Кафедра "Управління проєктами в інформаційних технологіях"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3207

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/pm

У 2024 році змінено назву кафедри "Стратегічного управління". Нова назва "Управління проєктами в інформаційних технологіях" (наказ №209Д від 29.05.2024 р.)

За наказом ректора професора Л. Л. Товажнянського в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут” у 2000 році була заснована перша в Україні кафедра "Стратегічне управління". Першим її завідувачем став доктор технічних наук Ігор Володимирович Кононенко.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Колектив кафедри має значний досвід консалтингу та проведення тренінгів для бізнес структур та органів влади.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук; 7 кандидатів наук: 6 – технічних , 1 – економічних; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 151

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Програмування, бази даних і знань"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лисенко, Антон Олександрович; Лисенко, Олександр Олександрович
У сучасному світі інформаційних технологій бази даних є фундаментом для зберігання, обробки та управління великими обсягами даних. Дисципліна "Програмування, бази даних і знань" надає студентам можливість глибоко ознайомитися з основами проектування, створення та оптимізації баз даних, а також взаємодії з ними через програмні додатки. Ці методичні вказівки мають на меті ознайомити студентів з ключовими аспектами роботи з базами даних, починаючи від концептуального проектування та нормалізації, до реалізації складних запитів і розробки програмних інтерфейсів для роботи з даними. Ми розглянемо важливість використання реляційних і нереляційних моделей даних, а також методи забезпечення цілісності, безпеки та ефективності баз даних. У рамках навчальної програми передбачено серію лабораторних робіт, кожна з яких зосереджена на конкретному аспекті роботи з базами даних. Ви отримаєте практичний досвід роботи з такими інструментами та технологіями, як SQL, PostgreSQL, SQLAlchemy, а також навчитеся використовувати ці технології для створення ефективних і надійних додатків. Кожне лабораторне завдання включає детальний опис, теоретичні основи, практичні приклади та корисні поради. Ви знайдете рекомендації щодо використання додаткових ресурсів для самостійного вивчення та розширення знань у цій області. Лабораторні роботи спрямовані на те, щоб допомогти вам закріпити отримані знання та набути навичок, необхідних для професійної роботи з базами даних. Для успішного засвоєння матеріалу необхідні базові знання в області програмування, розуміння основних принципів роботи баз даних та комп'ютерних систем. Ми сподіваємося, що ваша цікавість, бажання вчитися та експериментувати допоможуть вам стати кваліфікованим фахівцем у цій динамічній та затребуваній сфері, а набутий практичний досвід та глибоке розуміння принципів роботи з базами даних стануть міцною основою для вашого подальшого професійного розвитку.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Основи Python для Data Science"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лисенко, Антон Олександрович; Лисенко, Олександр Олександрович
Курсова робота з дисципліни «Основи Python для Data Science» виконується студентами спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» на 3 курсі навчання. Мета виконання курсової роботи полягає в отриманні практичних навичок в галузі розробки програмних засобів, що використовують методи інтелектуального аналізу даних. Задачі курсової роботи: - узагальнення та поглиблення теоретичних та практичних знань, отриманих під час вивчення методів та засобів інтелектуального аналізу даних; - отримання практичних навичок розробки програмного забезпечення для виконання інтелектуального аналізу даних; - закріплення навичок оформлення програмної документації. Після завершення курсової роботи студент повинний здати керівнику: - пояснювальну записку до курсової роботи у друкованому або електронному вигляді; - слайди презентації; - розроблене програмне забезпечення. Захист курсової роботи проводять за графіком, затвердженим керівником робот. В процесі захисту виявляються загальнонауковий та професійний рівні студента. Під час захисту студент повинен продемонструвати основні рішення та розробки, виконані ним самостійно та обґрунтувати їх. Загальна оцінка за курсову роботу включає оцінку змісту та рівня виконання пояснювальної записки і графічної частини, оцінку доповіді студента під час захисту, своєчасність виходу студента на захист роботи, оцінку якості та функціональності розробленого програмного забезпечення.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Основи Python для Data Science"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Лисенко, Антон Олександрович; Лисенко, Олександр Олександрович
Великі дані стали невід'ємною частиною нашого цифрового світу, відкриваючи нові можливості для здобуття знань. Дисципліна "Основи Python для Data Science" дозволяє усвідомити основні концепції, технології та принципи, які є фундаментом аналізу даних. Мета цих методичних вказівок – надати студентам базове розуміння методів підготовки та очищення даних для їх подальшої обробки за допомогою алгоритмів машинного навчання. Ви отримаєте можливість ознайомитися з ключовими інструментами та бібліотеками Python, а також техніками, необхідними для аналізу даних. Методичні вказівки складаються з восьми практичних завдань, кожне з яких зосереджене на конкретному аспекті аналізу даних. Кожне завдання включає опис задачі, необхідні теоретичні матеріали, приклади коду та практичні поради для вирішення конкретних проблем. Для успішного виконання завдань необхідно мати базові знання з програмування, математичної статистики та лінійної алгебри. Важливо також мати бажання експериментувати та вдосконалювати свої навички. Систематичний підхід та увага до деталей у виконанні кожної роботи дозволять вам отримати максимальну користь та розвинути навички в цій захоплюючій сфері.
