Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Культура безпеки праці як складова професійної діяльності фахівця з охорони праці
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Мовмига, Наталія Євгенівна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Панчева, Ганна Михайлівна; Ященко, Лариса Олександрівна
    Технологічний прогрес та інтенсивний вплив конкуренції стрімко змінюють умови праці, планування та організацію трудового процесу. Першорядне значення належить законодавству, але саме собою воно недостатньо у тому, щоб керувати цими змінами і попереджати нові виробничі небезпеки та ризики. В управлінських системах, які функціонують у соціальному середовищі, головним і провідним є людський фактор. В даному ракурсі ми актуалізуємо питанням удосконалення менеджменту підприємств з точки зору безпеки та охорони праці, зокрема формування культури безпеки праці на підприємстві. В роботі приведені дані щодо напрацювань з культури безпеки праці зарубіжних та вітчизняних авторів, розглянуто сучасні підходи до формування культури безпеки праці та визначено основні положення, принципи та аспекти. Стаття присвячена аспектам раціонального використання людського ресурсу в питаннях безпеки, сформованості та підвищенню культури безпеки, підвищенню ступеню професійної відповідальності з безпеки діяльності та сінергійному поєднанню людського ресурсу з організаційною системою культури безпеки праці на підприємстві. Культура безпеки має розглядатися в якості невід’ємної частини професійної активності та довгострокової ефективної діяльності підприємства, та є важливою складовою працеохоронного менеджменту. У статті також визначається професійна діяльність фахівця з охорони праці в цьому напрямі та основні аспекти його професійної культури. Культура безпеки професійної діяльності є інтегральною якістю особистості фахівця з охорони праці, що характеризується цілісною єдністю його знань, умінь щодо попередження небезпечних ситуацій і загроз, і ступеня готовності до саморозвитку, засноване на глибокому усвідомленні пріоритету безпеки під час розв’язання будь−яких професійних завдань. В роботі визначено провідну роль фахівця з охорони праці з формування та розвитку сприятливої культури безпеки праці на підприємстві, підвищення інтересу працівників до питань власної безпеки.
  • Ескіз
    Документ
    Examining the efficiency of electrochemical purification of storm wastewater at machine ­building enterprises
    (PC Tесhnology сеntеr, 2018) Maksimenko, O.; Pancheva, H.; Madzhd, S.; Pysanko, Y.; Briankin, O.; Tykhomyrova, T. S.; Hrebeniuk, T.
    We have examined the composition of polluted storm water discharged from the territory of a machine­ building enterprise. It was established that the territory was unevenly polluted, with the surface wastewater from the area adjacent to the production shops dominated by ions of copper, to 1.1 mg/dm³; zinc, to 2.0 mg/dm³; nickel, to 1.6 mg/dm³; chromium, to 0.93 mg/dm³, and lead, to 5.0 mg/dm³. It was found that the removal of metals’ ions during electrocoagulation treatment is significantly influenced by the following factors: a flow rate of the wastewater sent for purification; duration of wastewater settling upon electrocoagulation, and current density during electrolysis. We have defined optimal parameters for the wastewater treatment process. Based on experimental research, we have built graphic dependences of purification effectiveness on current density and water settling time. The optimal parameters were determined for the wastewater treatment process, which ensure sufficiently high efficiency of water purification from heavy metals’ ions (to match the values for discharge standards) at an acceptable amount of electricity. It was established that the best conditions for deposition of nickel and lead are a current density of 50 A/m³ and a time of settling after electrocoagulation of 9 hours. The optimal conditions for depositing copper and zinc are 12 hours, and it is possible to lower the concentration of chromium to safe concentrations at a current density of 10 A/m³ and a time of settling of 4 hours. It was revealed that the effectiveness of purification from metals’ ions increases significantly with an increase in the current density and settling time; in addition, the efficiency of settling is 1.4‒3 times higher than the increase in current density. It is shown that prolonging the time of settling might not always compensate for the decrease in current density during electrocoagulation, which requires selecting the optimal balance of all factors. The experimental data that we acquired are necessary to calculate the technological process parameters. By applying a method of full­factor experiment, we have constructed mathematical models of the process, which include the dependence of response (the residual concentration) on the above­enumerated factors. The proposed models could make it possible to control the process of electrocoagulation by influencing those factors on which the efficiency of purification depends.
