Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 26

Обгрунтування умов праці під час експлуатації транспортно-технологічних машин і обладнання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Янчик, Олександр Григорович; Краснокутський, Володимир Миколайович; Куртов, Дмитро Анатолійович; Мартиненко, Микола Михайлович
Проведений аналіз стану виробничого травматизму за умов воєнного стану на автотранспортному підприємстві при виконанні робіт з обслуговування і ремонту транспортно-технологічних машин і обладнання. Як результат виникла необхідність в розробці методів експертної оцінки критерії, що забезпечують безпечні умови праці робітників при виконанні робіт в екстремальних умовах із експлуатації і ремонту транспортно-технологічних машин і обладнання. Практична значимість роботи є надання дієвої допомоги фахівцям з охорони праці та керівникам структурних підрозділі підприємства щодо зниження рівня виробничого травматизму шляхом проведення експертної оцінки стану умов праці з метою запобігання нещасних випадків на виробництві і збереження здоров’я працівників.
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи по дисципліні "Безпека виробничих процесів і устаткування. Вимоги безпеки до технологічних процесів машинобудівних підприємств". Частина 2
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Вамболь, Сергій Олександрович; Кузьменко, Олена Олексіївна
Методичні вказівки створені для можливості ознайомлення студентів із обов’язковим освітнім компонентом, який викладається у 7-му семестрі у рамках підготовки першого (бакалаврського) кваліфікаційного рівня зі спеціальності 263 «Цивільна безпека», освітньо-професійна програма «Охорона праці». Це необхідно для того, щоб студент самостійно міг оволодіти питаннями дисципліни, які не розглядаються у рамках аудиторних занять. У методичних вказівках надані мета, об’єкт, предмет, задачі курсу, компетенції та результати навчання, які студент отримає в результаті вивчення даного курсу. Безпека виробничих процесів та устаткування обумовлює рівень професійних захворювань та виробничого травматизму в галузі машинобудування. На підприємствах машинобудівного профілю використовуються різні види технологічного обладнання, яке застосовується у певних технологічних процесах. Повністю безпечних виробництв не існує, тому важливо надати студентам теоретичні знання та практичні навички щодо питань безпеки виробничого обладнання та технологічних процесів у галузі машинобудування.
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи по дисципліні "Безпека виробничих процесів і устаткування. Організаційні та технічні заходи безпеки трудового процесу". Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Вамболь, Сергій Олександрович
Методичні вказівки створені для можливості ознайомлення студентів із обов’язковим освітнім компонентом, який викладається у 6-му семестрі у рамках підготовки першого (бакалаврського) кваліфікаційного рівня зі спеціальності 263 «Цивільна безпека», освітньо-професійної програми «Охорона праці». Це необхідно для того, щоб студент самостійно міг оволодіти питаннями дисципліни, які не розглядаються у рамках аудиторних занять. У методичних вказівках надані мета, об’єкт, предмет, задачі курсу, компетентності та результати навчання, які студент отримає в результаті вивчення даного компоненту. Безпека виробничих процесів та устаткування обумовлює рівень професійних захворювань та виробничого травматизму в галузі машинобудування. На підприємствах машинобудівного профілю використовуються різні види технологічного обладнання, яке застосовується у певних технологічних процесах. Повністю безпечних виробництв не існує, тому важливо надати студентам теоретичні знання та практичні навички щодо питань безпеки виробничого обладнання та технологічних процесів у галузі машинобудування.