Розробка інформаційної системи управління діяльністю ІТ-компанії
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Толокнєєва, О. В.; Кононенко, Ігор Володимирович
Методичні вказівки щодо структури та змісту пояснювальних записок дипломних робіт бакалавра за спеціальністю 122 "Комп'ютерні науки"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гринченко, Марина Анатоліївна; Кононенко, Ігор Володимирович; Лобач, Олена Володимирівна; Копп, Андрій Михайлович; Шуба, Ірина Володимирівна
Методичні вказівки містять опис вимог до обов’язкової структури та мінімального змісту пояснювальних записок дипломних робіт бакалавра, студентів, які навчаються за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки» освітньої програми «Комп’ютерні науки».
Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проєктами
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024)
Подано тези доповідей науково-практичної конференції «Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проєктами» за теоретичними та практичними результатами наукових досліджень і розробок, які виконані викладачами вищої школи, науковими співробітниками, аспірантами, студентами, фахівцями різних організацій і підприємств. Для викладачів, наукових працівників, аспірантів, студентів, фахівців.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Якість і тестування програмного забезпечення"
(2023) Лобач, Олена Володимирівна; Шуба, Ірина Володимирівна
Лабораторні роботи з дисципліни «Якість та тестування програмного забезпечення» відіграють важливу роль у формуванні глибокого розуміння та практичних навичок у сфері розробки програмного забезпечення. У світі, де інновації швидко стають стандартом, важливість гарантування високої якості програм стає критичною для будь-якого проєкту. Поширення програмного забезпечення у всіх сферах життя підкреслює необхідність навичок у сфері тестування. Від ігор до бізнес-додатків, від мобільних додатків до вбудованих систем - кожен програмний продукт потребує не лише функціональності, але й високої якості та надійності. Метою цієї дисципліни є надання студентам глибокого розуміння основних принципів, методів та інструментів, які стосуються забезпечення якості та проведення тестування програмного забезпечення. Головна мета - підготовка фахівців, які здатні забезпечити високу якість програм через систематичне тестування, аналіз та вдосконалення процесів розробки. Ключові компетентності, які отримають студенти: 1) розуміння тестування ПЗ - здатність розпізнавати різновиди тестування (функціональне, навантажувальне, інтеграційне тощо), вивчення підходів до їх застосування в різних видах програм; 2) використання інструментів різних інструментів для тестування - навички у використанні сучасних програмних засобів для автоматизації тестування, аналізу результатів та покращення якості програм. 3) управління якістю програм - здатність аналізувати процеси розробки, виявляти потенційні проблеми та вдосконалювати їх, а також приймати рішення для забезпечення високої якості ПЗ. 4) колаборація та комунікація - Вміння працювати у команді з розробниками, тестувальниками та іншими зацікавленими сторонами для досягнення спільних цілей у забезпеченні якості програмного забезпечення. 5) аналітичні навички - здатність аналізувати та оцінювати якість програм, виявляти недоліки та пропонувати шляхи їх виправлення. Отримання цих навичок відкриє студентам широкі перспективи у сфері. В ході виконання лабораторних робіт студенти матимуть змогу вивчити основні підходи та методи тестування програмного забезпечення, отримати практичний досвід з використання різноманітних інструментів для тестування та аналізу якості програм, що буде невід'ємним у подальшій професійній діяльності.
