Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Полимеризация синильной кислоты
(ТОВ "Твори", 2021) Авина, Светлана Ивановна; Гринь, Григорий Иванович
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Визначення комплексів карбаміду з кислотами та солями в технології добрив"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Вецнер, Юлана Ігорівна; Савенков, Анатолій Сергійович; Білогур, Ірина Сергіївна; Дейнека, Дмитро Миколайович; Авіна, Світлана Іванівна
Відомо, що фосфоритні родовища містять фосфоритні руди різних типів, що утворилися в різні геологічні періоди і в різних геотектонічних умовах. Це наклало відбиток на склад мінеральних компонентів фосфоритних руд, а отже, і на співвідношення в них основних хімічних параметрів. Фосфорити являють собою досить складну осадочну породу, що складається з комплексу мінералів. Крім фосфату, в них значно поширені інші мінерали. У зв’язку з цим необхідно розглянути всі ймовірні варіанти технологій переробки фосфатної сировини, які б задовольняли сучасним вимогам. Технічні вимоги, що висуваються до фосфатної сировини, обумовлені технологічними можливостями і економічною доцільністю переробки його у фосфоровмісні добрива.
Establishing the patterns in the formation of oxide films on the alloy Ti6Al4V in carbonic acid solutions
(Технологический центр, 2018) Ivashchenko, Maryna; Smirnova, Olha; Kyselova, Svitlana; Avina, Svetlana; Sincheskul, Alexander; Pilipenko, Alexei
This paper reports results of studying the features of the formation of thin interference-colored oxide films on the alloy Ti6Al4V alloy in solutions of carboxylic acids. It has been established that a change in voltage on the cell corresponding to the molding dependence of the alloy depends on the anodic current density. At current densities <0.5 A∙dm⁻², a continuous oxide film is not formed at the alloy surface and the assigned voltage value is not reached. An increase in current density to values higher than 0.5 A∙dm⁻² predetermines a linear change in voltage over time with followed by reaching the assigned magnitude U. The maximum film thickness for these conditions is defined by the voltage magnitude and does not depend on the electrolysis mode. Color of the oxide film is defined by the specified value for the molding voltage and does not depend on current density, nature and concentration of carboxylic acid. A match between the molding dependences of oxidation obtained in different electrolytes suggests that the formation of oxide proceeds in line with the same mechanism. The obtained data are explained by the fact that the formation of oxide under the galvanic static mode takes place under conditions of the presence of a constant potential gradient in the oxide film. An increase in the voltage magnitude applied to the cell predetermines a proportional increase in the maximum oxide thickness, since it leads to an increase in the amount of electricity passed through the cell and a corresponding increase in the mass of the oxidized metal. Results of the study into determining the effect of the nature of carboxylic acid on the formation process of an oxide film on the alloy Ti6Al4V using the method of electrochemical oxidation have demonstrated that the nature of the electrolyte does not affect the characteristics of its formation. The obtained data allow us to suggest that the choice of an electrolyte for the development of a technology for electrochemical oxidation of titanium implants should be based on the results of studying the functional properties of the obtained coatings.
Studying the photocatalytic oxidation of hydroxybenzene in aquatic medium on the photocatalizers SnO₂, ZnO, TiO₂
(Технологический центр, 2018) Deineka, D. M.; Kobziev, Oleksandr; Avina, Svitlana; Grin, Svitlana; Deyneka, Viktoriya; Taraduda, Dmytro; Sobina, Vitaliy
This paper reports results of research into photocatalytic activity of oxides SnO₂, ZnO, TiO₂ in the process of hydroxybenzene degradation in an aqueous medium with the separately considered properties of the allotrope modifications of titanium oxide (IV): anatase and rutile. The relationship has been substantiated between a decrease in the value for the width of the restricted area and an increase in the photocatalytic activity of the examined oxides. The effect has been established of the organization of agitation on an increase in the degree of hydroxybenzene degradation in an aqueous medium, which is 10‒15 % on average. We have studied the influence of ratio of anatase to rutile in a photocatalyst on the hydroxybenzene degradation efficiency. It has been shown that the results obtained in the course of the study are consistent with data from the scientific literature, while opening up additional possibilities to increase the degree of hydroxybenzene oxidation in a joint application of anatase and rutile. It was established that the greatest degree of oxidation with and without agitation at an irradiation time of 60 minutes can be achieved at the content ratio of anatase to rutile of 75/25 % and is 23 % and 37 %, respectively. The use of such a composition makes it possible to increase the degree of hydroxybenzene oxidation in an aqueous medium by 11‒18 %, which is 1.5‒1.9 times larger in comparison with pure rutile and anatase. The results obtained led to the conclusion on that in order to reduce the time required to achieve the maximal indicators for the process of hydroxybenzene degradation, it is necessary to increase the ratio of the irradiated surface to the height of the device and to increase the Re number of the agitation process. Based on the obtained experimental data, we have established the optimum composition of a photocatalyst, which makes it possible to reach the maximal degree of hydroxybenzene recovery from solution.
