Кафедра "Право"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3013

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pravo

Кафедра "Право" створена в 1998 році задля розширення та поглиблення правових знань серед студентської молоді. Це був перший досвід створення правової кафедри у технічному закладі вищому освіти. Раніше правові дисципліни викладалися на кафедрі "Соціологія та право".

Першою завідувачкою кафедри "Право" стала Перевалова Людмила Вікторівна, кандидат філософських наук, на той час доцент.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 5 кандидатів юридичних, філософських, педагогічних та економічних наук; 5 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародні підходи соціально-трудових відносин та ведення бізнесу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Юр'єва, Ірина Анатоліївна; Гаряєва, Ганна Михайлівна
    Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, тому актуальним питанням для України є дослідження теоретичних засад регулювання соціально-трудових відносин в країнах із розвиненою ринковою економікою, а саме на прикладі країн Європейського Союзу, з метою підвищити ефективність національного трудового законодавства. Соціально-трудові відносини залежно від способу їхнього регулювання, методів розв'язання проблем класифікують за типами. Тип соціально-трудових відносин визначається їх характером, способами їх регулювання. Світовий досвід, накопичений країнами з розвиненою ринковою економікою, має у своєму арсеналі різноманітні моделі соціально-трудових відносин. Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. i. У зарубіжній соціальній практиці стали загальновизнаними три моделі соціальної держави, а відповідно і соціальної політики: ліберальна (англосаксонська), континентальноєвропейська (консервативнаі скандинавська (соціально-демократична). В основу цієї класифікації покладені принципи доступності, ступені охоплення населення та перерозподілу доходів у системах соціального забезпечення. Розглянуто практику впливу на трудові відносини на прикладі регулювання зайнятості населення, де основною задачою фінансового впливу на зайнятість — це стимулювання збереження старих і створення нових робочих місць, а також залучення в трудову діяльність мало конкурентоспроможних на ринку праці груп населення Це здійснюється шляхом створення найсприятливішого клімату для тих підприємців, які у своїй діяльності сприяють реалізації соціально-економічних задач. Міжнародна організація праці у своїх документах дотримується позиції, що єдиної моделі соціального партнерства, яка була б придатна для всіх країн не існує.
  • Ескіз
    Публікація
    Financial and technological leverage in the system of economic evaluation of innovative technologies
    (Харківський навчально-науковий інститут "Університет банківської справи", 2017) Pererva, P. G.; Kosenko, A. P.; Kobielieva, Tatiana Aleksandrovna; Tkachev, Maksim Mikhailovich; Tkacheva, Nadezhda Petrovna
    The article examines the conceptual, theoretical and methodological guidelines for economic evaluation of innovative technologies through financial and technological leverage. The concept of financial-technological linkage was developed with the aim of establishing a relationship between technological efficiency and effectiveness of operational and financial activities of the enterprise. The authors have developed measurement technology and the use of technological linkage as a tool for assessing commercial potential of new technologies, which allows establishing a link between technological efficiency and effectiveness of operational and financial activities of the engineering enterprise. It is proved that the concept of technological linkage explains how the creation of new technologies can raise the value of the business, exceeding significantly the value of the underlying technological innovations taken in isolation. In addition, there is a real possibility of effective monitoring of the economic impact (need, usage, efficiency) from the use of development, the exclusive rights which are at the disposal of the enterprise. Determined that the level of commercial potential of intellectual technology is not limited only to the influence of technological leverage. The potential power can be represented as a dependence of the level of commercial potential of several very important factors that act in parallel. They proposed to include the following, the most important components of the level of commercial potential of innovative technology: the lever of the early stages of the life cycle of an innovative product; the lever of the developer technological innovations; financial leverage. The effect of financial and technological leverage depends on innovation activity and innovation capacity of the enterprise–the developer of a technological product. Its value is usually higher for industries with higher technological level of production, which is very typical for innovative enterprises.