Зниження виробничого травматизму як шлях вирішення проблеми дефіциту кадрів і зменшення ризиків в енергетиці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кузьменко, Олена Олексіївна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Вамболь, Сергій Олександрович; Мезенцев, Сергій Миколайович
Енергетична безпека ‒ пріоритетний напрям розвитку економіки і вагома складова національної безпеки держави. Серед внутрішніх загроз енергетичній безпеці фахівці вказують на вади ринку, деградацію техніки і відсталість технологій, недосконалість управління, кадрові проблеми та інше. Однією з причин виникнення дефіциту кваліфікованого персоналу є виробничий травматизм. В роботі проведено порівняльний аналіз даних за період з 2015 по 2023 рік щодо рівня виробничого травматизму в різних галузях економіки і причин нещасних випадків. Встановлено факт різкого зростання загальної кількості страхових нещасних випадків у 2021–2022 роках тільки в двох галузях ‒ сфері охорони здоров’я і сфері постачання електроенергії і газу. В інших галузях економіки число випадків виробничого травматизму у порівнянні з 2015 роком зменшилося. Найбільша кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками в енергетичній галузі припадає на ураження електричним струмом персоналу під час технічного обслуговування та ремонту електроустановок. Як показали проведені дослідження, в останні роки суттєво зросла кількість нещасних випадків не тільки з техногенних причин, що пояснювалося пандемією корона вірусної інфекції, але й з організаційних. Серед організаційних причин на перших місцях стоять порушення трудової дисципліни ‒ невиконання вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадових обов’язків, порушення технологічного процесу. Тому розробка пропозицій з удосконалення системи управління охороною праці і трудових взаємовідносин в енергетичній галузі є актуальною задачею. Запропоновані заходи щодо зниження рівня травматизму з організаційних причин в стресових умовах масових невиходів персоналу на роботу внаслідок хвороби чи в період воєнних дій.
Впровадження системного контролю та розробки нових інструкцій з охорони праці
(Сумський державний університет, 2024) Мезенцев, Сергій Миколайович; Кузьменко, Олена Олексіївна; Мезенцева, Ірина Олександрівна
Виробничий травматизм у Харківському регіоні
(Сумський державний університет, 2024) Мартиненко, Олексій Геннадійович; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Вамболь, Сергій Олександрович
Вплив змін у порядку розслідування на статистику виробничого травматизму в енергетиці
(Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2024) Кузьменко, Олена Олексіївна; Василенко, М. О.
Обґрунтування введення техногенних, природних, екологічних та соціальних причин виробничого травматизму
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Кузьменко, Олена Олексіївна; Мезенцев, Сергій Миколайович
Методичні вказівки до практичного заняття "Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кузьменко, Олена Олексіївна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Вамболь, Сергій Олександрович
Мета роботи ‒ оволодіння інформацією щодо порядку розслідування нещасних випадків і гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві. Набуття практичних навичок з розслідування і профілактики випадків виробничого травматизму.
Аналіз причин виробничого травматизму та шляхів його зниження в сучасних реаліях
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2023) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Кузьменко, Олена Олексіївна; Труш, О. О.; Вамболь, Сергій Олександрович
Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між найбільш травмонебезпечними галузями економіки та кількістю потерпілих від нещасних випадків на виробництві й пропозиції щодо зниження виробничого травматизму, а також аналіз змін у класифікаторі Порядку причин виробничого травматизму в Україні. В представленій роботі проведено аналіз виробничого травматизму за останні роки з урахуванням особливостей сучасного періоду. Актуальність цієї роботи обумовлена великим рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань в Україні у порівнянні з промислово розвиненими країнами Європейського Союзу. Наведено данні щодо динаміки причин нещасних випадків за період з 2015 по 2022 рік з урахуванням змін у класифікаторі причин. Розглянуто найбільш травмонебезпечні галузі економіки у вище зазначеному періоді та запропоновано заходи для зниження виробничого травматизму. Данні для дослідження були взяті з відкритих джерел інформації. Аналіз отриманих результатів показав незмінну лідируючу позицію у розглянутому періоді організаційних причин нещасних випадків, незважаючи на введення до класифікатора четвертої групи причин. За результатами дослідження було показано, що введення четвертої групи причин нещасних випадків має відповідне обґрунтування, встановлені закономірності щодо найбільш травмонебезпечних галузей економіки у роках, що розглядались, та визначена низька мотиваційна складова з безпеки праці, що обумовлює переважання організаційних причин виробничого травматизму. Констатовано, що зниження виробничого травматизму неможливе без викладання питань безпеки праці у закладах вищої освіти майбутнім керівниками структурних підрозділів і провідним спеціалістам. Відзначена необхідність покращення навчання з питань охорони праці працівників усіх рівнів, а також застосування обов’язкового професійного відбору та більш ретельний контроль за періодичними профілактичними медичними оглядами.