Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Анализ образования N₂O в процессе окисления аммиака на платине с использованием математической модели
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2014) Близнюк, Ольга Николаевна; Савенков, Анатолий Сергеевич; Кузнецов, П. В.; Масалитина, Наталья Юрьевна
Проведен анализ образования N₂O и предложена кинетическая модель процесса окисления аммиака до NO на катализаторе на основе металлов платиновой группы с учетом образования N₂O, H₂O, N₂ и физико-химических свойств аммиачно-воздушной смеси и нитрозного газа, которую можно рекомендовать для расчетов реакторов окисления аммиака.
Термодинамічні утворення летких сполук благородних металів
(ФОП Торубара В. В., 2019) Гринь, Григорій Іванович; Хильченко, Г. С.; Трофименко, Д. О.; Дейнека, Дмитро Миколайович; Авіна, Світлана Іванівна
Проаналізувано термодинамічні реакції утворення оксидних сполук платини, родію та паладію. Установлено, що існування газоподібних оксидів платини в інтервалі температур 1200-1300 °К з точки зору термодинаміки малоймовірні. Найбільш термодинамічно стійкими в цих умовах є оксиди Rh₂O і Rh₂O₃. Існування оксиду паладію (ІІ) в конденсованому стані термодинамічно можливо тільки до температури 1150 °К.
Дослідження впливу складу газової суміші на синтез ціаністого водню
(ВД "Гельветика", 2019) Авіна, Світлана Іванівна; Гринь, Григорій Іванович; Дейнека, Дмитро Миколайович
У статті представлені основні результати досліджень щодо впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню окиснювальним амонолізом метану. Встановлено, що за пониженого вмісту одного з реагентів у початковій газовій суміші після реактора синтезу ціаністого водню в контактному газі присутня значна кількість компонентів суміші, що не прореагували. Виявлено, що ступінь перетворення реагентів на ціаністий водень залежить не тільки від початкової концентрації, а також і від їх співвідношення у вихідній суміші. Доведено, що максимальний ступінь перетворення аміаку та метану досягається за співвідношення компонентів повітря / (аміак + метан) в реакційній суміші, що дорівнює 3,1-3,2. Представлені дані впливу одного із компонентів вихідної реакційної суміші, а саме водню на вихід цільового продукту. Встановлено, що оптимальне значення кількості водню у вихідній газовій суміші має бути не більше 3,5%. Отримані результати досліджень можна використовувати на сучасних хімічних підприємствах для оптимізації процесу отримання ціаністого водню.
Research into platinum-based tailings derived from a recovery boiler of the production of nitric acid and its preparation for the extraction of platinum group metals
(Украинский государственный химико-технологический университет, 2018) Avina, S. I.; Loboyko, O. Y.; Markova, N. B.; Sincheskul, O. L.; Bahrova, I. V.
The paper deals with the characterization of platinum-based tailings derived from a recovery boiler of the production of nitric acid. The composition of the tailings was determined and the calcination process was investigated in order to improve the extraction of platinum group metals (PGM) into concentrate. According to the results of the research, the size of the majority (81.6%) of particles of the tailings is less than 0.1 mm. The results of X-ray diffraction and laser mass-spectral analyses indicate that the tailings contain 7.82 wt.% of platinum, 1.56 wt.% of palladium and 0.09 wt.% of rhodium. It also contains carbon and ferromagnetic iron. It is shown that magnetic separation used as a preparatory stage allows extracting about 20 wt.% of ferromagnetic iron from platinum-based tailings of nitric acid production. The influence of various technological parameters on calcination of PGM tailings from recovery boiler was investigated in the temperature range of 1023 to 1173 K. The largest mass loss of the tailings is up to 9 wt.% at 1123 K during 60 min of calcination. X-ray structural analysis of calcinated samples of PMG tailings from recovery boiler of nitric acid production revealed that palladium oxide decomposes and carbon is burned out in the course of calcination. The mass loss of carbon is 1.34 wt.% during 60 min of the heat treatment. It was found out that calcination leads to cracking of PGM which improves extracting process of platinum-based tailings of nitric acid production.
Термодинамічні дослідження утворення оксидів металів платинової групи
(Молодий вчений, 2018) Гринь, Григорій Іванович; Хильченко, Г. С.; Трофименко, Д. О.; Дейнека, Дмитро Миколайович; Авіна, Світлана Іванівна
Проаналізовано термодинамічні реакції утворення оксидних сполук платини, родію та паладію. Установлено, що існування газоподібних оксидів платини в інтервалі температур 1200-1300°К з точки зору термодинаміки малоймовірні. Найбільш термодинамічно стійкими в цих умовах є оксиди Rh₂O і Rh₂O₃. Існування оксиду паладію (ІІ) в конденсованому стані термодинамічно можливо тільки до температури 1150°К. Запропоновано шляхи подальшого дослідження зменшення втрат при окиснені NH₃.