Design of the modified oxide-nickel electrode with improved electrical characteristics
(Технологический центр, 2017) Sincheskul, Alexander; Pancheva, Hanna; Loboichenko, Valentyna; Avina, Svetlana; Khrystych, Olena; Pilipenko, Alexei
The influence of lithium hydroxide was examined on the characteristic features of charge and discharge and electrical parameters of the sintered oxide-nickel electrode in a solution of potassium hydroxide. It is shown that the introduction of LiON to the composition of electrolyte does not lead to a change in the specificity of charge and discharge processes of the electrode. The experimental work conducted allowed us to establish dependences that connect the magnitude of analytical concentration of the Li⁺ ions to specific capacity and capacity output of the electrode. The results obtained show that an increase in the content of Li⁺ ions in the electrolyte from 1 to 100 g·l⁻¹ causes a growth of the electrode’s specific capacity from 0.79 (А·h)·cm⁻² to 1.84 (А·h)·cm⁻². It is optimal to introduce LiOH to the electrolyte in the amount of 30‒50 g·l⁻¹. It was established that the magnitude of specific capacity of the oxide-nickel electrode depends on the number of charge-discharge cycles and increases with an increase in the number, which is related to the slow character of the course of mass transfer processes in the volume of active mass of the electrode.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Спеціальні методи аналізу у технології неорганічних речовин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Авіна, Світлана Іванівна; Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович
Методичні вказівки містять відомості про основні хімічні та інструментальні методи аналізу, а також конкретні методики проведення аналітичних досліджень з визначення якісного і кількісного складів як чистих хімічних сполук, так і природних об'єктів та дають можливість ознайомитись з принципом роботи фотоелектроколориметра, потенціометра, кондуктометра та іншого обладнання.
Одержання та властивості керамічних пігментів на основі відпрацьованих каталізаторів
(НТУ "ХПІ", 2019) Авіна, Світлана Іванівна; Привалова, Галина Сергіївна; Кобзєв, Олександр Вікторович; Штепа, Вікторія Дмитрівна
Представлені основні результати досліджень впливу складу вихідної шихти і температури випалу на інтенсивність кольору пігменту, а також чистоти тону при використанні в якості вихідної сировини відпрацьованого нанесеного кобальт (II, III) – хром (ІІІ) оксидного каталізатора окиснення амоніаку до нітроген (ІІ) оксиду. Підкреслено небезпеку хромоофорних оксидів для навколишнього довкілля та безпосередньо організму людини. Обґрунтовано необхідність переробки та утилізації відпрацьованих каталізаторів як техногенної відходів. Виявлено необхідність повної переробки нанесених каталізаторів з метою не тільки вилучення металів, а й утилізації керамічної складової. Запропоновано використання нанесених відпрацьованих каталізаторів для синтезу керамічних пігментів. В результаті собівартість синтезованого продукту знижується та одночасно сприяє частковому вирішенню питань утилізації промислових відходів і охорони навколишнього довкілля. З використанням відпрацьованого каталізатора були виготовлені зразки пігментів зі структурою муліту. За даними рентгеноструктурного аналізу в складі пігментів були ідентифіковані фази муліту, корунду та шпінелі CoAl₂O₄. Встановлено, що хром (III) оксид не виділяється у вільному стані, а вбудовується в структуру муліту. В ході досліджень встановлено, що інтенсивність забарвлення зростає з підвищенням температури синтезу та концентрації іонів двовалентного кобальту. Чистота тону в отриманих зразках керамічних пігментів мулітового складу залежить від концентрації іонів Со²⁺. Розроблені пігменти витримують температуру до 1473 К та можуть бути рекомендовані для виробництва лакофарбових матеріалів. Доведено доцільність використання техногенних відходів, які містять хромофорні оксиди, для отримання керамічних пігментів. Запропонований спосіб утилізації відпрацьованого нанесеного кобальт (II, III) – хром (ІІІ) оксидного каталізатора дозволяє частково вирішити екологічну проблему зниження кількості відходів, які містять високотоксичні з'єднання кобальту та хрому, з одночасним отриманням синьо-зеленого пігменту.
Дослідження впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню
(НТУ "ХПІ", 2018) Авіна, Світлана Іванівна; Гринь, Григорій Іванович; Школьнікова, Тетяна Василівна
Представлені основні результати досліджень щодо впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню окиснювальним амонолізом метану. Виявлено, що ступінь перетворення реагентів у ціаністий водень залежить не тільки від початкової концентрації, а також і від їх співвідношення в початковій суміші. Доведено, що максимальний ступінь перетворення аміаку та метану досягається при співвідношенні компонентів аміак/метан у реакційній суміші, що дорівнює 0,9-0,95, Максимальний вихід ціаністого водню окислювальним амонолізом метану складає 62-72 % та досягається при співвідношенні компонентів у початковій реакційній суміші при співвідношенні аміак/метан, що дорівнює 0,8-0,9. Досліджено вплив температури на процес утворення ціаністого водню методом Андрусова. Отримані результати досліджень можна використовувати на сучасних азотно-тукових комбінатах для оптимізації процесу синтезу синильної кислоти.