Кафедра "Право"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3013

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pravo

Кафедра "Право" створена в 1998 році задля розширення та поглиблення правових знань серед студентської молоді. Це був перший досвід створення правової кафедри у технічному закладі вищому освіти. Раніше правові дисципліни викладалися на кафедрі "Соціологія та право".

Першою завідувачкою кафедри "Право" стала Перевалова Людмила Вікторівна, кандидат філософських наук, на той час доцент.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 5 кандидатів юридичних, філософських, педагогічних та економічних наук; 5 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2016 - 201912020 - 20242

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-5182-2838Ключові слова: search.filters.subject.право

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Політико-правова доктрина солідаризму
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Перевалова, Людмила Вікторівна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчального курсу "Правові засади інтелектуальної власності"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перевалова, Людмила Вікторівна; Лисенко, Ірина В'ячеславівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Ткачов, Максим Михайлович
    Освіта, науково-технічний рівень національного виробництва, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес в цілому значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності українського суспільства. ХХІ століття – це століття знань, де основною рушійною силою стає інтелектуальна власність, рівень якої визначається усвідомленням значення цієї діяльності для розвитку суспільства. Якісна правова охорона об’єктів інтелектуальної власності є гарантією розвитку наукового прогресу. У сучасних умовах будь-який вид доцільної діяльності людини – виробництво, оборона, охорона здоров’я тощо – неможливі без належного науково-технічного забезпечення, соціально-економічний прогрес суспільства взагалі є неможливим без духовного розвитку. Усі новітні досягнення у галузі науки, літератури, мистецтва, виробництва є результатом творчої діяльності людини і є об’єктом інтелектуальної власності. Конституція України та Цивільний кодекс України гарантують кожному громадянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Для того, щоб навчатися захищати власні права, права інших власників на об’єкти інтелектуальної власності, необхідно набувати певні знання у зазначеній сфері, вміти ними користуватися на практиці. Навчальний курс "Правове засади інтелектуальної власності" складається з розділів "Авторське право та суміжні права", "Патентне право" та "Міжнародне право і співробітництво в галузі інтелектуальної власності".
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до практичних занять з навчального курсу "Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки у національному та міжнародному співробітництві"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Перевалова, Людмила Вікторівна; Лисенко, Ірина В'ячеславівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна
    На сучасному етапі розвитку людської цивілізації інформація стає стратегічно важливим ресурсом, від ефективного використання якого залежить безпека держави й перспективи формування та подальшого розвитку демократичного суспільства. Одночасно зі зростанням ролі інформації підвищується й важливість її захисту, яка забезпечується шляхом застосування інструментів інформаційної безпеки, що набуває особливої актуальності в умовах війни. Захист інформації є надзвичайно важливою складовою національної безпеки держави. Інформаційна безпека є складним, системним, багаторівневим явищем, на стан і перспективи розвитку якого мають безпосередній вплив зовнішні та внутрішні чинники, такі як політична обстановка у світі та внутрішньополітична обстановка в державі; наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз; стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни.