Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Влияние температуры на процесс пропитки нанесенных катализаторов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Бутенко, Анатолий Николаевич; Привалова, Галина Сергеевна; Авина, Светлана Ивановна; Багрова, И. В.
Влияние концентрации пропиточного раствора в технологии нанесенных катализаторов
(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Привалова, Галина Сергеевна; Бутенко, Анатолий Николаевич; Авина, Светлана Ивановна
Влияние карбамида на выделение нитрата кальция из азотно-кислотного раствора
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Савенков, Анатолий Сергеевич; Белогур, Ирина Сергеевна; Вецнер, Юлана Игоревна
Обоснование выбора исходного сырья для приготовления адсорбента в технологии азотной кислоты
(НТУ "ХПИ", 2008) Дейнека, Дмитрий Николаевич; Гринь, Григорий Иванович; Козуб, Павел Анатольевич; Синицкая, Анна Михайловна; Лавренко, Антонина Александровна; Семенов, Евгений Александрович
Проведено аналіз природної сировини різних родовищ для приготування адсорбенту та зроблено висновок о перевагах використання доломіту Орджонікідзевського родовища. Установлено негативний вплив домішок на фізико-хімічні властивості адсорбенту. Обґрунтовано переваги використання чистих компонентів у порівнянні із природною сировиною. Розглянута залежність складності технологічних операцій приготування адсорбенту від виду використовуваної сировини.
Абсорбция оксидов азота водой, активированной посредством эффекта кавитации
(НТУ "ХПИ", 2010) Мороз, Н. А.; Ворожбиян, М. И.; Лобойко, Алексей Яковлевич; Маркова, Наталья Борисовна; Багдасарян, В. С.
Приведенные результаты исследований по определению эффективности влияния кавитированной воды на степень переработки оксидов азота в азотную кислоту. Полученные результаты свидетельствуют о позитивном влиянии кавитированной обработки воды на процесс кислотообразования в промышленной абсорбционной колонне производства азотной кислоты.
Расчет совмещенных хемосорбционно-экстракционных процессов
(НТУ "ХПИ", 2010) Суворин, А. В.; Савенков, Анатолий Сергеевич; Шмелев, А. С.
На підставі відомої методики розрахунку рівноважного складу оксидів азоту у виробництві нітратної кислоти, запропоновані основи методики розрахунку збільшення ступеня перетворення оксидів азоту в суміщеному хемосорбційно-екстракційному процесі. Проведені приклад та послідовність розрахунку.
Влияние азотной кислоты на состав продуктов взаимодействия с отработанными кобальтсодержащими катализаторами
(НТУ "ХПИ", 2014) Суворин, А. В.; Лобойко, Вячеслав Алексеевич; Савенков, Анатолий Сергеевич; Шутинский, Алексей Григорьевич; Суворин, В. А.
Приведены результаты исследований влияния концентрации азотной кислоты на состав продуктов ее взаимодействия с металлическим кобальтом в интервале температур 20 – 25 °С. Установлены интервалы концентраций азотной кислоты, при которых в качестве побочных продуктов взаимодействия преимущественно образуются нитрат аммония, азот и оксиды азота (I, II, IV). Определена область концентраций азотной кислоты, в которой при взаимодействии с кобальтом наблюдаются минимальные потери связанного азота. Показано, что доля реакций, приводящих к образованию NO и NO2 как побочных продуктов при концентрации азотной кислоты более 10 %, превышает 15 % и в условиях совмещенного хемосорбционно-экстракционного процесса в системе с кобальтсодержащим катализатором достижение такой концентрации азотной кислоты не целесообразно.
Термодинамические исследования системы MgO – MgCl₂
(НТУ "ХПИ", 2006) Гринь, Григорий Иванович; Дейнека, Дмитрий Николаевич; Козуб, П. А.; Лавренко, Антонина Александровна
Розглянуто систему MgО – MgCl₂, проведено термодинамічний розрахунок можливих реакцій за участю сполук магнію в інтервалі температур 298 – 1200 К. Доведено можливість використання хлориду магнію як розчину для приготування адсорбенту. Дано рекомендації з режиму підвищення температури при прожарюванні системи MgО – MgCl₂.
Термодинамические исследования системы CaCl₂ – MgO
(НТУ "ХПИ", 2006) Гринь, Григорий Иванович; Дейнека, Дмитрий Николаевич; Козуб, П. А.; Лавренко, Антонина Александровна; Бондаренко, Людмила Николаевна
In the paper the system СаCl₂ – MgО is studied, the thermodynamic calculation of possible reactions taking into account the magnesium and calcium compounds is fulfilled at the temperature interval 298–1200 K. It is proved that using the magnesium chloride or calcium chloride as solutions for mass preparation the adsorbent composition will be the same. It as determined that the magnesium oxide presence in the adsorbent promotes resistance at the drying and deposition
Изучение процесса поглощения оксидов азота в режиме кавитации
(НТУ "ХПИ", 2004) Мороз, Н. А.; Кобзев, Александр Викторович; Лобойко, Алексей Яковлевич; Багдасарян, В. С.; Ворожбиян, М. И.
The investigation of the process of nitrogen oxides absorption under conditions of hydrodynamic cavitation is carried on. The possibility of the use of this process for the intensification of absorption process as for nitric acid production is shown