Вплив промоторів лужного характеру на фізико-хімічні показники каталізатора конверсії карбон (II) оксиду водяною парою
(ВД "Гельветика", 2019) Лобойко, Вячеслав Олексійович; Товажнянський, Леонід Леонідович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Сінческул, Олександр Леонідович
Каталітична конверсія карбон (ІІ) оксиду з водяною парою є одним із основних процесів в інтегрованих хімічних технологіях переробки вуглеводнів на продукти зв’язаного азоту. Від активності і стабільності каталізаторів, що використовуються в цьому процесі, залежить глибина переробки СО з Н2О. У цих дослідженнях наведено фізико-хімічні характеристики, такі як питома поверхня, міцність, розподіл пор за ефективними радіусами, активність, кислотність каталізатора низькотемпературної конверсії СО, промотованого лужною добавкою, який має підвищену активність порівняно з існуючим. На основі аналізу цих показників ця інтерпретація ролі лужного промотора в підвищенні якості цього каталізатора. У статті доведено, що використання промотора лужної природи RNa з масовою часткою 0,5% приводить до покращення фізико-хімічних характеристик каталізатора низькотемпературної парової конверсії карбон (ІІ) оксиду. Встановлено, що за умови такого промотування зменшується концентрація Купруму на поверхні цього контакту. Під час прожарювання за температури 225°С протягом 7 год зменшення уявної щільності супроводжується збільшенням питомого об’єму пор з ефективним радіусом від 100 до 500 Å до 65,3%. Така структура каталізатора дає змогу максимально використовувати внутрішню поверхню контакту і збільшити швидкість реакції. Крім того, механічна міцність каталізатора, промотованого лужною добавкою RNa з масовою часткою 0,5%, є на рівні промислового аналога НТК-4. Досліджено питому поверхню цього каталізатора. Її значення склало 81,0 м²/г проти 70,1 м²/г для НТК-4. Дослідний каталізатор має більшу кислотність поверхні. Визначено його активність у реакції низькотемпературної парової конверсії СО. Вона збільшилася на 19,1%. Ступінь перетворення карбон (ІІ) оксиду досягла 91,3%, а для НТК-4 ця величина відповідає 72,2%. Встановлено, що максимальна питома константа швидкості досягається за умови вмісту лужного промотора в каталізаторі на рівні 0,5% мас.
Исследование влияния технологических параметров на выход цианистого водорода
(НТУ "ХПИ", 2019) Авина, Светлана Ивановна; Гринь, Григорий Иванович
Представлены основные результаты исследований по влиянию технологических параметров на образование цианистого водорода окислительным аммонолизом метана. Промышленное производство цианистого водорода является основой производства одного из важных компонентов в золотодобыче - цианида натрия. На сегодняшний день основной способ производства цианистого натрия базируется на нейтрализации синильной кислоты, полученной каталитическим синтезом метана, аммиака и кислорода воздуха на платиноидном катализаторе, раствором щелочи. Этот метод достаточно мало изучен и имеет большие перспективы для дальнейшего его совершенствования. Цель исследования заключалась в установлении оптимального соотношения компонентов начальной газовой смеси и влияние их на выход цианистого водорода, а также исследовать зависимость степени превращения цианистого водорода от температуры процесса. При окислительном аммонолизе метана с учетом неравномерности диффузии газов процесс получения цианистого водорода проводят с небольшим избытком аммиака относительно метана. Установлено, что при пониженном содержании одного из реагентов в начальной газовой смеси после реактора синтеза цианистого водорода в контактном газе присутствует значительное количество непрореагировавших компонентов смеси. Выявлено, что степень превращения реагентов в цианистый водород зависит не только от начальной концентрации, а также и от их соотношения в исходной смеси. Доказано, что максимальная степень превращения аммиака и метана достигается при соотношении компонентов аммиак/метан в реакционной смеси, равном 1 - 1,1. Максимальный выход цианистого водорода при окислительном аммонолизе метана составляет 7,2%. Исследовано влияние температуры на процесс образования цианистого водорода методом Андруссова. Установлено, что повышение температуры процесса получения цианистого водорода окислительным аммонолизом метана оказывает положительный эффект на выход целевого продукта. Полученные результаты исследований можно использовать на современных азотно-туковых комбинатах для оптимизации процесса синтеза синильной кислоты.
Дослідження впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню
(НТУ "ХПІ", 2018) Авіна, Світлана Іванівна; Гринь, Григорій Іванович; Школьнікова, Тетяна Василівна
Представлені основні результати досліджень щодо впливу складу вихідної газової суміші на утворення ціаністого водню окиснювальним амонолізом метану. Виявлено, що ступінь перетворення реагентів у ціаністий водень залежить не тільки від початкової концентрації, а також і від їх співвідношення в початковій суміші. Доведено, що максимальний ступінь перетворення аміаку та метану досягається при співвідношенні компонентів аміак/метан у реакційній суміші, що дорівнює 0,9-0,95, Максимальний вихід ціаністого водню окислювальним амонолізом метану складає 62-72 % та досягається при співвідношенні компонентів у початковій реакційній суміші при співвідношенні аміак/метан, що дорівнює 0,8-0,9. Досліджено вплив температури на процес утворення ціаністого водню методом Андрусова. Отримані результати досліджень можна використовувати на сучасних азотно-тукових комбінатах для оптимізації процесу синтезу синильної кислоти.
Визначення кінетичних параметрів процесу термічної регенерації нанесеного срібного каталізатора
(Технологический центр, Украинская государственная академия железнодорожного транспорта, 2011) Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович; Савенков, Анатолій Сергійович; Русінов, Олександр Іванович
Встановлений порядок реакції термічної регенерації нанесеного срібного каталізатора. Визначені основні кінетичні параметри. Розраховані термодинамічні показники.
Спосіб відновлення каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (II) оксиду водяною парою
(Технологический центр, 2011) Сінческул, Олександр Леонідович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Маркова, Наталя Борисівна
Запропоновано новий спосіб відновлення каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою (СТК). Розглянуто результати досліджень даного процесу за умов використання твердого відновника на основі гексаметилентетраміну.