Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

DOI: search.filters.doi.doi.org/10.32838/2663-5941/2019.4-2/12Містить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичне обґрунтування впливу зміни концентрації CO₂ на рівновагу реакції двоступеневої конверсії CO з водяною парою і кінцевий вміст CO в конвертованому газі
    (ВД "Гельветика", 2019) Товажнянський, Леонід Леонідович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Сінческул, Олександр Леонідович
    Водень та його суміші широко використовуються у виробництвах великої кількості важливих хімічних продуктів. Основним сировинним компонентом для промислового отримання водню та його сумішей є природний газ, висока вартість та дефіцит якого в Україні спонукає переходити на альтернативні технології отримання водню або удосконалювати наявні виробництва з метою скорочення споживання природного газу та більш раціонального його використання. У сучасних агрегатах синтезу аміаку після двоступеневої конверсії СО з водяною парою в конвертованому газі залишається 0,45–0,5% об. оксиду вуглецю (ІІ), який у подальшому подається на каталітичне очищення з використанням водню. Тому зменшення вмісту оксиду вуглецю (ІІ) в конвертованому газі спричинить зниження витрати водню на очищення. Крім того, в разі проведення проміжного очищення від оксиду вуглецю (ІV) між першим і другим ступенями конверсії матиме місце отримання додаткової кількості водню і зменшення витрати природного газу, що спричинить певний економічний ефект. На основі кінетичних досліджень реакції конверсії оксиду вуглецю (ІІ) з водяною парою проаналізовано вплив оксиду вуглецю (ІV) на рівноважний ступінь перетворення СО і його рівноважну концентрацію залежно від температури і вмісту CO₂ в реакційній суміші, що подається на другий низькотемпературний ступінь конверсії оксиду вуглецю (ІІ). Також показано вплив зміни співвідношення водяної пари до сухого газу на показники, що впливають на повноту окиснення СО. Результати проведеного всебічного аналізу та розрахунків дозволили запропонувати один із варіантів проведення двоступеневої конверсії оксиду вуглецю (ІІ) з проміжним очищенням від оксиду вуглецю (ІV), що дає змогу підвищити ступінь конверсії СО, отримати додаткову кількість водню для синтезу аміаку і зменшити витрату природного газу.