Кафедра "Право"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3013
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pravo
Кафедра "Право" створена в 1998 році задля розширення та поглиблення правових знань серед студентської молоді. Це був перший досвід створення правової кафедри у технічному закладі вищому освіти. Раніше правові дисципліни викладалися на кафедрі "Соціологія та право".
Першою завідувачкою кафедри "Право" стала Перевалова Людмила Вікторівна, кандидат філософських наук, на той час доцент.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 5 кандидатів юридичних, філософських, педагогічних та економічних наук; 5 співробітників мають звання доцента.
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Право у філософської системи знань(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сємко, Михайло ОлександровичДокумент Філософія права та її значення в процесі реформування правової системи України(2023) Сємко, Михайло ОлександровичУ статті надано загальнотеоретичну характеристику філософії права і розкрито її роль та значення в процесі реформування правової системи України. Реформа повинна спрямовуватися насамперед на суспільний розвиток України у відповідність до політично задекларованих і конституційно закріплених ідеалів і принципів свободи, справедливості, демократії, на створення правових передумов для подальшого розвитку суспільства в умовах політичної та економічної свободи її громадян. Автор зазначає, що багато інших сучасних викликів потрібно сьогодні вирішувати, на наш погляд, як з позицій філософії, так і враховуючи положення чинної правової системи України та перспективні напрями її можливого позитивного реформування. Дослідження спрямоване на розробку концепції нового сприйняття функцій і змісту філософії права, яка має спиратися на філософії відповідних галузей права та інтегрувати головні напрями подальшого руху правової системи в єдину узгоджену модель з метою охорони й захисту прав та інтересів людини і громадянина в Україні. Автором запропоновано виділити нову функцію філософії права – визначення мети і системного напряму реформування правової системи України, а також способів досягнення мети через удосконалення діяльності і використання наукового потенціалу. В дослідженні зазначено, що сучасні тенденції розвитку правової системи України спрямовані на вирішення тактичних завдань у різних сферах держави, встановлюється стратегічна мета її реформування – самодостатня держава Україна. Саме ця мета й має визначати пріоритети у розвитку правової системи України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Філософія права в Україні – це якісно нова форма філософського осмислення процесів право – і державотворення в Україні і має вагому роль в реформуванні правової системи держави.Документ Фактори розвитку вітчізняного державного будівництва: теоретико-правовий аспект(2023) Новікова, М. М.; Сємко, Михайло ОлександровичСтаття присвячена встановленню факторів, які сприяють розвитку вітчизняного державного будівництва. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю встановлення причин трансформації державного будівництва у сучасний період. Аналіз наукових публікацій дав можливість встановити множинність факторів розвитку державного будівництва. Це стало підставою для практики узагальнення означених факторів в системі вивчення державного будівництва. Зроблено висновок, що фактори розвитку державного будівництва є системою чинників та умов, які сприяють процесу формування механізму держави. Акцентовано увагу на проблемах організаційно-правової сфери державного будівництва. До них віднесено: 1)відсутність належного нормативного забезпечення зв’язків між регіонами; 2) необхідність вдосконалення системи адміністративно-територіального устрою; 3) потреба у законодавчому врегулюванні порядку вирішення конфлікту компетенцій між органами публічної влади; встановлення порядку розгляду компетенційних спорів; 4) необхідність удосконалення фінансового законодавства у бюджетній та податковій сферах; 5) забезпечення підготовки та перепідготовки посадових осіб органів публічної влади; 6) формування системи е-урядування, впровадження єдиної системи електронного документообігу, захисту публічної інформаційної інфраструктури тощо. Привернуто увагу до важливості ідеологічних факторів державного будівництва як рушійної сили розвитку механізму держави в контексті національної ідеї. Актуальним визначається формування стратегії розвитку української державності на ідеологічно-правових засадах. До системи факторів, які сприяють формуванню державного будівництва у дослідженні віднесено правові, організаційні, філософські, етичні та ідеологічні. Обґрунтовано, що організаційні, філософські, етичні та ідеологічні фактори у разі їх закріплення у нормах права формують нову систему правових факторів.