Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Початкова дата: 2020Ключові слова: search.filters.subject.ash spheres

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання золоматеріалів у виробництві конструкційно-теплоізоляційної кераміки
    (Український державний хіміко-технологічний університет, 2020) Щукіна, Людмила Павлівна; Галушка, Ярослав Олегович; Савенков, Анатолій Сергійович; Хлопицький, Олексій Олександрович
    В роботі методом кінцевих елементів досліджений напружено-деформований стан 3D моделей структур з різними типами пор, що імітують поризовану конструкційно-теплоізоляційну стінову кераміку. Встановлено, що на відміну від структур з еліпсоїдними і глобулярними порами структура зі сферичними порами є найбільш міцною. Досліджено відходи теплогенеруючих підприємств (золосфери, золошлак і продукти його переробки) як пороутворюючі компоненти для отримання поризованої кераміки. Досліджений хімічний склад золовідходів, визначено, що вони є алюмосилікатними залізовмісними матеріалами, які класифікуються як низькокальцієві, низькосульфатні, надкислі відходи з температурами ліквідусу в межах 1150–1700 °С, що змінюються залежно від співвідношення Al₂O₃:Fe₂O₃:SiO₂. На основі легкотопкого Суглинку і золовідходів (10–30%) за температури випалу 970 °С одержані пористі керамічні матеріали, для яких вивчено їх макроструктурні показники і властивості. Показано, що для одержання теплоефективної кераміки перспективним є використання золосфер, що надають матеріалам високу пористість (загальна 54,2%, закрита 31%) при недостатньому рівні механічної міцності. Така міцність зумовлена слабкою взаємодією тугоплавкої золосфери, яка містить кварц і муліт, із суглинком в процесі випалу, що перешкоджає утворенню міцного контакту між сферою і керамічною матрицею. Золошлак та продукти його перероблення можуть бути утилізовані в технології стінової кераміки, яка за теплотехнічними характеристиками (густина, теплопровідність) відноситься до малоефективної.