Конспект лекцій "Основи економетріки". Частина 2
(2023) Харченко, Алла Олександрівна
Сучасний стан економіки України, розвиток її наукової бази потребує вирішення складних теоретичних і практичних завдань, які вимагають створення і застосування якісно нових напрямків економічної теорії та суміжних наукових дисциплін, тісно пов’язаних з нею. При аналізі соціально-економічних явищ і процесів, які характеризують той чи інший етап розвитку ринкової економіки, доводиться мати справу з різноманітними масовими явищами, виявляти наявні там закономірності та встановлювати подальший хід їх розвитку. Задачу вивчення кількісних сторін масових явищ і процесів в економіці у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною якраз і вирішує економетрія (економетрика). Економетріка на основі свого інструментально-теоретичного апарату встановлює (виявляє) причинно-наслідкові зв’язки в досліджуваних економічних системах з метою проведення їх аналізу, діагностування і прогнозування. Економетріка є однією з фундаментальних дисциплін у підготовці бакалаврів з економіки для всіх спеціальностей, побудована на основі математичних та економічних знань, і разом з такими дисциплінами як мікро- та макроекономіка утворює базис сучасної економічної освіти. Конструювання та дослідження економетричних моделей сприяє формуванню у студентів нового економіко-математичного мислення, спрямованого на підготовку фахівців-економістів нової формації.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Основи економіки та економетрії"
(2023) Харченко, Алла Олександрівна
Цикл практичних робіт з дисципліни «Основи економіки та економетрії» включає 8 робіт, які охоплюють основні теми навчальної програми дисципліни. Основною метою цих робіт є закріплення і перевірка теоретичних, отриманих студентами на лекціях і в результаті самостійного вивчення курсу, а також отримання практичних навичок аналізу стану ринку та навичок побудови та практичного використання економетричних моделей для аналізу та прогнозування економічних явищ. На етапі підготовки до кожної практичної роботи студент повинен уважно ознайомитися з метою, завданням та порядком виконання роботи, а також вивчити необхідний теоретичний матеріал і бути в змозі дати відповіді на контрольні питання, які наведені в кінці кожної роботи. Результат виконання кожної роботи оформляється студентом у вигляді презентації виконаної у пакеті PowerPoint. Презентація повинна містити основні етапи та результати виконання роботи. Захист лабораторної роботи є завершальним етапом роботи над нею.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Стек технології". Частина 2
(2023) Лисенко, Антон Олександрович; Лисенко, Олександр Олександрович
Після того, як ми розглянули базові можливості платформи .NET, такі як робота з колекціями, потоками та LINQ у першій частині нашого посібника, настав час перейти до більш спеціалізованої та витонченої теми – розробки веб-додатків. У цій частині методичного посібника ми зосередимося на вивченні та застосуванні шаблонів проектування MVC (Model-View-Controller) та REST (Representational State Transfer), які є фундаментальними для сучасної веб-розробки на платформі .NET. Цей розділ має на меті не лише ознайомити вас із теоретичними основами MVC та REST, але й демонструвати, як ці концепції можуть бути втілені в життя за допомогою інструментів та бібліотек .NET, таких як ASP.NET та Entity Framework. Ви навчитеся створювати гнучкі, масштабовані та безпечні веб-додатки, що відповідають сучасним вимогам і стандартам індустрії. Лабораторні роботи, представлені у цій частині, допоможуть Вам закріпити навчальний матеріал на практиці. Кожна робота включає детальний опис завдань, які дозволять вам крок за кроком освоїти процес розробки веб-додатків, від проектування архітектури до впровадження функціональності та оптимізації продуктивності. Ми переконані, що знання та навички, отримані у ході вивчення цієї частини, стануть в нагоді не тільки для академічних цілей, але й для вашого подальшого професійного зростання у світі веб-розробки. Заохочуємо вас активно застосовувати отримані знання на практиці, експериментувати та розвивати свої творчі здібності у створенні веб-рішень.