Документ Розвиток інституту безоплатної правової допомоги в Україні в контексті європейських стандартів(Українсько-польське наукове видавництво "Liha-Pres", 2022) Сємко, Михайло ОлександровичДокумент Громадські ініціативи та громадські слухання в Україні на сучасному етапі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сємко, Михайло ОлександровичОдним із ключових та найбільш поширених інструментів взаємодії влади та громадян є громадські ініціативи і слухання. Автор наголошує, що новітні демократичні тенденції управління на місцях відіграють величезну роль у вирішенні проблем місцевого значення та визначенні векторів місцевого розвитку. У статті аналізуються проблеми співпраці органів державної влади з різноманітними неурядовими організаціями громадянського суспільства та визначаються шляхи й напрями її активізації. Автор зазначає. що громадські слухання є одним із механізмів узгодження інтересів різноманітних груп, що показують зацікавленість у розв’язанні тієї чи іншої проблеми, яка має суспільний інтерес. У багатьох демократичних країнах світу громадські слухання є тією особливою формою залучення громади до процесу прийняття управлінських рішень, якої вимагає законодавство. Громадські слухання є дуже поширеним механізмом демократії на місцевому рівні у більшості демократичних країн – це діалог між місцевою владою та самою громадою. У дослідженні особлива увага акцентується на ролі громадянського суспільства у формуванні нових принципів співробітництва органів публічної влади та громадянського суспільства. Створення умов для громадсько-політичного діалогу всіх груп суспільства, які мають відмінні інтереси, всебічна підтримка ідеї громадянського миру повинна стати основою подальшого розвитку української державності, розвитку розгалуженої системи взаємодії державної влади з громадянським суспільством, різноманітними недержавними організаціями. В контексті ефективного залучення громадян у процес реалізації політики саме діяльність громадських ініціатив та громадських слухань має ключове значення.Документ Нормативна підстава юридичної відповідальності в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сємко, Михайло ОлександровичДокумент Реалізація зниження навантаження на органи досудового судочинства з урахуванням європейського досвіду(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сємко, Михайло Олександрович; Ларінцева, Надія ВікторівнаДокумент Нормотворча діяльність ООН щодо забезпечення інформаційної безпеки у воєнній сфері(2022) Сємко, Михайло ОлександровичСтаття присвячена аналізу діяльності ООН щодо забезпечення інформаційної безпеки у воєнній сфері. Встановлено, що міжнародна інформаційна безпека посідає провідне місце в системі міжнародних інформаційних відносин. У дослідженні під міжнародною інформаційною безпекою розуміється стан захищеності інформаційного середовища суспільства шляхом застосування сукупності економічних, політичних, юридичних заходів. Аналізом резолюцій ООН встановлено, що інформаційна безпека складається з трьох основних складових: протидія кіберзлочинності, протидія тероризму і забезпечення безпеки у воєнній сфері. Зроблено акцент на тому, що в резолюціях ООН більше уваги приділяється протидії кіберзлочинності та тероризму. Відповідно, міжнародна інформаційна безпека у воєнній сфері приділено набагато менше уваги. У ході дослідження встановлено, що ООН було прийнято 25 резолюцій, які стосуються досягнень у сфері інформатизації і телекомунікації у контексті міжнародної безпеки. Питання воєнної безпеки у сфері ІКТ набуло актуального значення лише з 1998 року. При цьому у резолюціях ООН розгляд питання воєнної безпеки у сфері міжнародної інформаційної безпеки носив більше декларативний характер. Починаючи з 2015 року у резолюціях ООН акцентується увага на можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій під час міжнародних конфліктів. У 2018 році резолюція ГА ООН A/73/27 від 19.11.2018 року закріплює звід з 13 правил відповідальної поведінки держав у сфері інформатизації і телекомунікації. У 2021 році на підставі Доповіді Робочої групи відкритого складу по питанням безпеки у сфері використання ІКТ та самих ІКТ 2021-2025 років чітко визначається необхідність застосування норм, принципів та звичаїв міжнародного права у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки. Підкреслюється необхідність формування нових норм, що регулюють міжнародну інформаційну безпеку у тому числі у воєнній сфері.Документ Роль правоохоронних органів у демократичній державі(2022) Сємко, Михайло ОлександровичДокумент Електронна інформація як докази(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сємко, Михайло Олександрович; Крахмальов, Олександр ВікторовичШироке використання цифрової техніки як у повсякденному житті, так і у правоохоронній діяльності, ставить питання про використання цифрової інформації у доведенні у кримінальному упровадженні. Проте, єдиного визначення до цього часу не існує. Так, досить часто термін «цифрова інформація» визначається як інформація у вигляді сигналів будь-якої фізичної природи, що зафіксована на машинних носіях, зміст та/або властивості якої встановлюють наявність або відсутність обставин, що підлягають доведенню у кримінальному упровадженні. Важливо розуміти, що така інформація може створюватися, передаватися, зберігатися тощо не лише за допомогою комп’ютерної техніки, а й з використанням іншої апаратури (диктофони, цифрові фотоапарати, відеокамери, смартфони тощо). Цифрова інформація має об’єктивний характер. Це обумовлено тим, що її фіксування на цифровому носії відбувається без перероблення свідомістю людини – у тій формі, в якій вона об’єктивно існувала незалежно від сприйняття особи, яка її закріплює. Найчастіше ця інформація створюється поза рамками кримінального упровадження не для доведення її до відома органів досудового розслідування або суду, а зовсім з іншою метою. Наприклад, камери відеоспостереження можуть встановлюватися з охоронною метою або з метою профілактики і боротьби з правопорушеннями. Здійснення відеозапису виключає участь людського чинника, оскільки фіксація події відбувається в автоматичному режимі. Як наслідок, інформація, отримана подібним чином, має об’єктивний характер. Чинний КПК поняття «електронні докази» не містить, проте аналіз інших процесуальний кодексів (зокрема, КАС, ГПК та ЦПК) дозволяє встановити, що під цим поняттям розуміється інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.