  • Ескіз
    Документ
    Chemical deposition of CdS films from ammoniac-thiourea solutions
    (Технологический центр, 2018) Pancheva, Hanna; Khrystych, Olena; Mykhailova, Evgeniia; Ivashchenko, Maryna; Pilipenko, Alexei
    This paper investigates the process of chemical deposition of CdS films from ammonia-thiourea solutions. It was established that a change in the turbidity of solution occurs in the process of chemical deposition. The results of visual observations and measurement of turbidity of solution allowed us to establish that these dependences could be used to monitor the status of the process. Visual observations correlate with the obtained dependences for turbidity and suggest that the chemical deposition of CdS includes the accumulation of colloidal-dispersed precipitate in the volume of solution, agglomeration of CdS particles, and a stationary mode of the CdS film growth at the surface of a sample. The first stage of the process is matched by a sharp increase in the turbidity of solution; the second stage is accompanied by the emergence of a maximum in the dependence. No significant change in turbidity occurs at the third stage. The observation of morphology of the resulting precipitate allowed us to establish working concentrations of reagents in solution, which ensure obtaining a high-quality CdS film with a thickness not less than 100 μm. The working concentrations of cadmium chloride, ammonia, and thiourea are, respectively, 1.8, 0.6, and 8.4 g·l⁻¹. It was assumed that the CdS formation is accompanied by the formation of thiourea. This is confirmed by data on the analysis of a working solution. An analysis of the solution revealed high concentrations of the CO₃²⁻ ions, which are a product of the thiourea decomposition. The data obtained are a preliminary stage in the development of a technology of chemical deposition of CdS films from ammonia-thiourea solutions.
  • Ескіз
    Документ
    Study of anode processes during development of the new complex thiocarbamide-citrate copper plating electrolyte
    (Технологический центр, 2018) Smirnova, Olha; Pilipenko, Alexei; Pancheva, Hanna; Zhelavskyi, Alexei; Rutkovska, Kateryna
    The kinetics of anodic reactions occurring on copper in thiocarbamide-citrate solutions was studied. Thiocarbamide forms stable copper (I) complexes of the cationic type with a coordination number equal to unity. Citric acid ensures acid pH value of electrolyte and causes active dissolution of copper under conditions of anode polarization. The joint presence of CS(NH₂)₂ and C₆H₈O₇ in the solution contributes to the copper electrode activation under conditions of anodic polarization. Increasing the concentration of thiocarbamide leads to a drastic shift of copper dissolution potentials towards the region of negative values. Study of the kinetics of anodic behavior of copper by acquiring the voltammograms revealed the nature of the limiting stage of reaction. It is shown that the process of dissolution in a thiocarbamide-citrate electrolyte is controlled by the diffusion phase. This is confirmed by the results of graphical processing of polarization dependences in coordinates η–lg(1–ja/jd). An increase in υр within 5‒100 mV·s⁻¹ causes an increase in jd from 2.2 to 12.0 mА·cm⁻², which indicates diffusion control over the process. The process of copper dissolution proceeds under stationary mode with uniform etching of intragrain boundaries and volume of the metal's grain.
  • Ескіз
    Документ
    Study into the influence of concentration of ions of chlorine and temperature of circulating water on the corrosion stability of carbon steel and cast iron
    (Технологический центр, 2017) Pancheva, Hanna; Reznichenko, Ganna; Miroshnichenko, Nataliya; Sincheskul, Alexander; Pilipenko, Alexei; Loboichenko, Valentyna
    The impact of the chloride ions concentration and the temperature of the circulating water on the process of corrosion destruction of carbon steel and cast iron has been investigated. It has been shown that an increase in the concentration of chloride ions causes a shift in the values of the stationary potentials of steel and cast iron to the region of negative values and reduces the passive state of these alloys. This leads to an increase in the corrosion rate of St.3 steel and CI 18-36 cast iron. The results of electrochemical studies have shown that the more reliable protective films are formed on steel than on cast iron. The limiting concentration of NaCl, at which reliable operation of equipment made from these alloys is possible, depends on the pH of the solution. At pH=7, it is about 1.2 g l⁻¹, which is about an order of magnitude less than at pH=12. When the circulating water temperature rises, the corrosion rate of steel and cast iron increases. The stationary potentials of steel and cast iron are shifted to the negative range, and the polarization of the anode process decreases. Corrosion process is limited by the rate of oxygen supply to the cathode areas.