Кафедра "Право"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3013

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pravo

Кафедра "Право" створена в 1998 році задля розширення та поглиблення правових знань серед студентської молоді. Це був перший досвід створення правової кафедри у технічному закладі вищому освіти. Раніше правові дисципліни викладалися на кафедрі "Соціологія та право".

Першою завідувачкою кафедри "Право" стала Перевалова Людмила Вікторівна, кандидат філософських наук, на той час доцент.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 5 кандидатів юридичних, філософських, педагогічних та економічних наук; 5 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20243

Налаштування

Автор: search.filters.author.Гаєвая, Олександра ВалентинівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-4061-1987

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Практикум для самостійної роботи студентів з дисципліни "Правознавство"
    (ФОП Панов А. М., 2024) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Кузьменко, Олександр Васильович; Лисенко, Андрій Миколайович; Лисенко, Ірина В'ячеславівна; Перевалова, Людмила Вікторівна; Ткачов, Максим Михайлович
    Посібник містить різноманітний за характером і педагогічною спрямованістю дидактичний матеріал переважно із загальної теорії права, конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного, сімейного і трудового права України. Об’єднані в чотири практикуми навчальні завдання розраховані на репродуктивний, реконструктивний і творчий рівні засвоєння знань та формування вмінь суб’єктів пізнавальної діяльності. Матеріал посібника відповідає змісту програми навчальної дисципліни «Правознавство», затвердженої кафедрою права НТУ «ХПІ». Видання призначене для студентів технічних та інших неюридичних спеціальностей, які вивчають правознавство, усіх, хто цікавиться цією галуззю знань.
  • Ескіз
    Документ
    Державне управління – системне суспільне явище
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Лисенко, Ірина В'ячеславівна
    У статті досліджується, яким чином відбувається становлення громадянського суспільства в країні, яке наукове переосмислення потрібно для визначення місця влади в державному управлінні. Відстежується шлях становлення державного управління, політичної системи, державних інститутів від періоду Давньоруської держави до сьогодення. Аналізуються зародки проблем теорії та практики соціального управління та політики Стародавнього світу у становленні держав у світі. Зазначається цінність держави як філософсько-правової теорії і практики організації політичної влади і управління суспільством. Висвітлюється відстоювання ідей верховенства закону, вимог дотримуватися правової справедливості, договірної концепції держави. Розкривається сутність управління, в якому первинною складовою виступає людина, її свідома діяльність. Висвітлюється два підходи для розуміння змісту державного управління: «американський» та «європейський». Аналізуються різні погляди науковців на визначення поняття «державне управління». Розглядаються етапи еволюції управлінської (менеджерської) школи і визначається термін «соціальне управління». Висвітлюються різні підходи цього «механізму впливу» на суспільство. Визначаються два підходи управління: «менеджеризм» і теорія «наукового управління суспільством». Розкривається значення поняття «адміністрація», і як воно трактується з різних точок зору. Висвітлено розгляд цього поняття у зарубіжній практиці, і, відповідно, в Україні. Розкрито поняття «публічне адміністрування» і визначено «механізм» його дії. Розглядаються суб’єкти публічного управління: органи виконавчої влади, їх апарати, посадові та службові особи; виконавчі органи і посадові особи місцевого самоврядування, посадові та службові особи виконавчих органів місцевого самоврядування. Висвітлюються характерні ознаки трансформації пострадянського державного управління в публічне адміністрування.
  • Ескіз
    Документ
    Молода особистість у системі соціальних зв’язків сьогодні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Перевалова, Людмила Вікторівна; Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна
    У статті досліджується проблема самореалізації молоді, її переходу від навчання до роботи. Визначаються характерні риси молодої особистості: самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні стосунки, потреби, інтереси, мотиви. Аналізуються основні причини і передумови виникнення проблем молоді. Висвітлюються особливості і механізми соціальної поведінки особистості, визначаються спонукальні чинники їх потреб і інтересів. Розкриваються основні шляхи людини в історичному аспекті на підставі аналізу науковцями-дослідниками. Визначається один із кроків – обрання майбутньої професії, для готовності усвідомлення суспільного і особистісного значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, позитивно ставитися до різних видів праці. Розглядається питання молодіжного безробіття, як соціально-економічного явища, розвитку і становлення особистості, розпаду шлюбів, збільшення кількості злочинів, зменшування народжуваності, поширення наркоманії та алкоголізму. Висвітлюються основні причини виникнення безробіття, процеси міграції, недосконалість програм розвитку молоді, диспропорції між попитом та пропозицією на ринку праці, невідповідність кваліфікації молодих спеціалістів вимогам роботодавців, недосконалість законодавства з питань зайнятості, суперечності щодо вікових меж молоді України, недостатня поінформованість абітурієнтів про потреби ринку. Зазначення того, що всі ці фактори спричиняють дисбаланс між попитом і пропозицією, що це і є основною причиною безробіття. В ході дослідження виявляються і додаткові причини молодіжного безробіття, а саме: зниження попиту на низку професій, відсутність професійного досвіду, проблема дискримінації жінок під час прийому на роботу, соціальна і психологічна нестабільність, нездатність з боку роботодавця оцінити такі переваги молоді, як мобільність, гнучкість і здатність до навчання, неправильно обрана професія тощо.