  • Ескіз
    Публікація
    Compliance program of an industrial enterprise: the essence and content
    (Miskolci Egyetem Gazdaságtudományi Kar, 2017) Pererva, P. G.; Kosenko, Oleksandra; Tkachov, M. M.
    The article gives a scientific analysis of the term «compliance» is used to denote the continuous efforts of the organization to comply with all applicable domestic and foreign laws, regulations and rules applicable to its activities, including its own internal corporate policies and procedures. For many years compliance was of great significance only in industries that have traditionally heavily regulated, such as healthcare and financial services. However, after the entry into force of the anti-corruption legislation in Ukraine in all industries have been regulated tightly enough, and for each legal entity (or unit) there was a need for tight monitoring of compliance with industrial enterprises of the countless existing laws, rules and regulations. Ultimately, the essence of a robust compliance program is not only to avoid investigation, but for the most part in the formation of the ethical environment in which business can thrive.
  • Ескіз
    Публікація
    Розвиток організаційних структур управління машинобудівними підприємствами
    (НТУ"ХПІ", 2016) Ковальов, Євген Володимирович; Заруба, Віктор Яковлевич; Ткачов, Максим Михайлович; Перерва, Петро Григорович
    У статті доведено, що організаційні системи управління промисловими підприємствами мають високий рівень економічної небезпеки. Обгрунтовано, що перспективною організаційною формою підприємства, спроможного забезпечити інноваційний розвиток, конкурентоспроможність на світових ринках і зміцнення економічної безпеки вітчизняних промислових піджприємств, є корпоративна форма організації виробництва.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин
    (НТУ "ХПІ", 2016) Ткачов, Максим Михайлович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністі 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2016. У дисертації на прикладі ринку автозапчастин сформовано науково-методичні підходи та рекомендації щодо визначення повного комплексу майнових та немайнових збитків правовласників від порушення їх виключних прав. Запропоновано у введеному визначенні категорій "контрафакт", "шкода" і "збитки" враховувати їх різну економіко-правову природу, що дозволяє з системних позицій визначати сутність контрафактної діяльності та її наслідки. Досліджено теоретико-методичні засади формування ринку автозапчастин з урахування контрафактної продукції. Доведено, що на ринках з контрафактною складовою існують дві крапки ринкової рівноваги, які визначають момент перетину кривої попиту кривими пропозиції, одна з яких відповідає ринку оригінальних, а інша – сумісному ринку оригінальних та контрафактних виробів. Запропоновано структурно-блочну модель визначення збитків правовласників від порушення виключних прав, яка включає в себе наступні цільові (однорідні) групи: прямі (реальні) збитки правовласника, супутні збитки, упущена вигода та моральна шкода. Розроблено комплекс методичних рекомендацій по визначенню кожного з структурних елементів основних блоків збитків правовласників при порушенні їх виключних прав.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин
    (НТУ "ХПІ", 2016) Ткачов, Максим Михайлович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальністі 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2016. У дисертації на прикладі ринку автозапчастин сформовано науково-методичні підходи та рекомендації щодо визначення повного комплексу майнових та немайнових збитків правовласників від порушення їх виключних прав. Запропоновано у введеному визначенні категорій "контрафакт", "шкода" і "збитки" враховувати їх різну економіко-правову природу, що дозволяє з системних позицій визначати сутність контрафактної діяльності та її наслідки. Досліджено теоретико-методичні засади формування ринку автозапчастин з урахування контрафактної продукції. Доведено, що на ринках з контрафактною складовою існують дві крапки ринкової рівноваги, які визначають момент перетину кривої попиту кривими пропозиції, одна з яких відповідає ринку оригінальних, а інша – сумісному ринку оригінальних та контрафактних виробів. Запропоновано структурно-блочну модель визначення збитків правовласників від порушення виключних прав, яка включає в себе наступні цільові (однорідні) групи: прямі (реальні) збитки правовласника, супутні збитки, упущена вигода та моральна шкода. Розроблено комплекс методичних рекомендацій по визначенню кожного з структурних елементів основних блоків збитків правовласників при порушенні їх виключних прав.