві каталізатора окиснення діоксиду сірки (IV) в Україні
(Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2020) Дейнека, Дмитро Миколайович; Казаков, Валентин Васильович; Чернецов, О. І.; Рубашко, В. В.