Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20212

Налаштування

Автор: search.filters.author.Федоренко, Олена ЮріївнаМістить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розробка легкоплавких склокерамічних зв'язок для високоресурсного алмазно-абразивного інструменту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Федоренко, Олена Юріївна; Ященко, Лариса Олександрівна; Федоренко, Дмитро Олегович; Федорович, Володимир Олексійович; Конєв, Олександр Миколайович
    Дослідження спрямовано на створення високоресурсних алмазно-абразивних інструментів з крупнопористою структурою робочого шару, використання яких зменшує виникнення дефектів шліфування при обробці чутливих до перегріву матеріалів. За наявності відкритої структури робочого шару забезпечується ефективне видалення стружки, що виключає зниження різальної здатності інструменту внаслідок забруднення шліфувальним шламом та створює сприятливі умови для інтенсивного різання матеріалів при використанні за швидкісних режимів шліфування. Для реалізації цієї задачі розроблено легкоплавкі склокерамічні зв’язки для алмазно-абразивних інструментів, які дозволяють збільшити ресурс експлуатації інструменту завдяки попередженню передчасного руйнування алмазних зерен та створенню умов для раціонального самозвточування алмазних зерен під час шліфування. З використанням комплексу розрахункових даних щодо основних характеристик склокомпозицій шляхом факторного планування визначено залежності «склад – властивості» та встановлено область оптимальних складів склокерамічних зв’язок, які забезпечують спікання алмазовмісного композиту за температури 550–650 °С. Показана ефективність використання алюмосилікатних мікросфер техногенного походження як структуроутворюючого наповнювача, що забезпечує формування крупнопористої структури. Визначено особливості хімічного і фазового склад техногенних золосфер, вилучених із золи виносу Криворізької ТЕС. Встановлено, що при спіканні алмазоносного шару інструменту в оболонці золосфер відбувається формування кристалічних новоутворень з високою твердістю (герциніт, муліт, маггеміт, шпінель). З використанням золосфер та розроблених легкоплавких зв’язок, до складу яких входять до 30 мас. % відходів скловиробництва, виготовлено лабораторні зразки алмазовмісних композитів з відкритою пористістю 45–50 %. Дослідження їх мікроструктури та морфологічних особливостей дозволили визначити розміри пор (130– 200 мкм) та встановити, що при шліфуванні відбувається часткове руйнування золосфер з утворенням додаткових різальних елементів, що підвищує різальну здатність інструменту в цілому. Результати досліджень вказують на доцільність використання обраного підходу до вибору складових алмазно-керамічного композиту, а також режимів термообробки алмазоносного шару при створенні інструменту. Такий підхід суттєво розширить можливості виготовлення алмазно-абразивного інструменту на легкоплавких склокерамічних зв’язках та сприятиме покращенню обробки деталей з важкооброблюваних матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження кінетики спікання та розробка керамічних мас для отримання крупноформатного керамограніту в умовах швидкісного випалу
    (АТ "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2020) Федоренко, Олена Юріївна; Рищенко, Михайло Іванович; Картишев, С. В.; Ященко (Міхеєнко), Лариса Олександрівна; Пітак, Олег Ярославович
    Керамограніт є новим поколінням керамічних плиток, які виготовляють за сучасними технологіями, здатними за короткий час відтворювати процеси, які в природі тривають багато століть. Останнім часом темпи продажів керамограніту на ринку керамічної плитки значно зросли завдяки відмінним технічним і функціональним властивостям в поєднанні з їх високою естетичністю. За експлуатаційними і споживчими характеристиками штучний керамограніт перевищує деякі властивості натурального каменю. Зокрема, він є стійким до абразивних ушкоджень, різких коливань температури та дії хімічних реагентів завдяки щільноспеченій структурі. Метою роботи є дослідження кінетики спікання керамічних мас на основі каолініто-гідрослюдистих глин, що містять як флюсуючий компонент різні гранітоїдні породи вітчизняних родовищ, та розробка сировинних композицій з їх використанням для виготовлення крупноформатних керамогранітних плит. Для вирішення поставленої задачі необхідно обґрунтувати умови проведення експерименту, дослідити властивості зразків, визначити кінетичні параметри процесу спікання та зробити висновки щодо переважаючого механізму масопереносу речовини, який забезпечує отримання щільноспечених керамічних матеріалів, які за рівнем спікання та експлуатаційними властивостями відповідають вимогам до керамогранітних плит класу ІВа згідно з ISO 13006: 2012 Ceramic tiles: Definitions, classification, characteristics and marking.