Кафедра "Право"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3013

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pravo

Кафедра "Право" створена в 1998 році задля розширення та поглиблення правових знань серед студентської молоді. Це був перший досвід створення правової кафедри у технічному закладі вищому освіти. Раніше правові дисципліни викладалися на кафедрі "Соціологія та право".

Першою завідувачкою кафедри "Право" стала Перевалова Людмила Вікторівна, кандидат філософських наук, на той час доцент.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 5 кандидатів юридичних, філософських, педагогічних та економічних наук; 5 співробітників мають звання доцента.

Переглянути

Фільтри

2016 - 201912020 - 20212

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.legal regulation

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Правочинність обігу дорогоцінних металів в Україні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Сємко, Михайло Олександрович; Ларінцева, Надія Вікторівна
    Розглянуто нормативно-правові аспекти, що визначають правові та організаційні засади адміністративно-правового регулювання обігу дорогоцінних металів в Україні та доведено наявність суттєвих обмежень встановлених законодавством України.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми взаємозалежності нормативних та індивідуальних актів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кузьменко, Олександр Васильович
    У статті здійснюється спроба розробки теоретичних аспектів взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Досліджуються особливості забезпечення дії закону за допомогою підзаконного акту, конкретизації норми права шляхом видання правозастосовного акту, подолання колізій та прогалин в законодавстві. Доводиться, що правові акти відіграють у механізмі правового регулювання різні ролі – утворюють основу згаданого механізму, відбивають правозастосовну діяльність компетентних органів і правову активність учасників суспільних відносин. Стверджується, що найбільш загальним чином правові акти можна поділити на нормативні і індивідуальні. Акти, що одночасно містять нормативно-правові та індивідуально-правові приписи є змішаними. У статті обґрунтовується, що доцільно виокремлювати чотири аспекти взаємодії нормативно-правових і індивідуально-правових актів в механізмі правового регулювання. Перший: забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Другий: конкретизація нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Третій: подолання недоліків нормативноправових актів за допомогою індивідуально-правових актів. Четвертий: припинення дії нормативно-правових актів шляхом видання індивідуально-правових актів. У статті підкреслюється, що забезпечення функціонування нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів відбувається за рахунок включення до механізму правового регулювання додаткової ланки – правозастосування. Автор виходить з того, що конкретизація положень нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів передбачає застосування так званих дискреційних правових норм, що дають правозастосувачам свободу у вирішенні справи. Зазначається, що подолання недоліків нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів полягає у заповненні прогалин в праві шляхом застосування аналогії та усуненні колізій у законодавстві за допомогою колізійних норм, правоположень, тлумачення. У статті зазначається, що припинення дії нормативно-правових актів за допомогою індивідуально-правових актів здійснюється шляхом їх скасування або призупинення.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття джерел моралі та права
    (НТУ "ХПІ", 2016) Сємко, Михайло Олександрович; Шаблевська, Ірина Юріївна
    Розглянуто та проаналізовано взаємний зв’язок та взаємний вплив понять моралі та права. Доведено первісність моральних принципів, як основи для створення правового механізму у суспільстві. Досліджено механізм перетворення моральних засад у правові норми. Стверджена думка, про набуття сили правом лише у випадку, коли його норми містять у собі мораль, моральні цінності. Розкрита проблема принципу моральності права та пошуку засобів забезпечення дії цього принципу у суспільстві. Проаналізовані ступені регулятивної функції моралі та права у взаємовідносинах між людьми у суспільстві. Приведені елементи схожості та різниці між поняттями права та закону. Також, виявлено невідповідність між принципами моралі та права у сучасному законодавстві держави.