Кафедра "Право"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3013
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pravo
Кафедра "Право" створена в 1998 році задля розширення та поглиблення правових знань серед студентської молоді. Це був перший досвід створення правової кафедри у технічному закладі вищому освіти. Раніше правові дисципліни викладалися на кафедрі "Соціологія та право".
Першою завідувачкою кафедри "Право" стала Перевалова Людмила Вікторівна, кандидат філософських наук, на той час доцент.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 5 кандидатів юридичних, філософських, педагогічних та економічних наук; 5 співробітників мають звання доцента.
Переглянути
31 результатів
Результати пошуку
Документ Витоки держави загального добробуту(Гарантія, 2019) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Перевалова, Людмила Вікторівна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаУ статті розглядаються еволюції загальних теорій добробуту населення, опис і аналіз вже сформованих і функціонуючих різних моделей розподілу доходів у тому чи іншому суспільстві і головного організатора цього процесу – держави. Розглянуто історичні причини виникнення витоків добробуту, проаналізовано різноманітні точки зору видатних вчених на цю проблему у світі. Розкрито об'єктивний характер підвищення ролі держави в соціальній сфері індустріального суспільства, метою якого виступає не тільки боротьба з бідністю, а й підвищення рівня добробуту всього населення. У статті розширено і поглиблено знання про еволюцію загального добробуту населення. Доведено, що завдяки зусиллям із забезпечення добробуту, незважаючи на відмінності в історичному розвитку, системи соціального захисту більшості країн ЄС охоплюють майже всі соціальні ризики, такі як хвороба, старість, інвалідність, нещасні випадки на виробництві та ін. На прикладах наукових теорій представлені регулятори, якими є економічні, соціальні і правові інститути і механізми, для вивчення цього досвіду тими державами, які ще далекі від ефективного функціонування інституту обов'язкового соціального страхування і становлення розвиненого громадянського суспільства. Наявні сьогодні уявлення про індивідуальний добробут в конкретно-історичний період визначаються офіційними та науковими критеріями, нормами і нормативами такої соціально-економічної категорії, як якість життя. Доведено, що під «державою добробуту» розуміють комплекс економічних, фінансових, соціальних інститутів держави, що здійснює регулювання економічної та соціальної сфер з метою забезпечення повної зайнятості, високого рівня доходів і стабільних цін, а також реалізує програми соціальної допомоги вразливим верствам населення. Доведено, що в найбільш загальному сенсі "держава добробуту – це система політики, в якій відповідальність держави поширюється до відповідальності суспільства за добробут громадян, а її мета – надання всім членам суспільства юридичних, політичних, соціальних прав шляхом справедливого розподілу доходів".Документ Особливості інтелектуальних технологій у політичному житті суспільства(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2018) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Муренко, Олена ЛеонідівнаПроблема формування постметафізичного стилю мислення є однією з центральних у сучасній філософії, що істотно впливає на розвиток загального стилю теоретизування у соціально-гуманітарних науках. Її дослідження важливо для усвідомлення особливостей концептуального базису сучасного філософського світогляду і підстав науки. Інтерес до неї обумовлений тим, що питання, викликані до життя змінами в теоретичній думці, знаходять відображення в культурі, практиці та політичному житті сучасного суспільства.Документ Генеза соціальної політики(Гельветика, 2018) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Муренко, Олена ЛеонідівнаРозглянуто часи зародження, історичного розвитку і становлення в суспільстві соціальної політики. Показана необхідність таких міжнародних організацій, як Організація Об'єднаних Націй, ЮНІСЕФ, Верховна комісія Організації Об'єднаних Націй із прав біженців, Волонтери Організації Об'єднаних Націй.Документ Інструменти подолання безробіття(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Великі амбіції, дрібні кроки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Виховання молоді в системі соціальних норм(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Роль особистості в державі на прикладі фактів біографій співвітчизників(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Особистість в історії вищої школи(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Політична роль жінки в сучасному українському суспільстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Право студентської молоді на одержання матеріальної допомоги(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Перевалова, Людмила ВікторівнаСеред головних напрямів державної молодіжної політики в Україні особливе місце займає правовий захист молоді, що здійснюється з урахуванням економічних інтересів держави, професійних і соціальних можливостей суспільства. На підставі Закону України «Про вищу освіту» автори розглядають права студентської молоді. Серед усіх прав, що надані студентської молоді, звертається увага на право студентів на отримування стипендій та інших видів матеріальної допомоги. Аналізуються нові правила отримання стипендій у вищих навчальних закладах та їх наслідки для матеріального становища сучасної української молоді. Надається характеристика основних видів стипендій: академічної та соціальної. Аналіз законодавчих актів, статистичних та соціологічних даних дозволяє авторам зробити висновок, що введення рейтингової системи нарахуванн я стипендій призведе до суттєвого скорочення кількості одержувачів стипендій. Складання екзаменаційної сесії на відмінні оцінки не гарантує студенту стипендію. Стипендія тепер залежить ще від активності студента у науці, спорті, громадській діяльності. Таким чином, доходять до висновку автори, норми закону обмежують право студентів на матеріальне забезпечення і підтримку з боку держави. Студенти повинні працювати, щоб матеріально себе утримувати або розраховувати на допомогу батьків. Такий стан відображаєть ся на якості навчання. Соціологічні данні свідчать про скорочення чисельності молоді в Україні. В країні набирає оборотів процес від’їзду молоді за кордон для навчання у західних вищих навчальних закладах. Автори аналізують досвід країн Європейського Союзу та США, роль, яку відіграють благодійні фонди та університети у матеріальній підтримці як власних, так і українських студентів. На підставі наведених фактів автори роблять висновок, що при встановленні розмірів студентських стипендій в Україні необхідно враховувати економічну кризу, яка носить стійкий характер. В таких умовах існуюча мінімальна стипендія не забезпечує достатнього матеріального становища студентської молоді. До матеріальної допомоги студентської молоді повинні залучатися благодійні фонди, політичні партії, громадські організації, підприємства і самі вищі навчальні заклади.