Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2006 - 200912010 - 20202

Налаштування

Автор: search.filters.author.Березуцький, Вячеслав ВолодимировичКлючові слова: search.filters.subject.хімічні речовини

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Апарат електрохімічного очищення стічних вод
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2006) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Максименко, Олена Аркадіївна
    Апарат електрохімічного очищення стічних вод, що містить камеру електрокоагулювання, камеру відстоювання, вихідну камеру, які розділені перегородками з отворами, трубопровід, що розташований уздовж днища корпуса та з’єднує вихідну камеру з електродною камерою, причому днище електродної камери виконано похилим, електроди розташовані паралельно днищу, а патрубок введення розташований над електродами і виконаний у вигляді труби Вентурі, патрубки відведення осаду, який відрізняється тим, що апарат додатково містить коридорний відстійник, обладнаний ґратами, вертикальним напівзануреним щитом та пристосуванням для відведення домішок, камеру електрокоагуляції, що виконана без нахилу, камеру відстоювання, що розташована після електрокоагуляційної камери, додатково обладнану полицями, трубу, що з’єднує вихідну камеру з електродною камерою, розташовану зовні камер та обладнану вентилем, причому під коридорним відстійником, камерою електрокоагулювання, камерою відстоювання, вихідною камерою розташовані приямки для збирання осаду та патрубки з вентилями.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Екологічна оцінка якості вод"
    (ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Березуцький, Вячеслав Володимирович
    Україна – одна з найменш забезпечених водою європейських держав: на одного її мешканця припадає близько 1 тис. м3 води на рік. У той час за оцінкою ООН мінімальний рівень водозабезпеченості становить 1,7 тис. м3 на рік на 1 людину. Гостро стоїть проблема попиту не тільки на кількість води, а і на її якість. Стан водних ресурсів у багатьох регіонах країни оцінюється як кризовий. Основними факторами, що впливають на якість поверхневих вод є надходження забруднюючих речовин зі зворотними водами підприємств і комунальних господарств та поверхневий стік із забудованої території населених пунктів. Розуміння якості води має два аспекти: екологічний та водогосподарський. Поняття екологічної якості води ґрунтується на тому, що якість природної води є результатом функціонування водних екосистем і вона є життєвим середовищем водних організмів. У водогосподарському розумінні якість води – ресурс для галузей економіки, що є придатним або не придатним за своїм складом та властивостями для окремих видів водокористування. З огляду на ці підходи до якості води, систему оцінки та класифікації якості водних об’єктів поділяють на 3 основні групи: екологічну, санітарно-гігієнічну та водогосподарську. Головне призначення екологічної оцінки і класифікації – охорона водних екосистем від антропогенного тиску, поліпшення їх стану шляхом здійснення водоохоронних заходів, збереження біологічного різноманіття водних об’єктів; у санітарно-гігієнічній групі – охорона здоров’я громадян; у водогосподарській групі – задоволення вимог різноманітних галузей економіки. Групу водогосподарських класифікацій та нормативів оцінки якості води у свою чергу також поділяють на 3 підгрупи: для потреб рибного господарства, промисловості та сільського господарства. Екологічна оцінка якості поверхневих вод здійснюється із застосуванням «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». Вона ґрунтується на вітчизняному та світовому досвіді класифікації та оцінки якості поверхневих вод в екологічному аспекті, а також враховує нові вимоги ЄС та ООН стосовно поліпшення якості води. Мета роботи  набути практичний досвід екологічного оцінювання якості вод водних об’єктів.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до лабораторної роботи "Визначення токсичності води"
    (ФОП Панов А. М., 2020) Васьковець, Людмила Антонівна; Березуцький, Вячеслав Володимирович; Максименко, Олена Аркадіївна
    Зростання маштабів господарської діяльності збільшує антропогенний вплив на довкілля та викликає негативні зрушення у природному середовищі. Вода водних об’єктів при цьому зазнає найбільш суттєвих змін хімічного складу та якості. Основними причинами її забруднення є скиди у водні об’єкти неочищених та недостатньо очищених виробничих та побутових стічних вод, поверхневих вод із забудованих територій і сільгоспугідь, а також ерозія ґрунтів на водозабірній площі. За результатами узагальнення даних державного обліку водокористування частка забруднених у загальній кількості скинутих вод у водні об’єкти в середньому по Україні досягає 20,3 %. Найбільший їх відсоток спостерігається у Північному – 30 % і Центральному – 27,4 % регіонах. Водні об’єкти України забруднені переважно сполуками азоту та фосфору, нафтопродуктами, важкими металами, фенолами, сульфатами, поверхневоактивними речовинами. Так, у 2014 р. разом із стічними водами у поверхневі води було скинуто 1629 тис. т водорозчинних солей, 437,6 тис. т сульфатів, 451,4 тис. т хлоридів, 11,2 тис. т. нітритів, 46,5 тис. т нітратів, 6,3 тис. т. азоту амонійного. Забруднюючі речовини, які надходять у водні об’єкти, і в невеликих кількостях викликають порушення нормальної життєдіяльності організмів, належать до токсичних. Внаслідок чого водне середовище набуває токсичних властивостей і спричиняє захворювання або загибель водних організмів. Це приводять до деградації водних екосистем, створюється загроза для здоров’я людей. Для визначення токсичних властивостей води широко використовуються методи, що ґрунтуються на реєстрації реакції живих організмів на присутність у воді небезпечних сполук. Найбільш поширеним серед них є метод біотестування на дафниях. Мета роботи – набути практичного досвіду визначення токсичності води методом біотестування на дафніях.